До похідних фенілалкіламіну належить фенамін (амфетамін). За хімічною будовою він наближається до ефедрину. У клінічній практиці не застосовується через розвиток вираженої психічної залежності та значне підвищення артеріального тиску. Прийом фенаміну для поліпшення спортивних показників (допінг) заборонено.
Дія сиднокарбу (мезокарб) подібна до ефектів фенаміну, проте вплив розвивається поступово, зберігається довше, залежності не спостерігається, немає після збудження пригнічуючого впливу на ЦНС, не підвищує артеріальний тиск. Сиднокарб застосовують рідко із-за побічних ефектів.
Окреме місце займає препарат сульбутіамін (енеріон), що за будовою схожий з тіаміном, накопичується у клітинах ретикулярної формації, гіпокампа, в інших відділах, підвищує стійкість структур мозку до аноксії і тому поліпшує стійкість до фізичних навантажень, координацію рухів, сприяє лікуванню функціональної астенії.
Енеріон добре проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, поліпшує здатність кори головного мозку переносити хронічну гіпоксію (кисневе голодування), поліпшує увагу, здібність до запам'ятовування.
Показання: лікування фізичної та психічної астенії, що супроводжується апатією, зниженням активності.
Побічна дія: тремор, слабкість, головний біль, збудження, можливі шкірно-алергічні реакції, нудота, блювання.
Ноотропні лікарські засоби
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи“ на сторінці 2. Приємного читання.
