Доза. Кількість лікарського засобу, що виражена в одиницях маси (міліграм, грам), об'єму (мілілітр) або біологічної активності (одиниці дії), називається дозою, а ступінь розведення медикаменту в біологічних середовищах організму або в розчиннику – концентрацією (%, співвідношення об'ємів 1:100 або 1:1000 чи маси (10,0-500 мл). Кількість введеного в організм лікарського засобу є одним із важливих чинників, що визначають швидкість, характер, силу і тривалість дії медикаменту. Від дози залежить концентрація речовини в крові та міжклітинному просторі, де препарат може вступити в первинну фармакологічну реакцію. Ймовірність взаємодії молекул лікарської речовини з рецепторами тим більша, чим вища концентрація її навколо рецепторів. Фармакологічний ефект не завжди прямо залежить від концентрації або дози. Така залежність властива тільки деяким речовинам. В інших випадках спостерігається гіпер- або параболічна, а найчастіше – сигмоїдна (S-подібна) залежність між дозою і фармакологічним ефектом (рис. 1.1).
У медичній практиці розрізняють такі види доз: разову, добову, курсову. У свою чергу разова доза може бути мінімальною (пороговою), середньою й вищою. Крім того, в клінічній і особливо в експериментальній практиці велике значення мають токсичні дози: мінімальна токсична, середня смертельна (DL50), (що викликає за певний фіксований час загибель 50 % експериментальних тварин), абсолютно смертельна (що викликає за певний час загибель 99 % експериментальних тварин).
Дозу виражають у грамах або частках грама. Для точнішого дозування кількість речовини розраховують на 1 кг маси тіла (наприклад, 1 мг/кг, 1 мкг/кг). В окремих випадках надають перевагу дозуванню речовини, виходячи з площі поверхні тіла (на 1 м2) або з розрахунку на рік життя (у дитячій практиці). Для препарату, який вводять інгаляційно (наприклад, газоподібні або леткі засоби, для наркозу), основне значення має концентрація речовини у вдихуваній суміші (позначається у відсотках об'ємної частки). Деякі лікарські засоби (антибіотики, гормони тощо) прийнято дозувати в одиницях дії.
Разова доза (dosis pro dost) – це кількість лікарського засобу на один прийом. Із разових доз складається добова доза (dosis pro die). Інколи вказують дозу на курс лікування – курсова доза (dosis pro cursu). Це дуже важливо при застосуванні протимікробних, зокрема, хіміотерапевтичних засобів (антибіотики).
Найменшу кількість лікарського засобу, що викликає певний (початковий) лікувальний ефект, позначають як мінімальну (порогову). Порогова доза (dosis
Рис. 1.1. Залежність між дозою лікарської речовини та її фармакологічним ефектом:
А – гіперболічна (морфін); Б – пряма (ефір для наркозу); В – сигмоподібна, або S-подібна (норадреналін, ацетилхолін); Г – параболічна (сульфаніламіди) therapeutica minima) – це кількість лікарського засобу, яка викликає специфічний, характерний для даного препарату ефект (рис. 1.2).
Найчастіше в практичній медицині використовують середню терапевтичну дозу (dosis therapeutica media), в якій медикамент виявляє оптимальну фармакотерапевтичну дію. Якщо ефект недостатньо виражений, дозу підвищують до вищої терапевтичної (dosis therapeutica maxima), яка є разовою граничнодопустимою (dosis therapeutica pro dosi maxima). Крім того, виділяють вищу добову дозу (dosis pro die maxima). Для отруйних (Venena, група А) і сильнодіючих (Heroica, група В) засобів вищі разові й добові дози наведені у Фармакопеї. Ці дози не повинні бути перевищені (крім особливих випадків). У клініці вищі дози використовують рідко, оскільки при цьому часто виникають токсичні ефекти. Доза, яка починає викликати токсичні явища, називається мінімальною токсичною (dosis toxica minima). Кількість медикаменту, що викликає загибель біологічного об'єкта, називається смертельною, або летальною дозою (dosis letalis). Ефективність препарату залежить від концентрації лікарського засобу (рис. 1.3).
Рис. 1.2. Дозозалежний ефект спирту етилового, барбітуратів і похідних бензодіазепіну
Рис. 1.3. Залежність дії лікарської речовини від її концентрації у плазмі крові
Діапазон між мінімальною терапевтичною та мінімальною токсичною дозами називається широтою терапевтичної дії лікарської речовини. Чим вона більша, тим більшу терапевтичну цінність має лікарський засіб, оскільки полегшується підбір оптимальної дози для конкретного хворого і зменшується ризик розвитку токсичних явиш.
У таких випадках, коли є потреба швидко створити високу концентрацію лікарської речовини в організмі, перша доза (ударна) має перевищувати наступні (підтримуючі).
Лікарська форма. Серед чинників, що впливають на дію лікарського засобу, певне значення має лікарська форма, яка створюється за допомогою різних допоміжних, коригуючих і формоутворювальних речовин. Слід враховувати, що ці речовини можуть впливати на характер взаємодії лікарського засобу і організму: вступати в реакцію з лікарськими інгредієнтами і змінювати їх активність, порушувати процеси всмоктування та розподілу діючих речовин в організмі та їх елімінацію. Наприклад, для виготовлення очних мазей як основу найчастіше використовують суміш вазеліну з ланоліном у співвідношенні 9:1. Вазелін забезпечує дію лікарських речовин на поверхні тканин, ланолін сприяє їх всмоктуванню. Якщо використовувати тільки вазелін, лікарські речовини будуть діяти поверхнево, не проникаючи у внутрішні середовища ока. Чистий ланолін, поглинаючи вологу, може викликати підсушування слизової оболонки ока.
Інколи лікарські речовини вміщують у капсули, з яких вони повільно вивільняються, що забезпечує поступову і тривалу терапевтичну дію, а також захищає лікарську речовину від руйнівної дії хлористоводневої кислоти і ферментів шлунка.
Особливі лікарські форми використовують, щоб запобігти небажаним ефектам з боку лікарської речовини. Наприклад, препарати заліза приймають у капсулах або драже з покриттям, щоб уникнути взаємодії заліза з сірководнем у порожнині рота і тим самим запобігти утворенню сульфіду заліза і осіданню його на емалі зубів (забарвленням емалі в чорний колір).
Таким чином, лікарську форму слід розглядати як складний комплекс взаємозв'язаних компонентів, що сукупно впливають на ефективність лікарського засобу.
Чинники, що зумовлені організмом
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна фармакологія“ на сторінці 2. Приємного читання.
