Лікарські засоби імуносупресивної дії

Фармакологія

Спектр препаратів, які необхідно використовувати, і схеми дозування залежать від специфіки розладів. У таблиці 15.3 наведені деякі аспекти клінічного застосування імуносупресивних засобів.

Таблиця 15.3

Показання до призначення імуносупресантів

ЗахворюванняПрепарати, які використовуються
Аутоімунні:
Аутоімунна гемолітична анеміяПреднізолон, циклофосфамід, меркаптопурин, азатіоприн
Гострий гломерулонефритПреднізолон, циклофосфамід, меркаптопурин
Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпураПреднізолон, вінкристин, іноді меркаптопурин або азатіоприн, високі дози γ-глобуліну
Різні "аутореактивні" розлади (СЧВ, хронічний активний гепатит, ліпоїдні нефрози, запальні захворювання кишечнику та ін.)Преднізолон, циклофосфамід, азатіоприн, циклоспорин
Ізоімунні:
Гемолітична анемія новонародженихRh0(D)-імуноглобулін
Трансплантація органів:
НирокЦиклоспорин, азатіоприн, преднізолон, АЛГ, ОКТЗ
СерцяОКТЗ, дактиноміцин, циклофосфамід
ПечінкиЦиклоспорин, преднізолон
Кісткового мозку (HLA-сумісні)АЛГ, загальне опромінення, циклоспорин, циклофосфамід, преднізолон, метотрексат, кістковий мозок донора, оброблений моноклональними анти-Т-клітинними антитілами, імунотоксини

Практичний досвід доводить, що імуносупресанти легко пригнічують первинну імунну відповідь, важче – вторинну. У зв'язку з цим імуносупресанти рекомендують призначати на самому початку захворювання. Оскільки більшість істинних імуно- супресорів мають обмежений вплив на ефекторні механізми імунної відповіді, одночасно з ними застосовують глюкокортикостероїди або НПЗЗ, які зменшують інтенсивність ефекторних реакцій.

Необхідно відмітити, що хоча деякі препарати, що застосовуються при хіміотерапії раку, використовуються і для імуносупресії, лікування цих категорій хворих основане на різних принципах. Різниця у характері та кінетиці проліферації пухлинних та імунних клітин дозволяє забезпечити більшу вибірковість токсичної дії препарату відносно небажаного імунного клону при автоімунних захворюваннях, ніж при лікуванні пухлини. Для імуносупресії цитостатики використовують щодня у низьких дозах. Ті ж засоби при хіміотерапії раку призначають переривчасто у великих дозах, що спричиняє відновленню імунітету між ''ударними” курсами.

Призначаючи імуносупресанти, слід пам'ятати, що ряд препаратів (наприклад, азатіоприн, меркаптопурин, дактиноміцин, циклофосфамід тощо) дозою, меншою за лікувальну, можуть стимулювати окремі ланки імунної системи і, таким чином, замість імуносупресорної дії справляти імуностимулюючий вплив (ефект “маятника”). Тому імуносупресанти необхідно призначати такою дозою, яка забезпечує виражене гальмування імунітету (проліферацію). Лікування, як правило, триває від кількох тижнів до року і більше. Через відміну препарату можливі рецидиви або погіршення перебігу захворювання. При досягненні терапевтичного ефекту слід переходити на підтримуючу дозу, яка у 2-3 рази нижча.

Поки неможливо впливати на ізольовані клітинні групи і проводити селективну імунотерапію, тому частіше найбільший терапевтичний ефект викликає комбіноване застосування імуносупресивних засобів. Комбіноване лікування дозволяє знизити дози вибраних засобів у 2-4 рази проти звичних і не тільки досягти кращого ефекту, але й кращого перенесення препаратів.

Побічна дія. Імуносупресанти дуже токсичні. Отже, якщо застосування імуносу- пресорів при трансплантації органів є життєво необхідним, то питання про доцільність призначення їх для лікування аутоімунних захворювань щоразу повинне вирішуватись індивідуально. Призначення імуносупресорів слід робити тільки тоді, коли можливості іншої терапії вичерпані, а шанси на успіх перевищують ризик іму- носупресії.

Ускладнення, що спричиняються імуносупресантами, є надзвичайно небезпечними і повинні враховуватись щоразу при вирішенні питання про доцільність проведення імуносупресивної терапії. Побічні ефекти можуть виникати на ранніх і пізніх термінах після призначення імуносупресивної терапії.

На ранніх термінах частіше спостерігаються такі ускладнення.

• 1. Порушення функцій кісткового мозку. Це ускладнення внаслідок малої селективності імуносупресантів, які уражують усі клітини з високою мітотичною активністю. Кістковий мозок уражується практично в усіх хворих при тривалій терапії з призначенням високих доз. Порушення гемопоезу особливо часто виникають при лікуванні метотрексатом та алкілуючими сполуками. При застосуванні середніх доз азатіоприну та актиноміцину вони спостерігаються рідко.

• 2. Порушення функцій шлунково-кишкового тракту. При застосуванні імуносупресивних препаратів часто спостерігаються нудота, блювання, пронос. Іноді ці розлади самостійно зникають навіть при тривалому лікуванні. У деяких випадках виникають шлунково-кишкові кровотечі, особливо це характерно для метотрексату. Для зняття або зменшення цих побічних ефектів рекомендують вводити препарати парентерально.

• 3. Схильність до інфекцій. Найбільша небезпека щодо виникнення інфекцій спостерігається при комбінуванні імуносупресантів з кортикостероїдами. Слід зазначити, що іноді навіть на цьому тлі можуть виникати тяжко перебігаючі грибкові та бактеріальні захворювання. При проведенні профілактичних щеплень імуносупресивну терапію відміняють.

• 4. Алергічні реакції. Найчастіше вони виникають при введенні імуносупресантів з групи антитіл і проявляються у вигляді шкірних уражень, медикаментозної гарячки, еозинофілії.

Порушення, які проявляються на пізніх термінах, ще достатньо не вивчені. їх слід відрізняти як від проявів самого захворювання, так і від розладів, що виникають від прийому імуносупресантів:

• 1. Канцерогенна дія. Цитостатичні препарати можуть мати онкогенну дію, тому що вони призводять до змін ДНК і разом з тим – генетичного коду. Одночасно може блокуватися імунологічний контроль за індукцією і зростанням пухлинних клітин. Злоякісні пухлини (лімфосаркоми) у хворих, які підлягали імуносупресії з метою пригнічення реакції відторгнення трансплантата, з'являються в 100 разів частіше, ніж у решти населення.

• 2. Вплив на репродуктивну функцію і тератогенний ефект. Імуносупресивна терапія може спричиняти безпліддя у жінок і чоловіків. Це ускладнення відзначають від 10 до 70 % випадків. Дані про тератогенну дію препаратів не є однозначними. Принаймні, рекомендується уникати вагітності протягом хоча б 6 місяців після закінчення курсу лікування.

• 3. Імуносупресанти спричиняють затримку росту у дітей.

• 4. Інші ускладнення (фіброз легень, синдром гіперпігментації, геморагічні цистити, алопеція). При застосуванні антиметаболітів спостерігаються порушення функцій печінки. Алкалоїди барвінку мають нейротоксичну дію.

Раціональна імуносупресивна терапія можлива лише за умов імунологічного контролю і постійного нагляду лікаря.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби імуносупресивної дії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії
  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)