Rp.: Geli Troxevasini 2 % 40,0
D. S. Наносити на уражені ділянки шкіри двічі на добу.
Лініменти (Linimenta, -orum)
Лінімент, або рідка мазь (linimentum, і; liniment, -s; liniment, -s; linimento, -s) – м'яка лікарська недозована форма для зовнішнього застосування. Це драглиста маса або густа рідина, що розріджується при температурі тіла. Лініменти можуть мати вигляд: 1) прозорих сумішей взаєморозчинних речовин (наприклад, жирних олій з ефірними оліями, хлороформом, метилсаліцилатом); 2) драглистих сумішей (розчин мила у спирті з додаванням лікарських речовин); 3) емульсій; 4) суспензій.
Основою для лініментів можуть бути рідкі олії: вазелінове масло (oleum Vaselini), лляна (oleum Lini), соняшникова (oleum Helianthi), рицинова (oleum Ricini) та ін.
Лініменти використовують при опіках шкіри, у випадках обморожень, тріщин, а також як косметичні засоби. Недоліками лініментів є їх низька стійкість; вони погано зберігаються, тому їх виготовляють на короткий термін.
Лінімент у вигляді емульсії або суспензії перед застосуванням потрібно збовтувати.
Лінімент як недозовану лікарську форму виписують розгорнутим способом, зазначаючи назви лікарських речовин (родовий відмінок однини), їх масу. Після цього пишуть: Misce, fiat linimentum – М. f. lin. і сигнатуру – спосіб застосування.
Приклади. 1. Виписати 100 г рідкої мазі з вмістом ксероформу (Xeroformium) і дьогтю (Pix liquida) по 3 г на рициновій олії.
Rp.: Xeroformii
Picis liquidae aa 3,0 Olei Ricini ad 100,0 M. f. lin.
D. S. Змазувати пошкоджені ділянки шкіри.
2. Виписати 20 г рідкої мазі, що містить розчин аміаку (Sol. Ammonii caustici) і соняшникову олію (oleum Helianthi) у співвідношенні 1:3.
Rp.: Sol. Ammonii caustici 5 ml
01. Helianthi 15 ml
M. f. lin.
D. S. Розтирати шкіру в ділянці пошкоджених суглобів.
Пластирі (Emplastra, -orum)
Пластир (emplastrum, -і; plaster, -s; emplastre, -s; emplastro, -s) – лікарська форма у вигляді пластичної маси, що здатна розм'якшуватися при температурі тіла і щільно прилипати до шкіри. Цю масу можна наносити, наприклад, на тканину. Плас- тири призначені для зовнішнього застосування. Розрізняють пластири, тверді при кімнатній температурі, які розм'якшуються при температурі тіла, та рідкі (шкірні клеї) – рідини, що здатні утворювати на шкірі еластичну плівку.
На відміну від інших м'яких лікарських форм, пластир досить щільно прилипає до шкіри, швидше мацерує її. Він зберігає тепло і сприяє глибшому проникненню лікарських речовин. Щоб пластир прилипав, за основу використовують жири, віск, парафін та ін. Пластири використовують для захисту ушкодженої шкіри від зовнішнього впливу, для фіксації пов'язок, стягання країв рани, для місцевої дії лікарських речовин на шкіру та ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пасти (Pastae, -arum)“ на сторінці 2. Приємного читання.
