• 6) передозування антидеполяризуючих (недеполяризуючих) міорелаксантів найчастіше застосовують прозерин – як препарат периферичної і короткочасної дії;
• 7) у стоматологічній практиці – сухості порожнини рота (ксеростомії) та невриту лицевого нерва (галантаміну гідробромід, прозерин).
Фізостигміну саліцилат є першим представником природних антихолінестеразних засобів оборотної дії – сіллю головного алкалоїда калабарських бобів (насіння західноафриканської рослини, Physostigma venenosum, родини бобових, Fabaceae). В останні роки застосовують переважно в експериментальній фармакології.
Галантаміну гідробромід (нівалін) – сіль алкалоїда, виділеного із бульб підсніжників Воронова і звичайного (Galanthus woronowii і Galanthus nivalis, із родини амарилісових, Amaryllidaceae). Добре абсорбується в травному каналі і з підшкірних тканин, легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Діє подібно до фізостигміну, проте його мускаринові та нікотинові ефекти вираженіші й тривають довше. Полегшує проведення збудження і нервово-м'язову провідність. Впливає безпосередньо на м'язи. Використовують галантаміну гідробромід при міастенії, прогресуючій м'язовій дистрофії, рухових і чутливих порушеннях, пов'язаних із невритами, поліневритами, радикулітами, при залишкових явищах після порушення мозкового кровообігу, у відновлювальному періоді гострого поліомієліту, при дитячих церебральних паралічах. Галантаміну гідробромід можна використовувати при атонії кишечнику і сечового міхура. Є антагоністом міорелаксантів антидеполяризуючої дії. При введенні розчину галантаміну гідроброміду в кон'юнктивальну порожнину може спостерігатися тимчасовий набряк кон'юнктиви.
Прозерин є синтетичною четвертинною амонієвою речовиною з вираженою оборотною антихолінестеразною активністю, що проявляється в м- та н- холінергічних синапсах. При пероральному застосуванні погано абсорбується у травному каналі (біодоступність близько 2 %). Не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Мета- болізується, головним чином, мікросомними ферментами печінки. При внутрішньо- м'язовому введенні 67 % введеної дози виводиться нирками в незміненому вигляді.
За периферичними ефектами близький до фізостигміну і галантаміну, але, на відміну від цих препаратів, не діє на центральні холінергічні синапси. Використовується для діагностики та лікування у випадках тяжкої міастенії (myasthenia gravis), післяопераційної атонії кишок і сечового міхура, як антагоніст м-холіноблокаторів та міорелаксантів антидеполяризуючої дії і у хворих на глаукому. Іноді прозерин призначають при слабкості пологової діяльності.
Піридостигміну бромід (калімін) – антихолінестеразний засіб оборотної дії, за хімічною будовою близький до попереднього препарату. За дією на нервово-м'язову передачу, моторику травного каналу, тонус сечового міхура та бронхів поступається прозерину, але діє довше. Викликає брадикардію.
Більшість антихолінестеразних засобів необоротної дії є фосфорорганічними сполуками (ФОС). Речовини здатні стійко фосфорувати естеразні ділянки активних каталітичних центрів ацетилхолінестерази і викликають їх необоротну неконформаційну трансформацію. ФОС добре розчиняються в ліпідах, швидко проникають крізь неушкоджену шкіру та слизові оболонки і дуже легко – у центральну нервову систему.
До лікарських препаратів, що є ФОС, відносяться армія та фосфакол. В якості лікарських засобів ФОС застосовують тільки місцево при глаукомі, тому що вони є токсичними для організму сполуками. У побуті і на виробництві досить часто зустрічаються випадки отруєння ФОС (інсектициди, пестициди).
У разі передозування антихолінестеразних засобів (отруєння ФОС) розвиваються міоз, гіпотензія, блювання, бронхоспазм, гіперсекреція залоз, брадикардія, діарея, можуть виникнути клонічні судоми, які змінюються періодами тремору, коматозний стан. При передозуванні антихолінестеразних засобів призначають функціональні антагоністи – м-холіноблокатори (атропін вводять у вену по 2-4 мл 0,1 % розчину). У випадку отруєння ФОС, крім м-холіноблокаторів, призначають реактиватори холінестерази (оксими). Практично цінними реактиваторами холінестерази оксимної групи є алоксим і ізонітрозин (добре проникають крізь гематоенцефалічний бар'єр), які схожі за механізмом реактивування холінестерази, активністю, способом застосування і ефективністю. Механізм їх дії пов'язаний з фізичними та хімічними властивостями реактиваторів, що сприяє оптимальній орієнтації їх молекул на молекулах ацетилхолінестерази і зв'язуванню з аніонними ділянками активних каталітичних центрів цього ферменту. У подальшому нуклеофільні центри оксимів атакують фосфоровані ФОС-естеразні центри, внаслідок чого відбувається фосфорування оксиму, відщеплення утвореного таким чином комплексу від холінестерази і відновлення її ферментативної активності. Препарати мають слабку м-холіноблокуючу дію, відновлюють енергетичні ресурси.
Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Холіноміметичні лікарські засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
