Налоксону гідрохлорид є чистим опіатним антагоністом конкурентного типу. Не володіє морфіноподібною активністю. При тривалому введенні не спостерігається
розвитку толерантності до нього. Зменшує важкість абстинентного синдрому (вводять при відміні морфіну). Є препаратом вибору при лікуванні отруєнь наркотичними анальгетиками. При внутрішньовенному введенні 1 мл налоксону конкурентно знімаються ефекти 5 мг морфіну. Тривалість дії налоксону 3-4 години.
Налтрексон – антагоніст опіатних рецепторів, який діє триваліше від налоксону гідрохлориду і який приймають всередину для лікування опійної наркоманії та алкоголізму.
Налорфіну гідрохлорид – напівсинтетична сполука, похідна морфіну. У людей, які не отримували попередньо морфін, налорфін у терапевтичних дозах викликає анальгетичний ефект, схожий з ефектом морфіну. На відміну від морфіну, не викликає лікарської залежності. При введенні налорфіну на фоні лікування морфіном або його аналогами, налорфін швидко знімає провоковані ними ейфорію, сонливість, пригнічення дихання, міоз, порушення координації, блювання. Механізм антагонізму налорфіну з морфіном полягає в тому, що налорфін діє як частковий агоніст – викликає анальгезію і пригнічення дихання, витісняє морфін із зв'язку з опіатними рецепторами (конкурентний антагонізм) у ЦНС.
Вибір оптимального для кожної особи засобу визначається його фармакодинамікою, фармакокінетикою, а також обов'язковим урахуванням особливостей організму.
Показання. Внаслідок значних побічних ефектів показання до призначення морфіну та його аналогів досить обмежені. Це інтенсивний біль, пов'язаний з тяжкими травмами, хірургічним втручанням, неоперабельною злоякісною пухлиною, гострим інфарктом міокарда (крім буторфанолу та пентазоцину); їх також призначають для премедикації перед наркозом, особливо в кардіальній хірургії. Морфін застосовують також як протишоковий засіб.
Кодеїн застосовують головним чином як протикашльовий і болетамуючий засіб при плевриті. Крім того, його застосовують при кератитах у вигляді очних крапель (проявляє анестезуючу дію, сприяє розсмоктуванню ексудату при запальних процесах).
Протипоказання: черепно-мозкова травма (підвищує внутрішньочерепний тиск); у педіатричній практиці: висока токсичність (вводять промедол, фентаніл, пентазоцин).
Побічна дія. Негативний вплив морфіну на дихання, травний канал, артеріальний тиск обмежує в деяких випадках його застосування як анальгетика.
Гостре отруєння морфіном характеризується наростаючим пригніченням дихання, ціанозом. Токсичний ефект морфіну настає при парентеральних дозах, що перевищують 120 мг. Зростання концентрації морфіну в крові призводить до специфічного морфінового сну, що має поверховий характер і характеризується наявністю яскравих сновидінь. Може розвинутися морфінова кома, що є характерним симптомом гострого отруєння, спостерігається підвищення сухожильних рефлексів (ліктьового, колінного, ахіллового).
У високих дозах морфін має пряму дію на центри спинного мозку, а саме – на драглисту речовину задніх стовпів. Пригнічення дихального центру виявляється патологічним періодичним диханням Чейна – Стокса. Знижується артеріальний тиск, розвивається брадикардія, гіпотермія, анурія, міоз. Смерть наступає від паралічу дихального центру.
Невідкладна допомога. При лікуванні гострого отруєння морфіном необхідно якомога швидше ввести його антагоніст – налоксону гідрохлорид, зробити штучне дихання. Незалежно від шляхів і часу введення морфіну необхідно промити шлунок 0,05 % розчином калію перманганату, оскільки морфін частково виділяється у шлунок. Калію перманганат переводить (окисляє) морфін у неактивну форму – окси- морфін. Повторно вводять атропіну сульфат для зниження тонусу парасимпатичної нервової системи і підвищення збудливості дихального центру. Ефективним антидотом при гострому отруєнні морфіном є також частковий антагоніст налорфіну гідрохлорид.
Препарати
| Назва препарату | Форми випуску | Способи застосування |
| Морфіну гідрохлорид Morphini hydrochloridum | Розчин 1 % в ампулах | Під шкіру, внутрішньом'язово 1 мл 1 % р-ну; в/в по1 мл 1 % р-ну |
| Промедол · Promedolum | Розчин 2 % в ампулах по 1 мл | Під шкіру, в/м 1 мл 2% р-ну |
| Налоксону гідрохлорид Naloxoni hydrochloridum | Розчин 0,04 % в ампулах по 1 мл | Під шкіру, внутрішньом'язово, у вену 0,0004-0,008 г |
| Буторфанол · Butorphanolum | Розчин в ампулах, шприц-тюбику 0,2 % 1 мл | 0,5-1 мл 0,2 % р-ну в/м, в/в |
Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наркотичні анальгетичні лікарські засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.
