Спирт етиловий

Фармакологія

Другий етап біотрансформації – окислення ацетальдегіду (оцтового альдегіду) в оцтову кислоту. Реакція каталізується НАД-залежною альдегіддегідрогеназою тканин.

У подальшому оцтова кислота, перетворившись на ацетил-КоА, окислюється до вуглекислого газу і води з утворенням енергії. Ацетил-КоА залучається до енергетичного обміну (затримується окислення пірувату, розвивається лактацидемія, ацидоз), синтезу жирних кислот (жирова дистрофія печінки тощо), холестерину.

При вмісті алкоголю в крові до 0,1 ‰ біотрансформація перебуває в прямій залежності від концентрації; при вмісті етанолу в крові більше 0,1 ‰ із-за насичення ферментних систем швидкість біотрансформації стає постійною і складає 10 г/год (кількість етанолу в 30 мл горілки, кухлі пива, бокалі сухого вина). При гострій інтоксикації відбувається інгібування печінкових мікросомальних ферментів, а хронічне його застосування викликає стимулювання активності цих ензимів і включення усіх ланцюгів біотрансформації, що супроводжується підвищенням швидкості метаболізму алкоголю і багатьох лікарських засобів. У осіб, які систематично і багато застосовують алкоголь (потатори), рівень біотрансформації спирту підвищується в 1,5-2 рази.

Фармакодинаміка. Резорбтивна дія алкоголю передусім поширюється на центральну нервову систему, потім на серцево-судинну, дихальну, травну, впливає на діурез, обмін речовин.

Механізм дії етилового спирту на молекулярному рівні багатогранний і складний. Найважливішими мішенями спирту етилового є клітинні мембрани і ферменти головного мозку. Дрібні органічні молекули, подібні до етанолу, можуть легко розчинятися в ліпідному бішарі клітинних мембран, внаслідок чого він зменшує в'язкість, збільшує текучість мембран багатьох типів клітин і навіть штучних систем типу ліпосом. Це викликає цілий ряд різних ефектів: зміна структури і функції рецепторів до ряду медіаторів (дофаміну, норадреналіну, опіоїдів та ін.), ферментних систем (Na+-K+-АТФ-ази, ацетилхолінестерази, аденілатциклази та ін.), рецепторзалежних іонних каналів і транспортних молекул, асоційованих з клітинними мембранами (збільшення кількості ГАМК-рецепторів, інгібування NMDA-рецепторів тощо).

Головний метаболіт етанолу – ацетальдегід відіграє провідну роль при гострій і хронічній інтоксикації алкоголем і здійснює прямий шкідливий вплив на організм. Він сприяє вивільненню катехоламінів із депо, накопиченню НАДН і НАДФ Н, що порушує обмін норадреналіну, дофаміну, серотоніну. Це призводить до утворення ряду “хибних” медіаторів – тетрагідроізохінолінів – високотоксичних речовин з галюциногенними властивостями, які вивільняють ендорфіни, прямо збуджують опіатні рецептори, що сприяє виникненню ейфорії, галюцинацій, психічних порушень. Ацетальдегід здійснює токсичну дію і на інші органи і системи.

Щодо впливу спирту етилового на центральну нервову систему розрізняють три стадії:

I стадія – збудження. Відбувається пригнічення процесів гальмування в головному мозку, з'являються ейфорія, самовпевненість, знижена реакція на навколишнє середовище, неможливість виконувати точні дії, зменшення витривалості.

II стадія – пригнічення. Зменшується відчуття страху, помірна анальгезія, снодійний ефект, наркотична дія. Спирт етиловий не використовують як засіб для наркозу через малу наркотичну широту дії і тривалий період збудження.

III стадія – агональна.

Вже в малих дозах спирт етиловий здійснює капіляротоксичний ефект, підвищує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, що призводить до порушення процесів мікроциркуляції в тканинах з найбільшою його концентрацією (мозок, серце). Такі симптоми похмілля, як головний біль, порушення мислення, координації руху пов'язують з гіпоксією мозку, тромбозом капілярів, точковими крововиливами. При сильному алкогольному сп'янінні можливе летальне порушення мозкового кровообігу.

Негативний вплив етанолу на міокард зумовлений не тільки капіляротоксичністю, але й прямою токсичною дією ацетальдегіду на обмін і скоротливість серця, порушенням його нервово-ендокринної регуляції діяльності в результаті вивільнення катехоламінів із надниркових залоз і симпатичних нервів. Це обумовлює і вплив на автономну нервову систему. У І стадію під впливом спирту етилового вивільнення катехоламінів викликає підвищення артеріального тиску, тахікардію, підвищення потреби міокарда в кисні, напади стенокардії. У II стадію артеріальний тиск знижується. Це пов'язано з пригніченням судинорухового центру, а також з прямою розслаблюючою дією на гладеньку мускулатуру судин ацетальдегіду. У результаті розширення судин кров перерозподіляється у судини черевної порожнини і кінцівок (особливо при вертикальному положенні тіла), що може викликати колаптоїдний стан.

Пригнічення судинорухового центру викликає розширення судин шкіри, внаслідок чого збільшується тепловіддача. Отже, на холоді етиловий спирт сприяє переохолодженню, а не перешкоджає йому. Застосування етанолу як зігріваючого засобу допустиме тільки після переохолодження і при обов'язковій умові перебування людини в теплому приміщенні.

Спирт етиловий у малих дозах збуджує дихання, в більших – пригнічує, при тяжкій інтоксикації настає параліч дихального центру.

Етиловий спирт має і виражений вплив на травну систему організму. В результаті прямого, рефлекторного і психогенного впливу на слинні і шлункові залози підсилюється їх секреція. При прямій дії спирт етиловий у концентрації до 4 % підвищує секреторну функцію шлунка, 20 % і вище – пригнічує секрецію, понад 50 % – значною мірою подразнює, припікає слизову оболонку, викликає виділення великої кількості слизу, пригнічує моторну активність шлунка, викликає спазм воротаря, що затримує евакуацію вмісту шлунка у кишечник. Подразнююча дія провокує нудоту, блювання. У потаторів блювотного рефлексу немає.

Етиловий спирт і ацетальдегід порушують функції печінки, послідовно викликаючи 3 форми (стадії) її алкогольного ураження: 1) жирову дистрофію; 2) гострий і хронічний алкогольний гепатит; 3) алкогольний цироз. Жінки чутливіші до дії алкоголю, що пов'язано з генетичною схильністю, основаною на Н LA-фенотипі.

В основі негативного впливу алкоголю на печінку лежить відразу декілька механізмів:

• 1. Пряма гепатотоксична дія самого етанолу внаслідок деструкції мембран гепатоцитів і мітохондрій. Стимулювання здатності мітохондріями метаболізувати тригліцериди призводить до виникнення жирової дистрофії печінки.

• 2. Токсична дія ацетальдегіду, який призводить до руйнування плазматичних мембран шляхом деполімеризації білків і активації ПОЛ, а також активує клітини, які синтезують колаген. Цим пояснюється розвиток фіброзу печінки при алкогольній інтоксикації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спирт етиловий“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий
  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)