Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, психічна залежність – це “стан, при якому лікарський засіб викликає почуття задоволення та психічного піднесення[1], яке потребує періодично відновлюваного або постійного введення лікарського засобу, щоб відчути задоволення або уникнути дискомфорту”; фізична залежність – “адаптивний стан, що виявляється інтенсивними фізичними розладами після припинення прийому певного лікарського засобу. Ці розлади, тобто синдром абстиненції, є комплексом специфічних симптомів та ознак психічних і фізичних порушень, характерним для кожного виду наркотику”.
Механізм цього явища складний. Внаслідок систематичного введення речовини стає постійним залучення її до біохімічних процесів, що відбуваються в тканинах. У результаті метаболізм та функціонування тканин змінюються. До цієї умови організм поступово адаптується, створюється новий, відмінний від звичайного, метаболічний гомеостаз. Припинення надходження речовин порушує рівновагу біохімічних процесів, що встановилися. Виникає тяжкий стан (абстиненція)[2], що виявляється різноманітними і часто серйозними соматичними порушеннями, аж до смертельного наслідку, і ліквідується тільки новим введенням речовини.
Залежність викликають частіше речовини, що впливають на центральну нервову систему: наркотичні анальгетики, препарати психотропної дії, снодійні, нікотин, алкоголь та ін. Систематичне вживання наркотичних речовин у зв'язку з розвитком залежності називають наркоманією. Таким чином, якщо причиною виникнення залежності (наркоманії, пристрасті) є ейфорія, то подальшою руховою силою цього згубного процесу є синдром абстиненції. Виникає порочне коло, розірвати яке надзвичайно важко.
Кумуляція. Кумуляція (лат. cumilatio – нагромадження) може бути викликана накопиченням в організмі активної речовини (матеріальна кумуляція) або сумацією її ефектів (функціональна кумуляція).
Матеріальна кумуляція виникає після повторного введення лікарських речовин, що повільно елімінуються[3]. Повільно виводяться з організму внаслідок міцного зв'язку з білками плазми крові деякі серцеві глікозиди (наприклад, дигітоксин), препарати йоду, брому, миш'яку. Функціональна кумуляція характерна головним чином для сильнодіючих психотропних речовин. Самі ці речовини виводяться з організму досить швидко, але викликані ними функціональні зміни не зникають до часу повторного прийому. На цьому фоні наступна доза посилює ефект. Класичним прикладом наслідків функціональної кумуляції є порушення психіки та прогресуюча деградація особистості у хворих на хронічний алкоголізм. Сам спирт етиловий є високометаболічною речовиною, швидко окислюється і в тканинах не затримується, сумується лише його нейротропна дія.
Інколи явище кумуляції використовують, щоб досягти терапевтичного ефекту лікарських речовин (антибіотиків, протитуберкульозних засобів, серцевих глікозидів тощо). У таких випадках лікарську речовину призначають спочатку в ударній дозі для накопичення її та створення повної терапевтичної концентрації в крові (тканинах). Потім досягнуту концентрацію зберігають призначенням підтримуючої дози. Частота прийомів і разова доза визначаються швидкістю (коефіцієнтом) елімінації (виділення) речовини.
Кумуляція частіше має не терапевтичне, а токсикологічне значення. Особливо легко інтоксикація лікарськими речовинами виникає при недостатності функції печінки та нирок. Слід пам'ятати, що у дітей функції цих органів недосконалі, тому явище кумуляції в дитячому віці становить більшу небезпеку, ніж у дорослих.
Сенсибілізація (від лат. sensibilis – чутливий) також є однією з причин якісної зміни ефекту (підвищення чутливості) при повторному введенні лікарського засобу. Частіше сенсибілізацію викликають антибіотики, сульфаніламідні препарати, антидепресанти, нейролептики фенотіазинового ряду.
Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники, що зумовлені організмом“ на сторінці 3. Приємного читання.
