Препарати магнію

Фармакологія

Фармакодинаміка. Магнію цитрат поповнює дефіцит магнію в організмі, нормалізує обмінні процеси, зменшує збудливість нейронів.

Показання. Дефіцит магнію в організмі, в тому числі при частому прийомі проносних засобів, алкоголю, значних психічних і фізичних навантаженнях.

Побічна дія. При тривалому прийомі в значних дозах може виникати діарея.

Магне-В6 (Magne-B6)

Фармакологічні властивості: в організмі магній головним чином перебуває внутрішньоклітинно у вигляді катіона. Знижує збудливість нейронів і пригнічує нервово- м'язову передачу. Іони магнію беруть участь у багатьох ферментативних процесах. Спектр дії Магне-В6 ширший порівняно з іншими препаратами, а його складові (пі- ридоксину гідрохлорид і магній) взаємно поліпшують фармакодинаміку й фармакокінетику. Так, піридоксину гідрохлорид, що є кофактором ферменту, бере участь у багатьох реакціях обміну речовин організму, прискорює всмоктування магнію в травному каналі, бере участь у транспорті магнію, підвищує концентрацію магнію в крові й еритроцитах, підвищує проникність клітинних мембран, зменшує екскрецію магнію із сечею. Магній активує процеси біотрансформації піридоксину гідрохлориду.

Дефіцит магнію може бути первинним – внаслідок вродженої аномалії обміну магнію, або вторинним – внаслідок недостатнього надходження з їжею (недостатність харчування, алкоголізм, при парентеральному харчуванні), порушення абсорбції у травному тракті (діарея, шлунково-кишковий свищ, гіпопаратиреоїдизм), посиленої екскреції із сечею (ушкодження канальців, поліурія, передозування діуретинів, пієлонефрит, первинний гіперальдостеронізм, лікування цисплатином). Неспецифічними клінічними проявами дефіциту магнію є тремор, м'язова слабість, тетанія, атаксія, гіперрефлексія, психічні порушення (дратівливість), порушення сну, розладу травлення (діарея), порушення ритму серця (екстрасистолія, тахікардія). Комбінація вітаміну В6 і магнію доцільна в силу наступних причин: вітамін В6 і магній доповнюють фармакологічну дію один одного; вітамін В6 підвищує концентрацію магнію в плазмі крові й еритроцитах і зменшує екскрецію магнію із сечею; магній активує процес біотрансформації піридоксину гідрохлориду у його активний метаболіт піридоксаль-5-фосфат у печінці. Комбіноване застосування вітаміну В6 і магнію компенсує дефіцит цих речовин, що виникає при неповноцінному харчуванні, синдромі мальабсорбції, надлишковому виділенні, й забезпечує оптимальне надходження магнію, підвищуючи його абсорбцію в кишечнику й надходження усередину клітин за рахунок утворення хелатного комплексу "вітамін В6 – магній – амінокислоти”. Вміст магнію в організмі в середньому становить 17 моль/кг, 99 % його перебуває у внутрішньоклітинному просторі. Магній всмоктується переважно в тонкому кишечнику (до 40-50 % магнію, що надійшов з їжею). Приблизно 2/3 внутрішньоклітинного магнію розподіляється в кістковій тканині, інша його кількість – у гладеньких, посмугованих м'язах і в еритроцитах. Приблизно 1/3 магнію, що надходить із їжею, виводиться із сечею. У нирках клубочковій фільтрації піддається до 70 % магнію плазми крові, 95-97 % його реабсорбується в ниркових каналь- цях. Піридоксин в організмі окисляється до піридоксалю або знаходиться у формі піридоксаміну. У результаті фосфорилювання утворюється піридоксальфосфат, що є активною формою піридоксину й бере участь у метаболічних процесах.

Показання: помірно виражений дефіцит магнію – при вмісті в сироватці крові в межах 12-17 мг/л (1-1,4 мекв/л або 0,5-0,7 ммоль/л). При вираженому дефіциті магнію (рівень у сироватці крові менше 12 мг/л (1 мекв/л або 5 ммоль/л) і порушенні всмоктування, лікування необхідно починати із застосування лікарських форм для в/в введення.

Побічні ефекти: шкірно-алергійні реакції, рідко – діарея, біль в епігастральній ділянці.

Ритмокор (Rhythmocor). Склад: 1 мл розчину містить магнію глюконату 0,0833 г, калію глюконату 0,0167 г.

