Рис. 3.3. Механізм послідовної зміни стадій наркозу за еволюційною теорією
втрату свідомості, з другого – деаферентація кори великого мозку розгальмовує структури підкіркової ділянки. В експерименті виявляється короткочасне високочастотне зрушення домінуючого ритму біоелектричної активності у мигдалику, морському конику, хвостатому ядрі. При поширенні на кіркові та інші структури мозку, високоамплітудна швидка активність формує теленцефалічну, а інколи й генералізовану фазу судомного збудження. Клінічно вона виявляється при використанні засобів для наркозу, що діють повільно і мають подразнювальні властивості (наприклад, ефір для наркозу). У механізмах наступного розслаблення скелетних м'язів лежить пригнічення вищих рухових центрів середнього мозку і мозочка, а також субординаційне гальмування сегментарних рефлексів у поєднанні з прямою дією засобів для наркозу на чутливі елементи спинного мозку.
Необхідно відзначити, що до засобів для наркозу висуваються певні вимоги. Насамперед, наркоз при їх використанні повинен наставати швидко і при можливості без стадії збудження. Також необхідна достатня глибина наркозу, що забезпечує найсприятливіші умови для оперативного втручання. Важливим моментом повинна бути добра керованість глибиною наркозу в процесі використання засобів для наркозу. Для кращого проведення післянаркозного періоду бажано, щоб вихід з наркозу був швидким і без наслідків.
Суттєвою характеристикою засобів для наркозу є наркотична широта – діапазон між концентрацією препарату, при якій виникає наркоз, та його мінімальною токсичною концентрацією, при якій виникає пригнічення життєво важливих центрів довгастого мозку. Наркотичну широту засобів для інгаляційного наркозу визначають по їх концентрації у вдихуваному повітрі, а засобів для неінгаляційного наркозу – по введених дозах. Чим більша наркотична широта, тим безпечнішим є препарат. Побічні ефекти повинні бути відсутніми або мінімальними.
Бажано, щоб застосування засобів для наркозу було технічно достатньо простим. Дані препарати не повинні горіти та вибухати. Синтез препаратів, а також їх вартість повинні бути економічно доступними для виготовлення у промислових масштабах.
Особливості фармакодинаміки і фармакокінетики окремих засобів для наркозу наводяться нижче. Вибір засобу потребує детального аналізу індивідуальних особливостей організму хворого.
Лікарські засоби для інгаляційного наркозу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему“ на сторінці 3. Приємного читання.
