• 3.5. Антидепресант з анксіолітичними властивостями – тіанептин (коаксил).
• 3.6. Стимулятор синтезу дофаміну – адеметіонін (гептрал).
• 3.7. Препарати звіробою (запобігають порушенням нейротрансмітерної передачі норадреналіну, серотоніну, інгібують МАО, КОМТ, модулюють секрецію інтерлейкіну-6 – гіперицин (геларіум гіперикум, деприм).
Більшість препаратів, що невибірково пригнічують захоплення катехоламінів, є трициклічними антидепресантами. Фармакологічні ефекти антидепресантів пов'язані передусім з тимолептичною дією (поліпшення настрою, усунення загальмованості, туги, пригніченості розумових процесів та відновлення цікавості до життя).
Іміпрамін (меліпрамін) – похідний продукт дибензоазепіну.
Фармакокінетика. При призначенні всередину препарат добре всмоктується у травному каналі, біодоступність 29-77 %, швидко розподіляється в тканинах, легко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, вибірково накопичується в головному мозку, нирках, печінці. Максимальна концентрація в крові спостерігається через 1-2 години. Зв'язок з білками плазми крові 76-95 %. Препарат інтенсивно метаболізується в печінці. Протягом 24 годин до 40 % іміпраміну екскретується з сечею у вигляді неактивних метаболітів, 1-2 % в незміненому вигляді, біля 20 % виводиться з жовчю. Період напіввиведення 4-24 години.
Фармакодинаміка. Іміпрамін володіє фармакологічними ефектами: антидепресивним (помірним) – невибіркове гальмування зворотного захоплення катехоламінів, психостимулюючим впливом, незначним седативним ефектом, м-холіноблокуючою центральною і периферичною властивістю, міотропною спазмолітичною та слабкою антигістамінною дією.
Показання: ендогенна та екзогенна депресія, енурез.
Побічна дія: сухість у ротовій порожнині, пітливість, слабкість, запаморочення, ортостатична гіпотензія, головний біль, сонливість, тахікардія, порушення акомодації, закреп, затримка сечі, занепокоєння, ажитація, безсоння, порушення гостроти зору, тремор, фасцикулярні посіпування, парестезії, галюцинації, аритмія, зміни лібідо, імпотенція, гінекомастія, галакторея, фотосенсибілізація.
До трициклічних антидепресантів належать амітриптилін, кломіпрамін та ін. Найчастіше призначають амітриптилін (саротен).
Фармакокінетика. Після прийому всередину препарат добре абсорбується в травному каналі, біодоступність – біля 50 %. З білками плазми зв'язується більше 90 % амітриптиліну. Препарат метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів – нортриптиліну та динітротриптиліну, екскретується переважно у вигляді метаболітів із сечею. Період напіввиведення біля 24 годин.
Фармакодинаміка. Амітриптилін має більш виражений антипсихотичний ефект порівняно з іміпраміном, седативну дію, виражену центральну м-холіноблокуючу дію, центральну протигістамінну дію.
Показання: ендогенні, екзогенні депресії, енурез, психогенна анорексія.
Побічна дія: сплутання свідомості, порушення концентрації уваги, головний біль, запаморочення, розлади сну, неспокій, порушення координації рухів, тремор, сухість у ротовій порожнині, пітливість, порушення зору, анорексія, нудота, діарея, кропив'янка, набряки, алопеція, гепатит, паркінсонізм.
Кломіпрамін (анафраніл) має антидепресивну, седативну та психостимулюючу дію, переважно блокує зворотне нейрональне захоплення серотоніну, блокує периферичні α1-адренорецептори та м-холінорецептори.
Доксепін володіє анксіолітичною, седативною, антигістамінною, холіноблокуючою, α1-адреноблокуючою дією.
Венлафаксин (велаксин) одночасно блокує захоплення з синаптичної щілини серотоніну і норадреналіну, дофаміну. Дія викликана препаратом та його метаболітом. Препарат не належить до трициклічних антидепресантів, є рацемічною сумішшю двох активних енантіомерів.
Засоби вибіркової дії, що блокують захоплення нейронами серотоніну, – флувоксамін (феварин), флуоксетин (продеп, флуксен), сертралін (золофт), пароксетин (паксил), циталопрам (ципраміл), есциталопрам (ципралекс) практично не мають м-холіноблокуючого ефекту, а володіють незначною антигістамінною, α1- адреноблокуючою активністю, мають седативну дію і тривалий антидепресивний ефект, а також менше побічних реакцій.
Флувоксамін має антидепресивну дію, незначний вплив на α- та β-адренорецеп- тори, м-холінорецептори, гістамінові, дофамінові, серотонінові рецептори.
Показання: депресивні стани різної етіології.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антидепресанти“ на сторінці 2. Приємного читання.
