Крім того, при гострих отруєннях барбітуратами і саліцилатами показано разом з водним навантаженням (1000 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) підвищувати лужні резерви крові шляхом внутрішньовенного крапельного введення 500– 1500 мл на добу 4 % розчину натрію гідрогенкарбонату з одночасним контролем кислотно-основного стану.
Висока швидкість і великий об'єм форсованого діурезу, який досягає 10-20 л сечі на добу, мають потенційну небезпеку швидкого “вимивання” з організму електролітів плазми (Na+, К+).
Форсований діурез протипоказаний у випадках інтоксикацій, ускладнених гострою і хронічною недостатністю кровообігу, а також зниженої функціональної здатності нирок (олігурія, азотемія).
Для підвищення природних процесів детоксикації організму застосовують лікувальну гіпервентиляцію. Застосування апарата штучної вентиляції легень дає змогу значно підвищувати хвилинний об'єм дихання. Це має особливе значення, коли токсичні речовини видаляються з організму через легені (наприклад, сірководень, хлоровані вуглеводи, чадний газ). Проте тривала гіпервентиляція є неможливою у зв'язку з порушенням газового складу крові і кислотно-основної рівноваги. Гіпервентиляцію слід проводити по 15-20 хв повторно через 1-2 год протягом усієї ток- сикогенної стадії отруєння. Однак застосування гіпервентиляції лімітується тим, що з часом розвивається порушення газового складу крові (гіпокапнія, дихальний алкалоз).
Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях“ на сторінці 2. Приємного читання.
