Периндоприл після перетворення в периндоприлат не тільки послаблює гіпертрофію судинної стінки і міокарда, але також кількість у серці субендокардіального глікогену.
У трандалоприлу продукт його перетворення трандалоприлат у 7 разів ефективніший, ніж трандалоприл.
У моексиприлу до 50 % екскретується з жовчю, що робить його більш безпечним у хворих з нирковою недостатністю.
Фозиноприл рідко викликає сухий кашель.
Інгібітори АПФ переважно призначають хворим з високою активністю реніну, а також при прийомі діуретиків, які підвищують рівень реніну та активність ренінангіотензинової системи, при супутній серцевій недостатності, при безсимптомному порушенні систолічної функції лівого шлуночка, при супутньому цукровому діабеті, при гіпертрофії лівого шлуночка, при ішемічній хворобі серця, в тому числі після перенесеного інфаркту міокарда, при атеросклерозі сонних артерій, при наявності мікроальбумінурії, при хронічному захворювані нирок (гіпертензивна чи діабетична нефропатія).
Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту“ на сторінці 2. Приємного читання.
