на скоротити до 3-х на добу), ендолюмбально, у вигляді аерозолю, інтраназально, у кон'юнктиву тощо.
Бензилпеніциліну калієву сіль застосовують тільки внутрішньом'язово або місцево у зв'язку з більшою подразнюючою дією і токсичним впливом на серце і ЦНС. Дози і кратність введення такі ж, як для натрієвої солі БП.
Біцилін-1 вводять до 0,6 млн ОД 1 раз на тиждень або по 1,2 млн ОД кожні 2 тижні. Біцилін-3 застосовують по 0,6 млн ОД 1 раз на тиждень, біцилін-5 – по 1,5 млн ОД 1 раз на місяць.
Величина доз біосинтетичних пеніцилінів залежить від тяжкості перебігу, виду і локалізації вогнища інфекції. Зокрема, при стрепто- та пневмококовій інфекції застосовують 1-4 млн ОД БП на добу, при абсцесах легень та ентерококових інфекціях – до 10 млн ОД, а при лікуванні газової гангрени, менінгіту, ендокардиту – 20-30 млн ОД на добу.
Побічні ефекти. Біосинтетичні пеніциліни є найменш токсичними з усіх відомих антибіотиків. Найчастіше при їх застосуванні спостерігаються алергічні реакції (у 10 % хворих): шкірна висипка різного типу, у тому числі кропив'янка (з'являється звичайно після 7-10 днів лікування), яка може супроводжуватись підвищенням температури, лімфаденопатією; рідше виникають ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Реакції гіперчутливості можуть розвиватися і після першого введення БП і в цьому разі є результатом сенсибілізації (при лікуванні пеніцилінами в минулому, при вживанні продуктів, що містять слідові кількості антибіотиків, при переливанні крові із слідами БП, у медичного персоналу, який контактує з антибіотиками, у фармацевтів тощо). Алергізуючі властивості має не лише молекула БП, але й продукти її деградації. Ось чому хворим необхідно вводити лише свіжовиготовлені розчини БП (при їх зберіганні навіть короткий проміжок часу БП частково руйнується з утворенням речовин, що мають сильніші алергенні властивості, ніж вихідна молекула).
Для профілактики алергічних реакцій необхідно ретельно збирати анамнез. Якщо у хворого колись спостерігалась алергічна реакція на пеніциліни, введення цих антибіотиків даному пацієнтові протипоказане. Іноді проводять шкірний тест: внут- рішньошкірно вводять 10 000-20 000 ОД БП. Ця проба може спровокувати розвиток серйозних алергічних реакцій, у тому числі анафілактичного шоку, тому при її проведенні повинні бути умови для реанімації пацієнта 3 іншого боку, негативний результат такої проби не гарантує відсутності алергічної реакції при введенні повної дози антибіотика. Крім того, вона сприяє сенсибілізації. Безпечними для хворого є тести, які проводять in vitro: серологічний (виявляють IgM та IgG), радіоімунний (IgG та IgE) та ін.
Існує можливість перехресної алергії між усіма β-лактамними антибіотиками. Зокрема, при наявності гіперчутливості до пеніцилінів, алергічна реакція на цефалоспорини виникає у 5-18 % пацієнтів. Якщо у хворого в анамнезі є тяжкі алергічні реакції на пеніцилін (анафілактичний шок, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк), призначення інших β-лактамних антибіотиків йому протипоказане. Якщо ж в анамнезі спостерігалися помірні реакції на введення пеніцилінів (риніт, кропив'янка, еозинофілія тощо), за умови абсолютної необхідності дозволяється хворому вводити цефалоспорини або карбапенеми.
Іноді при введенні пеніциліну може розвиватись картина ендотоксичного шоку. На початку ери антибіотикотерапії ця симптоматика описувалась під назвою реакції Яриша – Герксгеймера, яка виникала у хворого на сифіліс при введенні йому БП (за рахунок вивільнення ендотоксинів у результаті трепонемоцидної дії антибіотика).
Масивні дози БП, особливо у хворих із порушенням функції нирок, можуть викликати нейротоксичні реакції: енцефалопатію з різними клінічними проявами – гі- перрефлексією, зоровими та слуховими галюцинаціями, міоклонічними судомами, комою. Ці реакції можуть виникати від помірних доз БП при його застосуванні при менінгіті, що пов'язано із збільшенням проникності ГЕБ (за умови неушкоджених мозкових оболонок БП через ГЕБ проникає погано). Енцефалопатія може розвиватися при інтратекальному (під оболонки мозку) введенні БП (таким шляхом вводять лише натрієву сіль БП). У зв'язку з цим добова доза БП при інтратекальному введенні не повинна перевищувати 10 000 ОД у дорослих і 5000 ОД у дітей.
Інші побічні реакції: інтерстиціальний нефрит (при внутрішньовенному введенні 20-30 млн ОД БП на добу), гемолітична анемія, нейтропенія (понад 10 млн ОД БП на добу), тромбоцитопенія та ін. Можливий розвиток дисбактеріозу, особливо кандидозу.
Протипоказання: підвищена індивідуальна чутливість, алергічні захворювання, мікоз.
Напівсинтетичні пеніциліни
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Препарати групи пеніциліну“ на сторінці 2. Приємного читання.
