повідних показань з обов'язковим записом про призначення лікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого). Рецепти виписуються на лікарські засоби, зареєстровані в Україні, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Рецепти, відповідно до наказу МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. “Правила виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення”, виписують на стандартних бланках (див. Додатки 1,2). Передбачено такі форми рецептурних бланків для приписування та відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення:
• 1) дорослим і дітям за повну вартість чи на пільгових умовах (рецептурний бланк Ф-і);
• 2) наркотичних засобів окремо і в суміші з індиферентними речовинами та тра- мадолу (рецептурний бланк ф-3, зразок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р., № 58 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів”). Рецепт ф-3 додатково підписується керівником закладу охорони здоров'я або його заступником з лікувальної роботи (а в разі їх відсутності – завідувачем від ділення цього закладу, на якого покладена відповідальність за призначення наркотичних (психотропних) лікарських засобів та трамадолу) і завіряється печаткою суб'єкта господарювання, що провадить діяльність, пов'язану з медичною практикою.
Нанесення на рецептурний бланк будь-якої інформації (в тому числі рекламної) забороняється, за винятком номера страхового поліса (за необхідності).
Рецепт складається з кількох частин. Частина, що передує Rp., називається inscriptio. Звернення (praepositio) до фармацевта – recipe (візьми) прийнято писати скорочено: Rp.: Після звернення йде перелік лікарських речовин (designatio materiarum), з яких має бути виготовлений лікарський засіб.
Рецепт називається простим, якщо виписується лише одна лікарська речовина, і складним – дві речовини чи більше.
У складних рецептах спочатку пишуть назву головної лікарської речовини (basis чи remedium cardinale), далі – допоміжну лікарську речовину, яка посилює лікувальний ефект головної речовини або зменшує небажану її дію (remedium adjuvans), потім – назви речовин, які виправляють неприємний смак, запах та інші неприємні органолептичні властивості головної речовини (remedium corrigens), і, нарешті, хімічно й біологічно індиферентні речовини, що надають лікарському засобу певної форми (remedium constituens).
Вказівку фармацевтові про виготовлення лікарського препарату і видання потрібної його кількості називають subscriptio. Наприклад: Misce, fiat pulvis (Змішай, зроби порошок); Dentur (Da) tales doses numero (№.) 10 (Дай таких доз кількістю 10).
Текст лікарської сигнатури пишуть після слова Signa (Познач). У цій частині рецепта пишуть, як саме, якою кількістю і коли належить приймати лікарський препарат.
Рецепт завершується підписом лікаря, завіреним його особистою печаткою.
Правила виписування рецептів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна рецептура“ на сторінці 2. Приємного читання.
