Раздел 14. Стреспротекторні препарати

Фармакологія

Нейроамінокислоти структурно є простішими компонентами нейропептидів, а функціонально, подібно нейромедіаторам, надають модулюючий вплив на ЦНС. До природних гальмівних факторів у ЦНС відносяться ГАМК, гліцин, таурин, триптофан, а до активуючих – глутамінова кислота (глутамат), аспарагінова кислота (аспартат).

Антистресова дія нейроамінокислот проявляється на основі їх центральних ней- ромедіаторних ефектів, участі в обміні речовин, включаючи і окислювально-енергетичний метаболізм, рецепторний механізм дії, функціональні зв'язки з нейропепти- дами і нейрогормонами.

Таурин (дибикор) – сірковмісна амінокислота, що утворюється в організмі в процесі перетворення цистеїну. У головному мозку таурин грає роль нейромедіаторної амінокислоти, що гальмує міжсинаптичну передачу. Таурин випускають у формі таблеток дибікор.

Фармакокінетика. Таурин до 60 % зв'язується в плазмі з альбумінами, швидко накопичується в цереброспінальній рідині й мозковій тканині. Розподіляється в плазмі крові у вигляді швидко (5 хвилин) і тривало (40 хвилин) зникаючих фракцій. Для підтримання терапевтичного ефекту препарат вводиться щоденно протягом 1-3 місяців. Добре проникає в тканини та через ГЕБ, метаболізується в печінці за рахунок участі в окислювальних процесах, у невеликій кількості незмінений таурин виводиться нирками, а більшість – у формі сульфатів (60-70 %) та глюкуронідів (20-30 %).

Фармакодинаміка. Структурний і функціональний зв'язок таурину з цистеїном забезпечує його участь в окислювально-відновлювальному і енергетичному обміні ліпідів, вуглеводів і білків, тропність до нервової тканини і репаративні властивості. В центральній нервовій системі таурин є синаптичним медіатором гальмування, модулює вивільнення ГАМК і гліцину з нервових закінчень, володіє протисудом- ною дією, покращує розумову функцію головного мозку. Таурин приймає участь у регуляції транспорту кальцію в нервовій тканині і в серцевому м'язі, володіє вираженим нейро- і кардіопротекторним ефектом. Амінокислота таурин включається в процес кон'югації жовчних кислот і попереджує холестаз, надаючи гепатопротек- торну дію. Таурину властиві антиоксидантна, імуномодулююча, антитоксична та інсуліноподібна дії. На цій підставі таурин відноситься до ендогенних компонентів стрес-лімітуючої системи, підсилюючи її антистресовий вплив. Це проявляється у відновленні показників ГГНС, ЧСС, зубців R і ST на ЕКГ та рівня AT, змінених в умовах емоційного стресу.

Показання до застосування таурину: захворювання стресового генезу з вираженими дистрофічними порушеннями – міокардіодистрофія, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, атеросклероз судин головного мозку і артеріальна гіпертензія, дистрофічні порушення сітківки ока, катаракта, травматичні ушкодження очей.

Побічна дія може бути пов'язана з підвищеною чутливістю до сірковмісних засобів.

Протипоказання: деякі форми глаукоми.

В якості антистресових засобів можуть застосовуватись і інші нейроамінокисло- ти – на основі їх антиоксидантної дії, і триптофан, завдяки серотонінзалежному механізму.

Органопротектори – це група лікарських засобів, що об'єднує препарати з патогенетичним впливом на виконавчі органи (див. класифікацію). Особливе значення мають серцево-судинні засоби, оскільки емоційний стрес найчастіше провокує серцеву патологію і порушує гемодинаміку. Всі органопротектори, в тому числі й ті, що застосовуються у кардіології, на фоні стресового напруження зберігають характер своєї специфічної фармакологічної дії, але при цьому чутливість організму до їх впливу підвищується, що призводить до збільшення ступеня фармакологічної активності цих засобів. Таку особливість слід враховувати для своєчасного попередження проявів їх побічної дії. Наприклад, призначення серцевих глікозидів (дигоксину) слід рано поєднувати з антагоністом кальцію (наприклад, ніфедипіном).

Разом з тим, усім їм властива, в різному ступені вираженості, центральна заспокійлива дія і нейрогормональний вплив на ГГНС, що активізує неспецифічні антистресові реакції. Особливо виражена ця дія в інгібіторів ренін-ангіотензинової системи, що забезпечує адаптацію процесів кровообігу. Коректори цієї системи (каптоприл, еналаприл, лозартан) використовуються як засоби антигіпертензійної і кардіопро- текторної дії. Антиангіотензиновий механізм цих ефектів призводить до зміни рівня ангіотензину-І у сироватці крові та в тканинах мозку, що супроводжується розширенням судин і покращенням функції органів, які формують захисні сили організму. Блокада адренергічної регуляції цими препаратами призводить до стабілізації AT і відновлення оксидативної рівноваги в тканинах мозку. Захисна реакція з боку ре- нін-ангіотензинової системи спостерігається і під впливом препаратів з інших фармакологічних груп (транквілізаторів, наприклад, феназепаму), що дає підставу вважати її однією з саморегулюючих систем, яка приймає участь у реалізації наслідків стресу, а її фармакологічна корекція може забезпечити антистресовий ефект.

Встановлено також, що відомі антистресові засоби (феназепам, пірацетам, елеутерокок) мають кардіопротекторні властивості й покращують біоелектричну активність серця, зберігають його правильний синусовий ритм, нормалізують кровопостачання та обмін речовин міокарда в умовах стресу. Гемодинамічні ефекти цих засобів, що призводять до зниження AT, поєднуються з відновленням балансу тканинних моноамінів з переважанням рівня норадреналіну над рівнем адреналіну, що відображує підвищення компенсаторно-пристосувальних можливостей серця і організму в цілому.

Кардіопротекторна дія антистресових засобів характеризується фізіологічністю, оскільки забезпечується підсиленням природних стрес-лімітуючих реакцій за участю ГАМК (пірацетам, феназепам), амінокислоти триптофану, нікотинаміду, адаптогенів (елеутерокок), що впливають на неспецифічні захисні функції організму (ней- рогормональні, ферментативно-енергетичні, антиоксидантні, трофічні).

Всі симптоматичні препарати застосовуються у складі комплексної терапії захворювань стресового генезу.

Препарати

НазваФорма випуску, середні терапевтичні дози, способи застосування
Мелатонін · MelatoninumТаблетки по 0,003. · Усередину по 1-2 таблетки на день. Курс лікування 15-30 днів
Мексидол · MexidolumТаблетки по 0,125 г. Ампули 5 % розчин по 2 мл. Внутрішньовенно або внутрішньом'язово, починаючи із 100 мг (2 мл 5 % розчину) 1-3 рази на добу до 800 мг (максимально). Курс лікування 10 днів
Таурин · TaurinumТаблетки по 0,25-0,5. По 1-2 таблетки за 20 хвилин до їди

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Раздел 14. Стреспротекторні препарати“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати
  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)