Лікарські засоби, які впливають на міометрій

Фармакологія

Показання. Препарати простагландинів застосовують для проведення медичних абортів та іноді з метою індукції пологів.

Побічна дія. Диспепсичні явища (нудота, блювання, пронос), головний біль, тимчасове підвищення температури, підвищення проникності стінки судин, при внутрішньовенному введенні можливі флебіти. Препарати простагландину F2 сприяють розвитку бронхоспазму, особливо у хворих на бронхіальну астму, викликають тахікардію, звужують судини легень. Підвищена доза його може викликати артеріальну гіпертензію. Судинні ефекти простагландинів пов'язують з їхнім впливом на адренергічну іннервацію. Простагландини, що підсилюють адренергічний вплив, звужують судини (за рахунок накопичення цАМФ), ті, що послабляють – розширюють їх (за рахунок зменшення вмісту цАМФ). При інтравагінальному й інтрацервікально- му введенні простагландинів побічні ефекти виражені менше.

Простагландини, в разі їх використання з метою стимуляції пологової діяльності, на відміну від окситоцину, розслаблюють шийку матки, не викликають жовтяницю немовлят і не провокують розвитку набряків. Однак при застосуванні простагландинів може розвинутися гіпертонус міометрію з порушенням кровопостачання матки, плаценти і плода. Це пов'язано з тим, що простагландини діють більш тривало, ніж окситоцин. Саме тому основним препаратом для стимуляції пологової діяльності на сьогодні залишається окситоцин.

У механізмі регуляції скоротливої діяльності матки важливе значення має взаємозв'язок простагландинів та естрогенів. Естрогени стимулюють утворення простагландинів в амніоні, децидуальній і ендометріальній тканині і зменшують ферментативне руйнування окситоцину (блокують окситоциназу), збільшують утворення та чутливість окситоцинових рецепторів напередодні пологів і таким чином сприяють початку пологів.

Естрон (фолікулін) та естрадіолу дипропіонат призначають під час пологів для підвищення активності окситоцину (створення “фолікулінового фону”).

Для поліпшення енергетики скорочень міометрію вводять внутрішньовенно глюкозу (40 % розчин) і стимулятор скорочень – кальцію хлорид (10 % розчин), що викликає інактивацію гальмівного білка – тропоніну, а також сприяє взаємодії окситоцину з його рецепторами під час скорочення матки.

Скоротлива діяльність матки регулюється вегетативною нервовою системою, а координовані скорочення міометрію наприкінці вагітності та в пологах можливі лише при узгодженій дії симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи, які приймають участь в іннервації поздовжніх і поперечних м'язових волокон матки. Стимуляція пологової діяльності реалізується також за допомогою медіаторноактив- них засобів: прозерину, що має прямий стимулюючий вплив на матку і активує накопичення ацетилхоліну (підвищує чутливість окситоцинових рецепторів і потенціює дію окситоцину), та анаприліну, неселективного β-адреноблокатора, який блокує β2- адренорецептори і сприяє переважанню чутливості α-адренорецепторів міометрію.

Стимулювати ритмічні скорочення матки можна препаратом серотоніну (20- 30 мг внутрішньовенно крапельно). Серотонін належить до найбільш активних біогенних амінів, які впливають на процеси обміну речовин у міометрії та викликають скорочення матки. Така специфічна дія опосередковується через серотонінчутливі рецептори, які розташовані в гладеньких м'язах міометрію, та рецептори, що локалізуються в гангліях та післягангліонарних нервових закінченнях. Останні підвищують проникність клітинної мембрани для іонів кальцію, які активують ферментні системи і створюють необхідні енергетичні умови для електричної та механічної активності клітин міометрію.

Допоміжну роль у стимуляції пологової діяльності відіграють такі речовини, як хініну гідрохлорид та рицинова олія.

Хінін блокує окситоциназу, підсилюючи ефект окситоцину. Однак цей алкалоїд кори хінного дерева (протималярійний засіб) негативно впливає на серцеву діяльність плода, що обмежує його застосування. Рицинова олія – проносний засіб, викликає активацію холінергічної системи і зростання концентрації ацетилхоліну, що зумовлює стимуляцію тономоторної функції матки.

Допоміжний ефект викликають вітамінні препарати. Кислота аскорбінова підвищує дію естрогенів (сприяє утворенню естрадіолу), тіаміну бромід – збільшує вміст ацетилхоліну (усуває гальмування холінацетилази і знижує активність холінестерази).

У сучасній медичній практиці використовують комплексний підхід до стимуляції пологової діяльності.

Поширені різноманітні схеми введення у певній послідовності препаратів з різними механізмами дії. Слід мати на увазі, що чинники хронофармакологічного характеру, дія яких грунтується на особливості біоритмів пологової діяльності (акрофаза метаболічних змін в організмі жінки), можуть значно підвищувати лікарський ефект.

Засоби, що зменшують переважно скоротливу активність міометрію

Засоби цієї групи призначають для припинення надмірної пологової активності, а також у разі потреби оперативного втручання. Їх дія спрямована на ослаблення пологової домінанти, зниження активності м-холінорецепторів, підвищення функції гальмівних β2-адренорецепторів, активацію процесів гіперполяризації клітинних мембран.

До засобів, що зменшують переважно скоротливу активність міометрію (так звані токолітичні засоби), відносяться препарати, що стимулюють β2-адренорецептори матки, – фенотерол (партусистен), сальбутамол та ін. Досвід застосування даних препаратів довів високу їх ефективність для зупинки передчасних пологів. Проте препарати не мають достатньої вибірковості дії стосовно міометрію. Одночасно з розслабленням мускулатури матки спостерігаються побічні ефекти, пов'язані зі стимуляцією β-адренорецепторів різної локалізації, головним чином β.-адренорецепторів серця, що стає причиною розвитку тахікардії у матері і плода, а також гіперглікемії плода. Препарати застосовують для розслаблення міометрію і уникнення передчасних пологів після 16 тижнів вагітності. Препарати призначають усередину і внутрішньовенно.

Для послаблення надмірних родових перейм, а також для проведення лікувального заходу “сон-відпочииок” застосовують засоби для наркозу (натрію оксибутират) та транквілізатори (діазепам).

Натрію оксибутират блокує вивільнення біогенних амінів та конкурентно збуджує постсинаптичні рецептори ГАМК і блокує α1-адренергічні, м-холінергічні та дофамінергічні рецептори. Серед фармакологічних ефектів особливої уваги заслуговує антигіпоксична дія (характерна по відношенню до вагітної і до плода), за рахунок якої підвищується стійкість тканин мозку, серця та інших органів до кисневої недостатності. Введення препарату сприяє покращенню емоційного стану жінки, швидшому розкриттю маткового зіва в пологах, зменшенню явищ гіпоксичного стану плода.

Препарати магнію в акушерській практиці традиційно застосовуються для токолізу. Скорочувальна активність міометрію знижується при парентеральному введенні магнію сульфату. Токолітична дія препарату пов'язана з його прямим пригнічуючим впливом на скоротливість міоцитів та антагонізмом між магнієм і кальцієм, що призводить до порушення проникнення в клітини міометрію кальцію. Не менш важливою є седативна дія іонів магнію, яка розвивається за рахунок зменшення збудливості невронів. Седативна дія препарату зумовлена активацією синтезу гальмівного медіатора центральної нервової системи – γ-аміномасляної кислоти.

Для попередження передчасних пологів і збереження вагітності застосовують гес- тагени (оксипрогестерону капронат), що пригнічують збудливість міометрію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на міометрій“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій
  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)