Другий етап біотрансформації – окислення ацетальдегіду (оцтового альдегіду) в оцтову кислоту. Реакція каталізується НАД-залежною альдегіддегідрогеназою тканин.
У подальшому оцтова кислота, перетворившись на ацетил-КоА, окислюється до вуглекислого газу і води з утворенням енергії. Ацетил-КоА залучається до енергетичного обміну (затримується окислення пірувату, розвивається лактацидемія, ацидоз), синтезу жирних кислот (жирова дистрофія печінки тощо), холестерину.
При вмісті алкоголю в крові до 0,1 ‰ біотрансформація перебуває в прямій залежності від концентрації; при вмісті етанолу в крові більше 0,1 ‰ із-за насичення ферментних систем швидкість біотрансформації стає постійною і складає 10 г/год (кількість етанолу в 30 мл горілки, кухлі пива, бокалі сухого вина). При гострій інтоксикації відбувається інгібування печінкових мікросомальних ферментів, а хронічне його застосування викликає стимулювання активності цих ензимів і включення усіх ланцюгів біотрансформації, що супроводжується підвищенням швидкості метаболізму алкоголю і багатьох лікарських засобів. У осіб, які систематично і багато застосовують алкоголь (потатори), рівень біотрансформації спирту підвищується в 1,5-2 рази.
Фармакодинаміка. Резорбтивна дія алкоголю передусім поширюється на центральну нервову систему, потім на серцево-судинну, дихальну, травну, впливає на діурез, обмін речовин.
Механізм дії етилового спирту на молекулярному рівні багатогранний і складний. Найважливішими мішенями спирту етилового є клітинні мембрани і ферменти головного мозку. Дрібні органічні молекули, подібні до етанолу, можуть легко розчинятися в ліпідному бішарі клітинних мембран, внаслідок чого він зменшує в'язкість, збільшує текучість мембран багатьох типів клітин і навіть штучних систем типу ліпосом. Це викликає цілий ряд різних ефектів: зміна структури і функції рецепторів до ряду медіаторів (дофаміну, норадреналіну, опіоїдів та ін.), ферментних систем (Na+-K+-АТФ-ази, ацетилхолінестерази, аденілатциклази та ін.), рецепторзалежних іонних каналів і транспортних молекул, асоційованих з клітинними мембранами (збільшення кількості ГАМК-рецепторів, інгібування NMDA-рецепторів тощо).
Головний метаболіт етанолу – ацетальдегід відіграє провідну роль при гострій і хронічній інтоксикації алкоголем і здійснює прямий шкідливий вплив на організм. Він сприяє вивільненню катехоламінів із депо, накопиченню НАДН і НАДФ Н, що порушує обмін норадреналіну, дофаміну, серотоніну. Це призводить до утворення ряду “хибних” медіаторів – тетрагідроізохінолінів – високотоксичних речовин з галюциногенними властивостями, які вивільняють ендорфіни, прямо збуджують опіатні рецептори, що сприяє виникненню ейфорії, галюцинацій, психічних порушень. Ацетальдегід здійснює токсичну дію і на інші органи і системи.
Щодо впливу спирту етилового на центральну нервову систему розрізняють три стадії:
I стадія – збудження. Відбувається пригнічення процесів гальмування в головному мозку, з'являються ейфорія, самовпевненість, знижена реакція на навколишнє середовище, неможливість виконувати точні дії, зменшення витривалості.
II стадія – пригнічення. Зменшується відчуття страху, помірна анальгезія, снодійний ефект, наркотична дія. Спирт етиловий не використовують як засіб для наркозу через малу наркотичну широту дії і тривалий період збудження.
III стадія – агональна.
Вже в малих дозах спирт етиловий здійснює капіляротоксичний ефект, підвищує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, що призводить до порушення процесів мікроциркуляції в тканинах з найбільшою його концентрацією (мозок, серце). Такі симптоми похмілля, як головний біль, порушення мислення, координації руху пов'язують з гіпоксією мозку, тромбозом капілярів, точковими крововиливами. При сильному алкогольному сп'янінні можливе летальне порушення мозкового кровообігу.
Негативний вплив етанолу на міокард зумовлений не тільки капіляротоксичністю, але й прямою токсичною дією ацетальдегіду на обмін і скоротливість серця, порушенням його нервово-ендокринної регуляції діяльності в результаті вивільнення катехоламінів із надниркових залоз і симпатичних нервів. Це обумовлює і вплив на автономну нервову систему. У І стадію під впливом спирту етилового вивільнення катехоламінів викликає підвищення артеріального тиску, тахікардію, підвищення потреби міокарда в кисні, напади стенокардії. У II стадію артеріальний тиск знижується. Це пов'язано з пригніченням судинорухового центру, а також з прямою розслаблюючою дією на гладеньку мускулатуру судин ацетальдегіду. У результаті розширення судин кров перерозподіляється у судини черевної порожнини і кінцівок (особливо при вертикальному положенні тіла), що може викликати колаптоїдний стан.
Пригнічення судинорухового центру викликає розширення судин шкіри, внаслідок чого збільшується тепловіддача. Отже, на холоді етиловий спирт сприяє переохолодженню, а не перешкоджає йому. Застосування етанолу як зігріваючого засобу допустиме тільки після переохолодження і при обов'язковій умові перебування людини в теплому приміщенні.
Спирт етиловий у малих дозах збуджує дихання, в більших – пригнічує, при тяжкій інтоксикації настає параліч дихального центру.
Етиловий спирт має і виражений вплив на травну систему організму. В результаті прямого, рефлекторного і психогенного впливу на слинні і шлункові залози підсилюється їх секреція. При прямій дії спирт етиловий у концентрації до 4 % підвищує секреторну функцію шлунка, 20 % і вище – пригнічує секрецію, понад 50 % – значною мірою подразнює, припікає слизову оболонку, викликає виділення великої кількості слизу, пригнічує моторну активність шлунка, викликає спазм воротаря, що затримує евакуацію вмісту шлунка у кишечник. Подразнююча дія провокує нудоту, блювання. У потаторів блювотного рефлексу немає.
Етиловий спирт і ацетальдегід порушують функції печінки, послідовно викликаючи 3 форми (стадії) її алкогольного ураження: 1) жирову дистрофію; 2) гострий і хронічний алкогольний гепатит; 3) алкогольний цироз. Жінки чутливіші до дії алкоголю, що пов'язано з генетичною схильністю, основаною на Н LA-фенотипі.
В основі негативного впливу алкоголю на печінку лежить відразу декілька механізмів:
• 1. Пряма гепатотоксична дія самого етанолу внаслідок деструкції мембран гепатоцитів і мітохондрій. Стимулювання здатності мітохондріями метаболізувати тригліцериди призводить до виникнення жирової дистрофії печінки.
• 2. Токсична дія ацетальдегіду, який призводить до руйнування плазматичних мембран шляхом деполімеризації білків і активації ПОЛ, а також активує клітини, які синтезують колаген. Цим пояснюється розвиток фіброзу печінки при алкогольній інтоксикації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спирт етиловий“ на сторінці 2. Приємного читання.
