Холіноблокуючі засоби

Фармакологія

• а) алкалоїди рослинного походження – атропіну сульфат (алкалоїди блекоти, беладони, дурману та ін.), скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, екстракт красавки сухий) – похідні третинного азоту (добре проникають через гематоенцефалічний бар'єр, впливають на периферичні і центральні м-холінорецептори);

• б) синтетичні препарати – іпратропію бромід (атровент), пірензепін (гастроцепін) – четвертинні аміни (не проникають через гематоенцефалічний бар'єр і блокують тільки периферичні м-холінорецептори).

Фармакодинаміка. Структурною особливістю м-холіноблокаторів є наявність у катіонній та аніонній частинах їхніх молекул комплементарних ділянок мускаринових холінорецепторів, що сприяє зв'язуванню м-холіноблокаторів із цими рецепторами, блокуванню їх, а також блокуванню взаємодії ацетилхоліну та інших м-холіноміметиків з м-холінорецепторами і утворенню агоніст-рецепторних комплексів, які ініціюють реакцію ефекторів. Блокуючи м-холінорецептори, дані препарати призупиняють ефекти збудження парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (ацетилхоліну), тому починають переважати симпатичні впливи.

Периферичні ефекти м-холіноблокаторів

Орган, системаДіяЕфекти
СерцеГальмування впливу блукаючого нерва на збудливість і провідністьСкорочення часу проведення імпульсів від передсердь до шлуночків
Гладенькі м'язи
окаРозслаблення війкового м'яза і сфінктера райдужкиПараліч акомодації, далекозорість (гіперметропія), розширення зіниць (мідріаз), світлобоязнь (фотофобія), підвищення внутрішньоочного тиску
бронхівРозширенняЗняття спазму, гальмування рухів війок війкового епітелію
шлунка, кишокЗниження тонусу і рухової активностіЗняття спазмів, зумовлених підвищенням тонусу холінергічних нервів, сповільнення евакуації вмісту шлунка
сечової системиЗниження тонусу, розслаблення м'яза, що випорожнює сечовий міхурЗняття спазму, атонія сечового міхура
Секреторні органи
Слинні, потові залозиЗниження секреціїСухість у роті (ксеростомія), сухість шкіри
ШлунокЗниження секреціїЗнижене виділення хлороводневої кислоти і пепсину
Бронхи, кишкиЗниження секреції слизових залозПригнічення надмірної секреції

м-Холіноблокатори зумовлюють наступні ефекти:

• 1. Вплив на око. Розширюється зіниця (мідріаз), підвищується внутрішньоочний тиск, виникає параліч акомодації. Зіниця розширюється внаслідок розслаблення м'яза-звужувача зіниці. При цьому райдужна оболонка потовщується, кути передньої камери ока закриваються, утруднюється відтік внутрішньо- очної рідини і внутрішньоочний тиск підвищується, тому м-холіноблокатори протипоказані при глаукомі – підвищеному внутрішньоочному тиску. Параліч акомодації пов'язаний із розслабленням війкового м'яза, зумовлює розтягнення циннової зв'язки і сплощення кришталика. Заломлююча (відбиваюча) здатність його зменшується, око встановлюється на далеку точку бачення (далекозорість). Людина погано бачить близько розташовані предмети і неспроможна читати й писати.

• 2. Вплив на залози зовнішньої секреції. Пригнічується секреторна активність залоз зовнішньої секреції: слинних, бронхіальних, потових, шлункових та кишкових. Проявляється сухістю в роті і утрудненим ковтанням, сухістю шкіри, зниженням секреції шлункового соку, зменшенням продукції бронхіального слизу. Зниження потовиділення може призвести до підвищення температури тіла (гіпертермія).

• 3. Вплив на серце. Прискорюється пульс (тахікардія) – як наслідок ослаблення (припинення) вагусних впливів на серце і переважання симпатичної імпульсації, покращується атріовентрикулярна провідність.

• 4. Вплив на непосмуговану (гладком'язову) тканину. Розслаблення непосмугованої м'язової тканини внутрішніх органів (спазмолітична дія). Оскільки блукаючий нерв зумовлює тонус і скорочення непосмугованої м'язової тканини, м-холіноблокатори створюють умови, за яких клітини втрачають здатність сприймати вагусну імпульсацію, що призводить до розслаблення волокон даної м'язової тканини і ліквідації м'язового спазму (травного каналу, бронхів, сечоводів і сечового міхура, жовчного міхура і жовчних проток). Тому препарати цієї групи в поєднанні зі знеболюючими засобами широко застосовують при кишковій, печінковій та нирковій кольках. Платифіліну гідротартрат має найпотужнішу спазмолітичну дію, тому що, крім м-холіноблокади, здійснює прямий спазмолітичний вплив. Він також може пригнічувати судиноруховий центр та знижувати артеріальний тиск.

