Нейроамінокислоти структурно є простішими компонентами нейропептидів, а функціонально, подібно нейромедіаторам, надають модулюючий вплив на ЦНС. До природних гальмівних факторів у ЦНС відносяться ГАМК, гліцин, таурин, триптофан, а до активуючих – глутамінова кислота (глутамат), аспарагінова кислота (аспартат).
Антистресова дія нейроамінокислот проявляється на основі їх центральних ней- ромедіаторних ефектів, участі в обміні речовин, включаючи і окислювально-енергетичний метаболізм, рецепторний механізм дії, функціональні зв'язки з нейропепти- дами і нейрогормонами.
Таурин (дибикор) – сірковмісна амінокислота, що утворюється в організмі в процесі перетворення цистеїну. У головному мозку таурин грає роль нейромедіаторної амінокислоти, що гальмує міжсинаптичну передачу. Таурин випускають у формі таблеток дибікор.
Фармакокінетика. Таурин до 60 % зв'язується в плазмі з альбумінами, швидко накопичується в цереброспінальній рідині й мозковій тканині. Розподіляється в плазмі крові у вигляді швидко (5 хвилин) і тривало (40 хвилин) зникаючих фракцій. Для підтримання терапевтичного ефекту препарат вводиться щоденно протягом 1-3 місяців. Добре проникає в тканини та через ГЕБ, метаболізується в печінці за рахунок участі в окислювальних процесах, у невеликій кількості незмінений таурин виводиться нирками, а більшість – у формі сульфатів (60-70 %) та глюкуронідів (20-30 %).
Фармакодинаміка. Структурний і функціональний зв'язок таурину з цистеїном забезпечує його участь в окислювально-відновлювальному і енергетичному обміні ліпідів, вуглеводів і білків, тропність до нервової тканини і репаративні властивості. В центральній нервовій системі таурин є синаптичним медіатором гальмування, модулює вивільнення ГАМК і гліцину з нервових закінчень, володіє протисудом- ною дією, покращує розумову функцію головного мозку. Таурин приймає участь у регуляції транспорту кальцію в нервовій тканині і в серцевому м'язі, володіє вираженим нейро- і кардіопротекторним ефектом. Амінокислота таурин включається в процес кон'югації жовчних кислот і попереджує холестаз, надаючи гепатопротек- торну дію. Таурину властиві антиоксидантна, імуномодулююча, антитоксична та інсуліноподібна дії. На цій підставі таурин відноситься до ендогенних компонентів стрес-лімітуючої системи, підсилюючи її антистресовий вплив. Це проявляється у відновленні показників ГГНС, ЧСС, зубців R і ST на ЕКГ та рівня AT, змінених в умовах емоційного стресу.
Показання до застосування таурину: захворювання стресового генезу з вираженими дистрофічними порушеннями – міокардіодистрофія, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, атеросклероз судин головного мозку і артеріальна гіпертензія, дистрофічні порушення сітківки ока, катаракта, травматичні ушкодження очей.
Побічна дія може бути пов'язана з підвищеною чутливістю до сірковмісних засобів.
Протипоказання: деякі форми глаукоми.
В якості антистресових засобів можуть застосовуватись і інші нейроамінокисло- ти – на основі їх антиоксидантної дії, і триптофан, завдяки серотонінзалежному механізму.
Органопротектори – це група лікарських засобів, що об'єднує препарати з патогенетичним впливом на виконавчі органи (див. класифікацію). Особливе значення мають серцево-судинні засоби, оскільки емоційний стрес найчастіше провокує серцеву патологію і порушує гемодинаміку. Всі органопротектори, в тому числі й ті, що застосовуються у кардіології, на фоні стресового напруження зберігають характер своєї специфічної фармакологічної дії, але при цьому чутливість організму до їх впливу підвищується, що призводить до збільшення ступеня фармакологічної активності цих засобів. Таку особливість слід враховувати для своєчасного попередження проявів їх побічної дії. Наприклад, призначення серцевих глікозидів (дигоксину) слід рано поєднувати з антагоністом кальцію (наприклад, ніфедипіном).
Разом з тим, усім їм властива, в різному ступені вираженості, центральна заспокійлива дія і нейрогормональний вплив на ГГНС, що активізує неспецифічні антистресові реакції. Особливо виражена ця дія в інгібіторів ренін-ангіотензинової системи, що забезпечує адаптацію процесів кровообігу. Коректори цієї системи (каптоприл, еналаприл, лозартан) використовуються як засоби антигіпертензійної і кардіопро- текторної дії. Антиангіотензиновий механізм цих ефектів призводить до зміни рівня ангіотензину-І у сироватці крові та в тканинах мозку, що супроводжується розширенням судин і покращенням функції органів, які формують захисні сили організму. Блокада адренергічної регуляції цими препаратами призводить до стабілізації AT і відновлення оксидативної рівноваги в тканинах мозку. Захисна реакція з боку ре- нін-ангіотензинової системи спостерігається і під впливом препаратів з інших фармакологічних груп (транквілізаторів, наприклад, феназепаму), що дає підставу вважати її однією з саморегулюючих систем, яка приймає участь у реалізації наслідків стресу, а її фармакологічна корекція може забезпечити антистресовий ефект.
Встановлено також, що відомі антистресові засоби (феназепам, пірацетам, елеутерокок) мають кардіопротекторні властивості й покращують біоелектричну активність серця, зберігають його правильний синусовий ритм, нормалізують кровопостачання та обмін речовин міокарда в умовах стресу. Гемодинамічні ефекти цих засобів, що призводять до зниження AT, поєднуються з відновленням балансу тканинних моноамінів з переважанням рівня норадреналіну над рівнем адреналіну, що відображує підвищення компенсаторно-пристосувальних можливостей серця і організму в цілому.
Кардіопротекторна дія антистресових засобів характеризується фізіологічністю, оскільки забезпечується підсиленням природних стрес-лімітуючих реакцій за участю ГАМК (пірацетам, феназепам), амінокислоти триптофану, нікотинаміду, адаптогенів (елеутерокок), що впливають на неспецифічні захисні функції організму (ней- рогормональні, ферментативно-енергетичні, антиоксидантні, трофічні).
Всі симптоматичні препарати застосовуються у складі комплексної терапії захворювань стресового генезу.
Препарати
| Назва | Форма випуску, середні терапевтичні дози, способи застосування |
| Мелатонін · Melatoninum | Таблетки по 0,003. · Усередину по 1-2 таблетки на день. Курс лікування 15-30 днів |
| Мексидол · Mexidolum | Таблетки по 0,125 г. Ампули 5 % розчин по 2 мл. Внутрішньовенно або внутрішньом'язово, починаючи із 100 мг (2 мл 5 % розчину) 1-3 рази на добу до 800 мг (максимально). Курс лікування 10 днів |
| Таурин · Taurinum | Таблетки по 0,25-0,5. По 1-2 таблетки за 20 хвилин до їди |
Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Раздел 14. Стреспротекторні препарати“ на сторінці 4. Приємного читання.