Фармакодинаміка. Препарат проявляє метаболічну, антиоксидантну, мембра- ностабілізуючу, антиаритмічну дію. Метаболічна активність зумовлена активацією окисно-відновних ферментів клітини, підвищенням рівня аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та креатинфосфату. Зазначений ефект препарату сприяє оптимізації функціонування іонних насосів клітин. Одним із механізмів впливу препарату на клітини в умовах ішемії та гіпоксії є пригнічення інтенсивності процесів вільно- радикального окислення білків і перекисного окислення ліпідів. Застосування препарату при станах, пов'язаних з активацією вільнорадикальних реакцій, супроводжується зменшенням проникності клітинних мембран. Завдяки зазначеній дії та вмісту іонів магнію і калію препарат виявляє антиаритмічну дію та потенціює клінічну ефективність антиаритмічних засобів.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення 95 % препарату протягом 48 год метаболізується. Швидко адсорбується з травного каналу. Максимум концентрації визначається через 1-1,5 години. Протягом 48 годин 95 % препарату підлягає метаболізму. Продукти метаболізму виводяться нирками.

Показання для застоа/вання. Препарат показаний при порушеннях ритму серця, у тому числі пов'язаних з інтоксикацією серцевими глікозидами, при пароксизмах фібриляції/тріпотіння передсердь з нормотахісистолією шлуночків при гострому інфаркті міокарда, шлуночковій екстрасистолічній аритмії, тахікардії, пірует-тахі- кардії, особливо при порушеннях електролітного обміну (гіпокаліємія, гіпомагні- ємія). Препарат застосовують також при лікуванні ішемічної хвороби серця. Препарат може застосовуватись при лікуванні запальних захворювань серцевого м'яза (міокардитів), гіпокаліємії, спричиненої застосуванням салуретичних засобів.

Побічна дія. Препарат добре переноситься, побічні ефекти розвиваються дуже рідко. В окремих випадках в осіб з підвищеною індивідуальною чутливістю до препарату при його застосуванні можливі відчуття жару в усьому тілі, запаморочення та сонливість. Рідко спостерігаються алергічні реакції (кропивниця). Після відміни препарату всі побічні ефекти швидко минають. При алергічних проявах призначають десенсибілізуючу терапію.

Аспаркам (Asparcam). Міжнародна назва: калію і магнію аспарагінат.

Фармакодинаміка. Аспаркам володіє антиаритмічними та антигіпоксичними властивостями, поповнює дефіцит іонів магнію та калію. Магній активує натрій- калієву АТФ-азу внаслідок чого знижується внутрішньоклітинний вміст натрію та підвищується надходження калію в клітину. При зниженні концентрації натрію в клітині гальмується натрієво-кальцієвий обмін у непосмугованих м'язах судин, що призводить до їх релаксації; іони калію стимулюють синтез АТФ, глікогену, білків, ацетилхоліну; калій і магній підтримують поляризацію клітинних мембран. Аспарагінат сприяє надходженню іонів у клітину та бере участь в енергетичному обміні. Антиаритмічний ефект реалізується завдяки здатності препарату усувати дисбаланс електролітів, знижувати збудливість і провідність міокарда.

Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується в травному каналі, перетворюється на складові частини та включається в процеси метаболізму.

Показання для застоа)вання. Стани, які супроводжуються гіпокаліємією (передозування серцевих глікозидів, салуретиків), у комплексному лікуванні стенокардії, нейроциркуляторної дистонії, тахіаритмії, шлуночкової екстрасистолії, що супроводжуються гіпокаліємією.

Побічна дія. Нудота, гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіперемія обличчя, спрага, зниження артерільного тиску, діарея, м'язова слабкість. Явища минають після зменшення дози препарату. При вживанні всередину можливі нудота, неприємне відчуття в епігастрії (при холециститах, специфічному гастриті). Гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіперемія обличчя, спрага, значне пониження артерільного тиску, діарея, м'язова слабкість. Явища проходять після зменшення дози препарату.

АТФ-лонг (ATP-long). Міжнародна назва; аденозин-5'-трифосфатогістидинато- магній (II) трикалієва сіль, октагідрат з натрію хлоридом.

Фармакодинаміка. АТФ-лонг – оригінальний лікарський препарат нового класу речовин – різнолігандних координаційних сполук з макроергічними фосфатами, молекула якого складається з аденозин-5'-трифосфату (АТФ) амінокислоти гістидину, магнію, калію. Завдяки оригінальній структурі молекули препарат має характерну фармакологічну дію, яка не властива кожному з її хімічних компонентів (АТФ, гістидин, К+, Mg++).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Препарати магнію“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію
  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)