До цієї групи належать вітамінні, інші метаболітні препарати, біогенні стимулятори.
Аналептики
Аналептики (грец. analepticos – той, що відновлює, піднімає, підкріплює) є стимуляторами ЦНС загальної дії. Ці препарати класифікують за переважним впливом на ту чи іншу ділянку центральної нервової системи, за типом дії та хімічною будовою.
Класифікація аналептиків за переважним впливом на певну ділянку центральної нервової системи:
• 1) на кору великого мозку (кофеїн);
• 2) на довгастий мозок (кордіамін, камфора, сульфокамфокаїн);
• 3) на спинний мозок (стрихніну нітрат застосовують в експериментальній фармакології).
За типом дії:
• 1) аналептики прямої дії (кофеїн);
• 2) аналептики рефлекторної дії (цититон, розчин аміаку);
• 3) аналептики змішаного типу дії (кордіамін, камфора, сульфокамфокаїн).
Нікетамід (кордіамін) – 25 % розчин діетиленаміду нікотинової кислоти.
Фармакодинаміка. Кордіамін збуджує центри довгастого мозку (дихальний, судиноруховий) прямо і рефлекторно (через зону сонної артерії). Підвищує загальний периферичний опір судин, артеріальний тиск, кровообіг, амплітуду і частоту дихання. Механізм дії пов'язують із пригніченням ГАМКд-рецепторів. Прямого впливу на серце кордіамін не має, проте відновлює процеси обміну в міокарді при патологічних станах. Збуджує центри спинного мозку і виявляє гепатопротекторну дію. У зв'язку з тим, що кордіамін є похідною сполукою кислоти нікотинової, він має слабку протипелагричну дію.
Показання: порушення функції серця, ослаблення дихання під час інфекційних хвороб, шок, асфіксія під час хірургічних операцій та у післяопераційному періоді.
Побічна дія: клонічні судоми, гіперемія обличчя, біль при підшкірному та внутрішньом'язовому введенні.
Камфора – біциклічний кетон терпенового ряду. Природну камфору отримують із камфорного лавру (Cinnamomum Camphora Sieb) або з камфорного базиліку (Ocinium Menthifolium Nochst), синтетичну – з ялиці.
Фармакодинаміка. Камфора стимулює судиноруховий і дихальний центри безпосередньо і рефлекторно з синокаротидної зони і рецепторів шкіри, підвищує скоротливу активність міокарда, поліпшує вінцевий кровообіг, мікроциркуляцію, стимулює синтез інтерферону, не виснажує запасів глікогену, зменшує агрегацію тромбоцитів, має відхаркувальний вплив. При місцевому застосуванні камфора має подразливу, протимікробну дію.
Показання: гостра і хронічна недостатність серця, колапс, пригнічення дихання при пневмонії та інших інфекційних захворюваннях, легкі інтоксикації снодійними засобами.
Побічна дія: інфільтрати в місці введення, алергічні реакції.
Сульфокамфокаїн – комплексна сполука кислоти сульфокамфорної і новокаїну. Завдяки добрій розчинності у воді можна вводити внутрішньовенно, підшкірно, внутрішньом'язово. Камфору і сульфокамфокаїн можна поєднувати із серцевими глікозидами, сечогінними, хіміотерапевтичними засобами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адаптогени“ на сторінці 2. Приємного читання.
