Спеціальна фармакологія

Фармакологія
Анестезуючий засібАктивність при анестезіїТоксичність
поверхневійінфільтраційнійпровідниковій
Кокаїн13,51.93,5
Новокаїн0,1111
Тримекаїн0,43-3,52,5-3,51,2-1,4
Лідокаїн0,52-42-31,5-2
Ультракаїн0,53-53-51

Примітка. Порівняльну активність і токсичність подано в умовних одиницях.

Показання до призначення місцевоанестезуючих засобів. Проведення локальної або регіонарної анестезії на різних ділянках при виконанні:

• лікувальних маніпуляцій (оперативні втручання в хірургічній практиці, стоматології, оториноларингологи, урології, акушерсько-гінекологічній практиці);

• діагностичних маніпуляцій, що викликають больовий синдром (інструментальні дослідження);

• ліквідування больового синдрому при деяких патологічних станах (ішіалгія, люмбаго, травма, свербіння шкіри);

• ліквідування больового синдрому під час пологів;

• терапія порушень серцевого ритму (лідокаїн).

Побічні ефекти і протипоказання до застосування. Місцеві анестетики, особливо ті, що мають тривалу і виражену місцевоанестезуючу дію (бупівакаїн, дикаїн), є досить токсичними сполуками, що значною мірою визначається місцем застосування препарату і концентрацією використаного розчину (при збільшенні концентрації місцевого анестетику зростає токсичність). Токсичні ефекти найчастіше можуть виявлятися у вигляді таких медикаментозних реакцій, як алергія, тканинна нейротоксичність і системна токсичність, та зустрічаються при проведенні різних видів регіонарної анестезії.

Алергія. Алергія на препарати зустрічається рідко і майже завжди пов'язана з аміно-ефірними препаратами. Реакції дійсної підвищеної чутливості на аміно-аміди зустрічаються дуже рідко. При алергії на аміноефіри не було виявлено перехресних реакцій на аміно-амідні препарати. Аміди можуть безпечно застосовуватися у пацієнтів з істинними алергічними реакціями на аміно-ефірні місцеві анестетики в анамнезі (кропив'янка, бронхоспазм, гіпотонія). Відповідальною за алергічні реакції вважається параамінобензойна кислота (РАВА), яка вивільняється при гідролізі аміно-ефірних анестетиків. У пацієнтів із відомою алергією до сонцезахисних кремів, що містять РАВА, бажане застосування аміно-амідних препаратів.

Тканинна нейротоксичність. Виникнення місцевої тканинної нейротоксичності можливе при ін'єкції будь-якого препарату. Після ін'єкції місцевих анестетиків може виникати пошкодження м'язів, проте зазвичай воно не є вираженим, самостійно розрішується і виникає рідко. Найчастішими ускладненнями, пов'язаними з ін'єкціями, є травмування нерва голкою та інтраневральна ін'єкція. Високі концентрації місцевих анестетиків і додавання до розчину епінефрину при інтраневральному введенні препарату спричиняє пошкодження нервового стовбура. Розчином місцевого анестетику, який містить потенційно небезпечну концентрацію, є 5 % р-н лідокаїну, який використовують для спинномозкової анестезії. Явища місцевої токсичності можуть бути пояснені також іншими чинниками. До початку анестезії завжди необхідно пам'ятати про можливу наявність пошкодження нервів. Розчинення кристалів при приготуванні розчину може призвести до токсичної концентрації препарату. Потрапляння в розчин місцевого анестетику засобів для стерилізації і обробки шкіри є іншою можливою причиною нейротоксичності.

