Спирт етиловий

Фармакологія

• 3. Пригнічення секреції з гепатоцитів знов синтезованих білків призводить до накопичення білка, а вслід за цим і води, що частково пояснює розвиток гепатомегалії у хворих на алкоголізм.

• 4. Імунне ураження печінки.

Важливо відзначити оборотність алкогольного ураження печінки при повному утриманні від вживання спиртних напоїв.

Під дією спирту виникають функціональні і структурні зміни у підшлунковій алозі, що є найчастішою причиною розвитку гострого і хронічного панкреатиту. При цьому, підшлункова залоза чутливіша до алкоголю, ніж печінка: небезпечним вважається прийом 40-80 г етилового спирту на добу і дуже небезпечним – більше 80 г. При середньодобовому вживанні 135,0 г спирту до клінічних проявів хронічного панкреатиту проходить для чоловіків 18+11 років, для жінок 11+8 років.

Спирт етиловий збільшує діурез за рахунок зниження продукції АДГ. Негативно впливає на репродуктивну функцію за рахунок впливу на статеві органи. Зменшується кількість утворення сперматозоїдів та їх функціональна активність. Здійснює токолітичну дію (пригнічення скорочень вагітної матки) внаслідок власної міорелаксантної дії і зниження вироблення окситоцину. Має імуносупресивну дію.

Таким чином, алкоголь здійснює руйнівну дію на організм. І перш за все це позначається на психічній сфері людини: знижується самокритичність, вольові якості, здатність приймати рішення, моральні якості тощо. Понад 80 % злочинів, суїцидів, автокатастроф припадає на людей у стані алкогольного сп'яніння.

Ступінь інтоксикації спиртом етиловим зумовлена його вмістом у крові людини (1-2 г/л – сп'яніння; 3-4 г/л – середній ступінь інтоксикації; 5-8 г/л є, як правило, смертельною концентрацією), швидкістю підйому рівня алкоголю і часу, протягом якого зберігається його підвищений рівень у крові. Летальна доза алкоголю широко коливається залежно від характеру споживання, ступеня толерантності, стану слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, прийому лікарських засобів, продуктів тощо.

При гострій інтоксикації спиртом етиловим розвиваються типові ефекти передозування речовинами, які пригнічують ЦНС, тобто депримуючими засобами, поряд із серцево-судинними розладами (вазодилатація, тахікардія) і подразненням шлунково-кишкового тракту. Сопорозний стан змінюється комою з порушеннями функції теплового центру гіпоталамуса і життєво важливих центрів довгастого мозку: гіпотермія, пригнічення дихання, падіння AT, розширення судин шкіри тощо. Розвивається метаболічний ацидоз внаслідок накопичення продуктів біотрансформації алкоголю. Це, у свою чергу, сприяє розвитку набряку легенів. Часто розвиваються гіпоглікемія і гіпокальціємія, що призводить до розвитку судом. Смерть настає від паралічу дихального центру.

Лікування при гострому отруєнні. Запобігання подальшого всмоктування: викликання блювання, промивання шлунка (алкоголь може виділятись слизовою оболонкою шлунка). Внаслідок того, що при високих концентраціях алкоголю відзначається зниження моторики шлунка, його промивання проводять і через 24 год після останнього прийому спирту. Потім проводять заходи, спрямовані на прискорення метаболізму і виведення алкоголю та його метаболітів: введення сорбентів, сольових послаблюючих. Специфічним засобом, який прискорює біотрансформацію алкоголю удвічі, є фруктоза (внутрішньовенно 10 % розчин або 120 г перорально). Для усунення метаболічного ацидозу внутрішньовенно крапельно вводять 4 % розчин натрію гідрокарбонату; при гіпоглікемії – розчин глюкози з інсуліном. Важливим заходом при інтоксикації алкоголем є вітамінізація (вітаміни С, Е, групи В). Також проводять заходи для стимуляції дихання, кровообігу, зігрівання тіла.

Хронічна інтоксикація (алкоголізм) розвивається у випадках регулярного вживання алкоголю. Розвивається психічна і фізична залежність з вираженим абстинентним синдромом. Порушується психічна діяльність, знижується інтелект, розумові здібності, уражуються периферичні нерви, відбувається руйнівний вплив на внутрішні органи. Розвивається психічна і фізична деградація особи.

