• метаболічний алкалоз (при станах, що супроводжуються можливістю зниження загального рівня калію в крові та/або високим рівнем мінералокортикоїдів – коли застосовувати їх не можна!)
• необхідність олужнення сечі з метою виведення із організму слабких кислот та зменшення процесу преципітації екзогенних (сульфаніламіди короткочасної дії) та ендогенних (гемоглобін).
• відновлення чутливості організму до інших (петльових) сечогінних.
Побічні ефекти:
• гіпокаліємія;
• гіперхлоремічний ацидоз;
• утворення кальцієвих конкрементів;
• зниження секреції соляної кислоти у шлунку (наслідок блокади карбоангідра- зи; такий ефект зберігається 3-5днів, протеолітична активність знижується на 20 %; великі дози викликають диспепсію);
• тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, гематурія;
• глюкозурія.
Протипоказання для призначення інгібіторів карбоангідрази: виражена недостатність дихання, уремія, цукровий діабет (поглиблює ацидоз), цироз печінки, недостатність серця, наднирників (викликає гіпокаліємію).
Осмотичні діуретини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інгібітори карбоангідрази“ на сторінці 2. Приємного читання.