Системна токсичність. Системна токсичність виявляється при дії на центральну нервову систему і виникає внаслідок надмірної кількості місцевого анестетику в крові. Це найбільш серйозне ускладнення, що часто зустрічається при використанні препаратів даної групи. Найчастіше до токсичного рівня призводить ненавмисна внутрішньовенна або внутрішньоартеріальна ін'єкція. Токсичність може виникнути також в результаті повільної абсорбції препарату після периферичної ін'єкції. Встановлено, що пригнічення місцевими анестетиками адрено- і холінореактивних структур різних відділів головного мозку призводить до зниження синаптичної провідності і підсилює гальмівні процеси в головному мозку. У зв'язку з цим токсичні ефекти місцевих анестетиків проявляються симптомами стимуляції центральної нервової системи (ЦНС) у вигляді неспокою, тремору (до появи клонічних і тоніко-клонічних судом), надалі спостерігаються симптоми пригнічення ЦНС. Судоми при застосуванні місцевих анестетиків найчастіше виникали при внутрішньовенному введенні при проведенні епідуральної анестезії (частота 1 %). Основним ризиком для пацієнта в період судом і коми є мозкова гіпоксія. Причому гіпоксемія розвивається вкрай швидко, оскільки виражені порушення скорочення м'язів призводять до апное. Також швидко розвиваються ацидоз і гіперкаліємія. Рівні судомної активності різні для кожного препарату, проте оскільки токсико-терапевтичне співвідношення для ЦНС є схожим для всіх місцевих анестетиків, не можна виділити який-небудь препарат, більше чи менше схильний до індукції судом у нормальних клінічних дозах. Значними чинниками, що впливають на рівень судомної активності, є індивідуальні особливості. Будь-який чинник, який знижує кліренс плазми, сприятиме значному підвищенню очікуваної токсичності (такий як порушення функції печінки для аміно-амідних препаратів або дефіцит псевдохолінестерази в плазмі для аміно-ефірних препаратів). Гіперкапнія і метаболічний ацидоз можуть знижувати рівень судомного порогу всіх місцевих анестетиків.

Симптоми ураження ЦНС. Легкий ступінь: легкий головний біль, запаморочення, сонливість, загальмованість, дзвін у вухах, порушена чутливість, порушення смаку. Часто пацієнт самостійно не може дати інформації про ці симптоми, поки його не запитають. Необхідно ретельно опитувати хворого про його відчуття під час введення препарату. Будь-яка підозра на седацію хворого повинна звернути увагу лікаря на можливість інтоксикації і вимагає припинити подальше введення.

Важкий ступінь: тоніко-клонічні судоми, що супроводжуються непритомністю, комою, зупинкою дихання. Залежно від препарату і швидкості його всмоктування пацієнти можуть переходити до стану судом за дуже короткий час.

Симптоми ураження ССС. Легкий ступінь: тахікардія і підвищення артеріального тиску, особливо при додаванні до анестетика адреналіну. Якщо адреналін не додавався, то спостерігатимуться брадикардія і гіпотонія.

Важкий ступінь: зазвичай необхідно до 4-7 судомних доз, щоб виник судинний колапс. Він розвивається через прямий депресивний вплив на міокард. Бупівакаїн є більш кардіотоксичним препаратом, ніж лідокаїн. Важка аритмія може виникнути при випадковому внутрішньовенному введенні.

Гостра інтоксикація місцевими анестетиками виникає при швидкому підвищенні концентрації в крові, тому швидке введення навіть малих об'ємів може викликати отруєння. Токсичність місцевих анестетиків підсумовується як у препаратів одного класу, так і при комбінації аміно-ефірних препаратів з аміно-амідними. Зокрема це означає, що, використовуючи максимально рекомендовану дозу аміно-амідного препарату, при необхідності додавання аміно-ефірнош препарату можливість розвитку токсичної дії підвищується. Не є вирішеним натепер також питання про “безпечний” інтервал між введенням великих доз препаратів.

Вплив токсичних доз на серцево-судинну систему виявляється у зниженні електрозбудливості, швидкості проведення і силі скорочення міокарда. Бупівакаїн при внутрішньовенному введенні знижує коронарний кровообіг, зменшує опір коронарних судин, зменшує ударний об'єм і тиск у легеневій артерії. Зниження периферичного опору зумовлене прямою дією на гладенькі м'язи судин і їх тривалою релаксацією. До проявів токсичної дії місцевих анестетиків слід віднести і їх можливу аритмогенну та кардіодепресивну дію.

Протипоказання до застосування місцевих анестетиків:

• важка форма серцевої недостатності;

• слабкість синусового вузла, АВ-блокада, брадикардія, гіпотонія;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна фармакологія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія
  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)