ІН. Засоби, що впливають на фібриноліз:
• 1. Фібринолітичні (тромболітичні) засоби – стрептокіназа, стрептодеказа, аль- теплаза.
• 2. Засоби, що пригнічують фібриноліз, – кислота амінокапронова, коитрикал.
IV. Засоби, що гальмують агрегацію тромбоцитів (антиагреганти), – кислота ацетилсаліцилова, клопідогрел, дипіридамол.
Лікарські засоби, що впливають на кровотворення
До цієї групи належать різноманітні засоби, що спроможні як стимулювати, так і пригнічувати кровотворну систему.
Стимулятори еритропоезу
Засоби цієї групи стимулюють синтез гемоглобіну й утворення еритроцитів, збільшують кількість їх в одиниці об'єму крові.
Залі30 – незамінний мікроелемент (біометал), що виконує важливу роль в організмі. Загальні запаси заліза в організмі складають 3-6 г (чоловіки – 50 мг/кг, жінки – 35 мг/кг маси тіла). Біля 2/3 цієї кількості знаходиться в крові (гемоглобін), решта – в кістковому мозку, селезінці, м'язах, печінці. Добова потреба заліза для дорослих складає 20-30 мг, а для дітей 0,5-1,2 мг/кг маси тіла. При деяких фізіологічних станах (вагітність, період лактації, статеве дозрівання), важкій роботі, підвищеній температурі зовнішнього середовища та при захворюваннях потреба в залізі значно збільшується.
Залі30 – обов'язковий компонент гемоглобіну (забезпечує тканини киснем), а також різних білків і ферментних систем, які регулюють необхідний рівень системного та клітинного метаболізму. Цей мікроелемент відіграє важливу роль у функціонуванні імунної системи і неспецифічного захисту організму.
При зменшенні запасів заліза в організмі виникають залізодефіцитні анемії. Анемія (грец. а – заперечення, haima – кров), або недокрів'я – хвороба, яка характеризується зниженням кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, що призводить до порушення постачання органів киснем та поживними речовинами. Ознаки анемії: швидка втомлюваність, запаморочення, задишка, втрата свідомості, порушення функції багатьох органів. При анемії шкіра бліда.
Залежно від етіології й патогенезу анемії хворих лікують різними фармакологічними засобами. Разом з тим варто враховувати, що анемія часто є супутником різних захворювань. При цьому слід усунути причину, яка викликала її. Для зручності розгляду принципів лікування хворих з анемією, її можна умовно розділити на 4 основні групи: 1. Нормобластна (залізодефіцитпа) анемія – продукуються нормальні зрілі еритроцити, проте у недостатній кількості і з пониженим вмістом гемоглобіну. Колірний показник при цьому низький, тому її називають гіпохромною.
• 2. Мегалобластна (В12-дефіцитна) анемія – кількість еритроцитів зменшується, визначаються пойкілоцити, незрілі форми, які містять підвищену кількість гемоглобіну. Колірний показник підвищений – гіперхромна анемія.
• 3. Гіпопластична анемія – недостатня кількість нормальних еритроцитів із зниженим вмістом гемоглобіну; порушена регенерація кісткового мозку.
• 4. Гемолітична анемія – підвищене руйнування нормальних еритроцитів.
Нормобластна (залізодефіцитна) анемія розвивається найчастіше. При цьому хворим призначають препарати заліза (переважно двоосновного – заліза закисного сульфат), яке ліпше всмоктується та засвоюється.
Фармакокінетика. Препарати заліза слід призначати за півтори години до іди або через 2 год після їди. Це зумовлено тим, що складові частини їжі можуть утворювати комплекси з залізом, зменшуючи всмоктування останнього.
Соляна кислота шлунка іонізує залі30 з утворенням FeCL2, а під впливом аскорбінової кислоти має місце перетворення тривалентного заліза у двовалентне, яке краще всмоктується (рис. 9.1) Всмоктування заліза здійснюється у дванадцятипалій кишці та проксимальному відділі тонкого кишечнику, а при залізодефіцитних анеміях – і в дистальних відділах. У дванадцятипалій кишці залі30 реагує з NaHCО3 і перетворюється у Fe(OH)2, яке утворює комплекс зі спеціальним білком-переносником (апофе- ритином) – феритин. Останній комплекс в слизовій оболонці виконує функцію депо заліза в кишечнику і сприяє передачі заліза білком трансферином з утворенням фе- ротрансферину, який транспортує залі30 в депо (кістковий мозок, печінка, селезінка тощо), де воно знаходиться у вигляді феритину і гемосидерину. Із цих депо залі30 надходить у кров для дозрівання еритроцитів, функціонування міоглобіну, цитохромів.
У шлунково-кишковому тракті всмоктування препаратів заліза проходить повільно і залежить від багатьох факторів:
• 1. Всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті і транспортування по організму здійснюється за допомогою спеціальних білків (див. вище), кількість яких та їх насичення залізом буде сприяти активному всмоктуванню цього мікроелемента. На всмоктування заліза впливає також функціональний стан слизової кишечнику.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, що впливають на систему крові“ на сторінці 2. Приємного читання.
