Показання. Різні форми нематодозів, але найбільш ефективний щодо аскарид та гостриків.
Дози та спосіб застосування. Призначають по 1,5-2 г двічі на добу протягом 2 днів. У разі масової дегельмінтизації добову дозу можна приймати одноразово. Для лікування хворих на ентеробіоз призначають по 1 г по 3-4 рази на добу протягом 3-5 днів; проводять 2-3 цикли з інтервалом між ними 7 днів. Піперазину адипінат у людини активізує перистальтику кишок, тому його можна застосовувати без проносних засобів.
Побічна дія: алергічні реакції, погіршення апетиту, шлунково-кишкові розлади, висипи на шкірі (рідко), у хворих з недостатністю нирок – нейротоксичні ускладнення (м'язова слабкість, тремор, ейфорія, галюцинації, погіршення зору, порушення координації рухів). Підсилює екстрапірамідні розлади під час прийому нейролептиків.
Протипоказання: гіперчутливість до препарату, недостатність печінки, нирок, органічні захворювання центральної нервової системи.
Добре відомим засобом, запозиченим традиційною медициною з народної, є квітки цитварного полину (цитварне насіння).
Фармакокінетика. Діючою основою є сантонін, який впливає на статевозрілі аскариди. Інші нематоди нечутливі до цього засобу.
Показання: аскаридоз. Перед прийманням насіння ретельно подрібнюють, приймають у суміші з цукром, медом або варенням два дні, потім – сольове проносне.
Побічна дія: нудота, блювання.
Засоби, що застосовуються при кишкових цестодозах
Саліциланіліди (похідні фенолу)
Ніклозамід (фенасал) є основним засобом для лікування при кишкових цестодозах, поряд з празиквантелом.
Фармакокінетика. З кишечнику практично не абсорбується.
Фармакодинаміка. Пригнічує окисне фосфорилювання у цестод, що призводить до паралічу гельмінтів та руйнування їхніх покривних тканин, знижуючи їх стійкість до впливу протеолітичних ферментів травного каналу. Має тенієцидний, але не овоцидний ефект.
Показання: теніоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз.
Дози та спосіб використання. З метою уникнення всмоктування препарату в кров за 1-2 дні до лікування призначають рідку знежирену легкозасвоювану їжу та натрію гідрокарбонат. Хворим на теніаринхоз та дифілоботріоз препарат призначають одноразово натще або ввечері разом з 3 г натрію гідрокарбонату. Хворі на теніоз приймають натще фенасал у дозі 2 г, а через 2 год – сольове проносне (щоб запобігти цистицеркозу). Для лікування з приводу гіменолепідозу проводять два чотириденні курси з інтервалом 4 дні.
Побічна дія: висипання на шкірі, атопічний дерматит, нудота, блювання, кишкова колька.
Протипоказання: вагітність, виразкова хвороба, порушення функції печінки та нирок.
Аналогами ніклозаміду є оксиклозамід, рафоксанід та ін.
Раніше для лікування хворих на цестодоз застосовували екстракт чоловічої папороті та насіння гарбуза, які зараз вилучені з використання.
Засоби, які застосовують при позакишкових гельмінтозах
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антигельмінтні лікарські засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.
