Протигельмінтні засоби широкого спектра дії
Др цієї групи належать похідні карбаматбензімідазолу та ізохінолінпіперазину.
Похідні карбаматбензімідазолу
Мебендазол (вермокс)
Фармакокінетика. При звичайному режимі харчування у кишках адсорбується слабко (5-10 %) та діє переважно на кишкові форми гельмінтів. Щоб поліпшити адсорбування у випадку позакишкових гельмінтозів, препарат потрібно вживати у вигляді суспензії в соняшниковій олії. В крові 90 % речовини зв'язується з білками плазми, метаболізується в печінці. Концентрація в крові досягає максимуму через 2-4 год. Виводиться переважно фекаліями та сечею у формі декарбоксильованого деривату.
Фармакодинаміка. Механізм дії полягає у з'єднанні з тубуліном – головним білком мітотичного апарату гельмінтів, що призводить до порушення його полімеризації та утворення мікротрубочок. Внаслідок цього гальмується всмоктування і транспорт речовин, порушується обмін глюкози та утворення АТФ. В результаті виникає аутоліз травного каналу гельмінта і його загибель.
Показання: кишкові нематодози (аскаридоз, ентеробіоз, анкілостомідоз, трихоцефальоз, стронгілоїдоз, трихостронгілоїдоз, некатороз); кишкові цестодози (теніоз, теніаринхоз, гіменолепідоз); позакишкові нематодози (філяріоз), позакишкові цестодози (ехінококоз).
Дози та спосіб застосування. Під час лікування немає потреби дотримуватися спеціальної дієти та приймати проносні засоби. Таблетки приймають після їди, не розжовуючи, та запивають водою. Найчастіше мебендазол призначають по 100 мг 2 рази на добу протягом 3 днів (анкілостомідоз, трихоцефальоз – по 0,1 г 3 рази иа добу протягом 5-12 днів). Препарат має певну активність у випадках трематодозу печінки та цестодозу кишок. У хворих на ентеробіоз ефективні коротші курси (по 0,1 г одноразово), а при інтенсивій інвазії волосоголовцями дозу можна подвоїти. Повторне застосування можливе через 2 тижні. Хворим на ехінококоз призначають тривалі курси (50 мг/кг протягом 14 днів), більший ефект має препарат на ранніх стадіях захворювання. Ефективним є застосування мебендазолу при латентному перебігу опісторхозу.
Побічна дія: алергічні реакції, запаморочення, шлунково-кишкові розлади, підвищення активності ферментів печінки, алопеція, пригнічення кровотворення, анафілактичний шок після прориву кіст ехінокока.
Протипоказання: вагітність (в експериментах на тваринах виявлено тератоген- ний вплив), годування немовлят, дітям до 2 років.
До засобів широкого спектра протигельмінтної дії належить також карбендацим (медамін) та ін.
Похідні ізохінолінпіразину
Празиквантел (більтрицид)
Фармакокінетика. У кишках швидко адсорбується, максимальна концентрація у крові досягається через 1,7-2,8 год. Проникає у більшість тканин, у тому числі в ЦНС. Метаболізується до 80 % і виводиться із сечею у вигляді метаболітів до 90 % протягом доби.
Фармакодинаміка. Механізм дії пов'язаний з тим, що празиквантел змінює структуру клітинних мембран гельмінтів та їх йонних каналів, зумовлює більше надходження йонів кальцію до клітин, внаслідок чого розвивається спазм мускулатури гельмінтів. Крім того, пізніше виникають деструктивні зміни у клітинах гельмінтів і через кілька днів настає їх лізис.
Показання: трематодози (опісторхоз, клонорхоз, парагонімоз, фасціольоз, метагонімоз, шистосомоз), цестодози (теніоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз), а також личинкові стадії цестод. Статевозрілі трематоди чутливіші до препарату, ніж їх нестатевозрілі форми.
Дози та спосіб застосування. Призначають усередину: трематодоз – по 40- 75 мг/кг на прийом протягом 1 дня; шистосомоз – 20-60 мг/кг на 1-3 прийоми; парагонімоз – дводенний курс; теніоз та теніаринхоз – одноразове призначення 10 мг/кг забезпечує дегельмінтизацію майже в 10 % випадків; дифілоботріоз та гіменолепідоз – по 25 мг/кг. Схему лікування цистицеркозу остаточно не розроблено. Малоефективний у випадках цистицеркозу мозку.
Празиквантел є одним з найефективніших препаратів для лікування хворих на шистосомоз та трематодоз печінки. Завдяки ефективності при одноразовому прийомі та малій токсичності препарат вважають перспективним для масового лікування хворих на трематодоз та цестодоз.
Протипоказання: цистицеркоз ока, дітям до 4 років.
Побічна дія: алергічні реакції, головний біль, запаморочення, шлунково-кишкові розлади, сонливість (під час прийому препарату не можна керувати автомобілем та займатися операторською діяльністю), потенціювання дії засобів, що пригнічують ЦНС.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антигельмінтні лікарські засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