• 5. Проявляється дія на ЦНС у препаратів, які проникають через гематоенцефалічний бар'єр. Атропіну сульфат проявляє двофазну дію на функцію ЦНС. У першу фазу – збуджує ЦНС і, у разі передозування, зумовлює занепокоєння, рухове і мовне збудження, психоз (затьмарення свідомості, галюцинації, марення). У другу фазу – пригнічує функцію ЦНС, що супроводжується снодійним ефектом. Скополаміну гідробромід, навпаки, переважно пригнічує ЦНС, ослаблює вестибулярні розлади (запаморочення, порушення рівноваги), значно гальмує передачу збудження з пірамідних шляхів на мотонейрони спинного мозку.

Еталонним м-холіноблокатором є атропін – рацемічна суміш ліво- і правообертальних оптичних ізомерів алкалоїду гіосціаміну – складного ефіру циклічного аміноспирту тропіну та ароматичної тропової кислоти.

Атропіну сульфат швидко абсорбується з травного каналу, повільніше – з кон'юнктивального мішка і шкіри. Близько 50 % прийнятої дози зв'язується з білками плазми крові. Проникає крізь плаценту. Виявляється в секретах залоз (потових, молочних). Час розподілу атропіну в організмі близько 6 год, а Т1/2 – від 13 до 38 год. Після внутрішньом'язової ін'єкції близько 80 % препарату виводиться з сечею протягом доби, причому 50 % у формі метаболітів, а решта в незміненому вигляді. Біотрансформується в печінці.

Платифіліну гідротартрат – сіль алкалоїду жовтозілля широколистого, діє подібно до атропіну. Добре абсорбується у травному каналі. Після закапування в око 1-2 % розчину платифіліиу гідротартрату через 15-20 хв виникає мідріаз, що триває 9-12 год. Спазмолітична дія платифіліиу зумовлена не тільки блокадою м-холінорецепторів непосмугованих м'язів, а й додатковою прямою папавериноподібною міотропною дією препарату. На відміну від атропіну, платифілін активніше блокує гангліонарні н-холінорецептори, проте слабше впливає на функцію секреторних органів і серця. Застосовують переважно як спазмолітик у випадках кишкової, печінкової і ниркової кольки.

Необхідність у замінниках атропіну виникла у зв'язку з тим, що в алкалоїдів беладони відсутня висока вибірковість дії по відношенню до м-холінорецепторів різних органів. Наприклад, доза атропіну, необхідна для лікування органів шлунково-кишкового тракту, завжди викликає небажані реакції з боку серцево-судинної системи і ЦНС. Тому були синтезовані ліки з більшою вибірковістю дії.

Четвертинна похідна атропіну – іпратропію бромід (атровент) – здійснює антихолінергічну дію, блокуючи переважно м-холінорецептори бронхів. Використовують його у вигляді аерозолю при хронічних обструктивних бронхітах та інших бронхоспастичних станах, пов'язаних із підвищеною збудливістю блукаючого нерва. При необхідності препарат можна використовувати у поєднанні з іншими бронхорозширюючими засобами.

Пірензепін (гастроцепін) є представником нової підгрупи антихолінергічних речовин – специфічних блокаторів Μ,-холінорецепторів. На відміну від “типових” м-холіноблокаторів (атропіну та ін.) пірензепін вибірково пригнічує секрецію залозами шлунка соляної кислоти і пепсиногену, не впливаючи на м-холінорецептори слинних залоз. Дія пірензепіну на шлункову секрецію зумовлена блокадою Μ,-холінорецепторів на рівні інтрамуральних гангліїв і виключенням стимулюючого впливу блукаючого нерва на шлункову секрецію. Додатково пепарат виявляє гастроцитопротекторну дію (захищає слизову оболонку шлунка). Препарат не проявляє центральної холінолітичної дії. Використовують пірензепін для лікування гострих і хронічних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритів із підвищеною кислотністю шлункового соку. Доцільно призначати препарат у сполученні із блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та антацидними засобами.

Показання до застосування м-холіноблокуючих препаратів:

• 1. Спазм непосмугованої м'язової тканини кишечнику, ниркова і печінкова кольки. Найчастіше використовують атропін, платифілін.

• 2. Бронхіальна астма. У період між нападами частіше призначають іпратропію бромід інгаляційно, бо він практично не всмоктується з просвіту бронхів і тому побічні ефекти, властиві атропіну (підвищення внутрішньоочного тиску, тахікардія, атонія кишечнику, порушення функції ЦНС), проявляються значно рідше. Інколи для лікування бронхіальної астми використовують платифіліну гідротартрат. Атропіну сульфат не можна застосовувати для лікування бронхіальної астми, оскільки він сприяє накопиченню у бронхах густого тягучого секрету.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Холіноблокуючі засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби
  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)