Лікування алкогольної наркоманії проводять у спеціалізованих закладах лікарями-наркологами. Показані загальноприйняті у таких випадках методи лікування: психотерапевтичні (психотерапія, гіпноз) і медикаментозні (дезінтоксикаційна, загальнозміцнююча терапія, корекція метаболізму). Найбільш ефективною є сенсибілізуюча терапія, при якій застосовують класичний інгібітор альдегіддегідрогенази – дисульфірам (тетурам, еспераль), під впливом якого порушується другий етап окислення спирту етилового – утворення оцтової кислоти з ацетальдегіду з його накопиченням в організмі. Так, прийом алкоголю на фоні тетураму супроводжується підвищенням рівня ацетальдегіду у 5-10 разів. Це характеризується гіперемією обличчя, груднини, пульсуючим болем, слинотечею, нудотою, блюванням, задишкою, болем в ділянці серця, ортостатичним колапсом, страхом смерті, судомами. Вплив тетураму зберігається протягом 14 діб. У результаті формується негативний умовний рефлекс на алкоголь. Тетурам пролонгованої дії (еспераль) підшивають під шкіру живота. Тривалість ефекту 4-6 міс. Є й інші препарати з дисульфірамоподібним (тетурамоподібним) ефектом: метронідазол, апоморфін, нітрофурани, цефалоспорини, похідні сульфонілсечовини тощо. Вони також включаються у схеми фармакотерапії хворих на алкоголізм. Даний ефект необхідно враховувати при призначенні таких препаратів за основними показаннями: пацієнти за 24 год до і 48 год після прийому препарату не повинні вживати алкоголь. Успіх сенсибілізуючої терапії залежить від волі пацієнта, у звязку з чим потрібно пам'ятати, що лікарські засоби тільки допомагають перенести абстинентний синдром.

Лікування абстинентного синдрому спрямоване на попередження судом, делірію, аритмій. В тяжких випадках фармакотерапія основана на двох принципах: заміна алкоголю тривалодіючим депресантом ЦНС (частіше бензодіазепіном) і поступово зменшення його дози. Однак це не запобігає рецидивам алкоголізму.

Взаємодія з лікарськими засобами. З клінічної точки зору, дуже важливим є знання взаємодії лікарських засобів зі спиртом етиловим (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Взаємодія алкоголю з деякими лікарськими засобами при їх одночасному застосуванні

ПрепаратиВзаємодія
Засоби, які пригнічують ЦНС (снодійні, нейролептики, транквілізатори, психоседативні, наркотичні, ненаркотичні анальгетики тощо)1 пригнічуючої дії на ЦНС
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, дифенін, глюкокортикоїди та ін.)Розвиток перехресної толерантності
Антидепресанти – інгібітори МАОРозвиток гіпертонічного кризу
Вазодилататори (нітрати, спазмолітики та ін.)↑ вазодилататорного ефекту, колаптоїдний стан
Калійнезберігаючі діуретики↑ гіпокаліємії
Непрямі антикоагулянти↑ їх дії(кровотеча,крововиливи)
Пероральні контрацептиви↓ ефективності контрацептивів
Парацетамол↑ його гепатотоксичної дії
Кислота ацетилсаліциловаРізке ↑ її антиагрегантної дії', ульцерогенності
Метронідазол, фуразолідон, цефалоспорини, гіпоглікемічні засоби, похідні сульфонілсечовиниДисульфірамоподібна дія – значне ↑ токсичності етанолу (за рахунок ↓ альдегіддегідрогенази)
Тіаміну хлорид, аскорбінова кислота, метіонін, антиоксиданти, унітіол, ацетилцистеїн↓ токсичного впливу спирту

Спирт етиловий і засоби, які призначають хворим на алкоголізм

Назва препаратуФорма випуску (основні)Спосіб застосування (основний)
Спирт етиловий Spiritus aethylicusСуміш спирту з водою 95, 90, 70, 40 %Місцево: як дезінфікуючий засіб – 90-95 %; як антисептик – 40-70 %; як подразнювальний засіб для обтирань, компресів – 30-40 %; для внутрішньовенного введення: 20-33 % розчин у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду
Тетурам · TeturamumТаблетки по 0,15 і 0,25 г.Усередину 0,5 г щодня 1 тиждень, поступово зменшуючи дозу до 0,15-0,1 г на добу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спирт етиловий“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий
  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)