Препарат застосовують всередину (в капсулах або у вигляді пероральної суспензії) по 0,25-0,5 г 4 рази на добу, незалежно від вживання їжі. Суспензія, яку готують з порошку, що випускається у флаконах, може зберігатися у холодильнику протягом тижня.
Цефалексин не рекомендують призначати вагітним жінкам, під час лактації, дітям віком до 6 місяців. З обережністю його використовують при порушенні функції нирок, при псевдомембранозному коліті в анамнезі.
Цефуроксим аксетил (зинацеф, йокель) – цефалоспорин II покоління, призначений для перорального приймання. Діє бактерицидно.
Має широкий спектр антимікробної активності. Впливає на багато мікроорганізмів, які продукують β-лактамази і які є резистентними до ампіциліну та амоксициліну. Найбільш активний відносно грампозитивних коків – стафілококів (за винятком оксацилінорезистентних штамів); S. pneumoniae (пеніциліночутливі штами) та інших β-гемолітичних стрептококів, стрептококів групи В; деяких грамнегативних бактерій (Я. influenzae, E. coli та ін.) та анаеробів.
Після прийому всередину препарат швидко гідролізується у слизовій оболонці кишечнику й у вигляді цефуроксиму поступає у системний кровотік, де через 2-3 год створюється його максимальна концентрація. Виводиться з організму через нирки у незміненому вигляді.
Цефуроксим аксетил застосовують при позалікарняиих інфекціях: бронхітах, запаленні легень, отиті, синуситі, тонзиліті, фарингіті, циститі, уретриті, пієлонефриті, інфекціях шкіри та м'яких тканин.
Препарат призначають всередину після іди по 0,5 г 2 рази на добу (при тяжких інфекціях дозу збільшують до 1,0 г 2 рази на добу).
Цефуроксим (зинацеф, кетоцеф) призначений для парентерального (внутріш- ньом'язового або внутрішньовенного) введення, який за спектром антимікробної активності не відрізняється від цефуроксиму аксетилу. Крім вшцеперелічених випадків, зинацеф також може бути використаний при гострому остеомієліті, септичному артриті, позалікарняиих інтраабдомінальних інфекціях (у поєднанні з лінкозаміда- ми чи метронідазолом), для профілактики інфекцій при оперативних втручаннях.
Між ін'єкційною формою цефуроксиму та аміноглікозидами чи розчином натрію гідрокарбонату спостерігається фармацевтична несумісність (не можна вводити в одному шприці). З обережністю необхідно призначати при нирковій недостатності, вагітності, лактації.
Цефотаксим (лораксим) – цефалоспорин III генерації, широкого спектра дії.
Найбільш активний відносно грамнегативної мікрофлори. Впливає бактерицидно на деякі грампозитивні мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, В. subtilis. Діє на анаеробні мікроорганізми: бактероїди, С. perfringens, пептококи, пептострептококи тощо.
При внутрішньом'язовому введенні цефотаксиму максимальна концентрація у плазмі крові спостерігається через 30 хв, ефективна концентрація зберігається понад 12 год. Препарат добре проникає в органи та тканини, виявляється у бактерицидних кількостях у перитонеальній, синовіальній та плевральній рідинах. Виводиться з організму через нирки у незміненій формі (30-50 %) та у вигляді активних метаболітів.
Застосовують цефотаксим при позалікарняній пневмонії з тяжким перебігом, ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, позалікарняних інтраабдомінальних інфекціях (у поєднанні з лінкозамідами чи метронідазолом), при госпітальних інтраабдомінальних інфекціях з нетяжким перебігом, гнійному менінгіті, гострій гонореї, післяопераційних інфекціях шкіри та м'яких тканин, генералізованому сальмонельозі.
Препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменем повільно або краплинно) по 1,0 г 2 рази на добу (у тяжких випадках дозу збільшують до 2,0 г 3-4 рази на добу, але не більше максимальної добової дози 12,0 г). При порушенні функції нирок дози цефотаксиму (як і інших цефалоспоринів) зменшують відповідно до кліренсу креатиніну.
З аміноглікозидами та іншими антибіотиками спостерігається фармацевтична несумісність (не застосовують в одному шприці або крапельниці).
Цефтріаксон (терцеф) – цефалоспорин III покоління. Найбільш активний відносно грамнегативних мікроорганізмів. Діє на стрептококи, в тому числі на пені- циліназорезистентні 5. pneumoniae. Не діє на оксацилінорезистентні стафілококи, ентерококи, Р. aeruginosa, Bacteroides spp.
Після внутрішньом'язового введення препарату ефективна концентрація у плазмі крові створюється через 1-1,5 год і зберігається протягом 24 год. Препарат добре проникає у всі тканини і рідини організму, в тому числі через ГЕ Б (проникність зростає при запаленні мозкових оболонок).
Виділяється з організму в незміненому вигляді через нирки (60 %), частково – з жовчю.
Цефтріаксон застосовують при інфекціях, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами, у тих же випадках, що й цефотаксим.
Препарат вводять внутрішньом'язово по 1-2 г 1 раз на добу при інфекціях середньої тяжкості та до 4 г на добу – при тяжкій формі захворювань. Для профілактики післяопераційних ускладнень його застосовують перед операцією в дозі 1-2 г та у післяопераційному періоді – 0,25 г. При неускладненій гонореї достатньо застосувати внутрішньом'язово одноразово 0,25-0,5 г цефтріаксону.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цефалоспорини“ на сторінці 2. Приємного читання.
