Показання. Препарати простагландинів застосовують для проведення медичних абортів та іноді з метою індукції пологів.
Побічна дія. Диспепсичні явища (нудота, блювання, пронос), головний біль, тимчасове підвищення температури, підвищення проникності стінки судин, при внутрішньовенному введенні можливі флебіти. Препарати простагландину F2 сприяють розвитку бронхоспазму, особливо у хворих на бронхіальну астму, викликають тахікардію, звужують судини легень. Підвищена доза його може викликати артеріальну гіпертензію. Судинні ефекти простагландинів пов'язують з їхнім впливом на адренергічну іннервацію. Простагландини, що підсилюють адренергічний вплив, звужують судини (за рахунок накопичення цАМФ), ті, що послабляють – розширюють їх (за рахунок зменшення вмісту цАМФ). При інтравагінальному й інтрацервікально- му введенні простагландинів побічні ефекти виражені менше.
Простагландини, в разі їх використання з метою стимуляції пологової діяльності, на відміну від окситоцину, розслаблюють шийку матки, не викликають жовтяницю немовлят і не провокують розвитку набряків. Однак при застосуванні простагландинів може розвинутися гіпертонус міометрію з порушенням кровопостачання матки, плаценти і плода. Це пов'язано з тим, що простагландини діють більш тривало, ніж окситоцин. Саме тому основним препаратом для стимуляції пологової діяльності на сьогодні залишається окситоцин.
У механізмі регуляції скоротливої діяльності матки важливе значення має взаємозв'язок простагландинів та естрогенів. Естрогени стимулюють утворення простагландинів в амніоні, децидуальній і ендометріальній тканині і зменшують ферментативне руйнування окситоцину (блокують окситоциназу), збільшують утворення та чутливість окситоцинових рецепторів напередодні пологів і таким чином сприяють початку пологів.
Естрон (фолікулін) та естрадіолу дипропіонат призначають під час пологів для підвищення активності окситоцину (створення “фолікулінового фону”).
Для поліпшення енергетики скорочень міометрію вводять внутрішньовенно глюкозу (40 % розчин) і стимулятор скорочень – кальцію хлорид (10 % розчин), що викликає інактивацію гальмівного білка – тропоніну, а також сприяє взаємодії окситоцину з його рецепторами під час скорочення матки.
Скоротлива діяльність матки регулюється вегетативною нервовою системою, а координовані скорочення міометрію наприкінці вагітності та в пологах можливі лише при узгодженій дії симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи, які приймають участь в іннервації поздовжніх і поперечних м'язових волокон матки. Стимуляція пологової діяльності реалізується також за допомогою медіаторноактив- них засобів: прозерину, що має прямий стимулюючий вплив на матку і активує накопичення ацетилхоліну (підвищує чутливість окситоцинових рецепторів і потенціює дію окситоцину), та анаприліну, неселективного β-адреноблокатора, який блокує β2- адренорецептори і сприяє переважанню чутливості α-адренорецепторів міометрію.
Стимулювати ритмічні скорочення матки можна препаратом серотоніну (20- 30 мг внутрішньовенно крапельно). Серотонін належить до найбільш активних біогенних амінів, які впливають на процеси обміну речовин у міометрії та викликають скорочення матки. Така специфічна дія опосередковується через серотонінчутливі рецептори, які розташовані в гладеньких м'язах міометрію, та рецептори, що локалізуються в гангліях та післягангліонарних нервових закінченнях. Останні підвищують проникність клітинної мембрани для іонів кальцію, які активують ферментні системи і створюють необхідні енергетичні умови для електричної та механічної активності клітин міометрію.
Допоміжну роль у стимуляції пологової діяльності відіграють такі речовини, як хініну гідрохлорид та рицинова олія.
Хінін блокує окситоциназу, підсилюючи ефект окситоцину. Однак цей алкалоїд кори хінного дерева (протималярійний засіб) негативно впливає на серцеву діяльність плода, що обмежує його застосування. Рицинова олія – проносний засіб, викликає активацію холінергічної системи і зростання концентрації ацетилхоліну, що зумовлює стимуляцію тономоторної функції матки.
Допоміжний ефект викликають вітамінні препарати. Кислота аскорбінова підвищує дію естрогенів (сприяє утворенню естрадіолу), тіаміну бромід – збільшує вміст ацетилхоліну (усуває гальмування холінацетилази і знижує активність холінестерази).
У сучасній медичній практиці використовують комплексний підхід до стимуляції пологової діяльності.
Поширені різноманітні схеми введення у певній послідовності препаратів з різними механізмами дії. Слід мати на увазі, що чинники хронофармакологічного характеру, дія яких грунтується на особливості біоритмів пологової діяльності (акрофаза метаболічних змін в організмі жінки), можуть значно підвищувати лікарський ефект.
Засоби, що зменшують переважно скоротливу активність міометрію
Засоби цієї групи призначають для припинення надмірної пологової активності, а також у разі потреби оперативного втручання. Їх дія спрямована на ослаблення пологової домінанти, зниження активності м-холінорецепторів, підвищення функції гальмівних β2-адренорецепторів, активацію процесів гіперполяризації клітинних мембран.
До засобів, що зменшують переважно скоротливу активність міометрію (так звані токолітичні засоби), відносяться препарати, що стимулюють β2-адренорецептори матки, – фенотерол (партусистен), сальбутамол та ін. Досвід застосування даних препаратів довів високу їх ефективність для зупинки передчасних пологів. Проте препарати не мають достатньої вибірковості дії стосовно міометрію. Одночасно з розслабленням мускулатури матки спостерігаються побічні ефекти, пов'язані зі стимуляцією β-адренорецепторів різної локалізації, головним чином β.-адренорецепторів серця, що стає причиною розвитку тахікардії у матері і плода, а також гіперглікемії плода. Препарати застосовують для розслаблення міометрію і уникнення передчасних пологів після 16 тижнів вагітності. Препарати призначають усередину і внутрішньовенно.
Для послаблення надмірних родових перейм, а також для проведення лікувального заходу “сон-відпочииок” застосовують засоби для наркозу (натрію оксибутират) та транквілізатори (діазепам).
Натрію оксибутират блокує вивільнення біогенних амінів та конкурентно збуджує постсинаптичні рецептори ГАМК і блокує α1-адренергічні, м-холінергічні та дофамінергічні рецептори. Серед фармакологічних ефектів особливої уваги заслуговує антигіпоксична дія (характерна по відношенню до вагітної і до плода), за рахунок якої підвищується стійкість тканин мозку, серця та інших органів до кисневої недостатності. Введення препарату сприяє покращенню емоційного стану жінки, швидшому розкриттю маткового зіва в пологах, зменшенню явищ гіпоксичного стану плода.
Препарати магнію в акушерській практиці традиційно застосовуються для токолізу. Скорочувальна активність міометрію знижується при парентеральному введенні магнію сульфату. Токолітична дія препарату пов'язана з його прямим пригнічуючим впливом на скоротливість міоцитів та антагонізмом між магнієм і кальцієм, що призводить до порушення проникнення в клітини міометрію кальцію. Не менш важливою є седативна дія іонів магнію, яка розвивається за рахунок зменшення збудливості невронів. Седативна дія препарату зумовлена активацією синтезу гальмівного медіатора центральної нервової системи – γ-аміномасляної кислоти.
Для попередження передчасних пологів і збереження вагітності застосовують гес- тагени (оксипрогестерону капронат), що пригнічують збудливість міометрію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на міометрій“ на сторінці 3. Приємного читання.
