Кислота бензойна – застосовується як антисептик і протимікозний засіб.
Після прийому всередину може підвищувати секрецію бронхіальних залоз. Як відхаркувальний засіб призначають натрієву сіль кислоти бензойної.
Кислота хлороводнева (НСl) розведена (3 %, 8 %). Застосовують усередину.
Фармакокінетика. Потрапляючи всередину, зв'язується з компонентами їжі, частково нейтралізується слиною, що надходить до шлунка, а також слизом шлунка. Незв'язана частина переходить до дванадцятипалої кишки, де нейтралізується лужним вмістом.
Фармакодинаміка. Кислота хлороводнева утворює концентрацію йонів водню, необхідну для перетворення пепсиногенів на пепсин, активації пепсину, денатурації та набряку білків, що полегшує їх ферментативне розщеплення. Кислота також регулює тонус воротаря шлунка, його евакуаційну функцію, має протимікробну дію, запобігає розвитку бродильних і гнильних процесів у шлунку, сприяє транспорту заліза, стимулює утворення гастрину, активує утворення слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки секретину і холецистокініну.
Показання: ахілія, гіпоацидні стани, диспепсія, гіпохромна анемія.
Усі кислоти швидко транспортуються з кишок і мають резорбтивну дію, спричиняють компенсований (утворена вуглекислота швидко виводиться через дихальні шляхи, з сечею, що зумовлює зменшення лужних резервів у крові), а потім неком- пенсований (зниження pH крові внаслідок вичерпання лужних резервів) ацидоз.
Некомпенсований ацидоз виявляється втратою чутливості, порушенням дихання (дихання Куссмауля), підвищенням артеріального тиску, судомами, комою. Смерть настає від паралічу дихального центру.
У випадках отруєння концентрованими кислотами розвиваються симптоми їх місцевої дії – опіки по ходу надходження, різкий біль, блювання, діарея, шок, а також симптоми некомпенсованого ацидозу.
До заходів невідкладної допомоги належить нейтралізація кислоти, промивання водою, інколи – суспензією магнію оксиду, приймання обволікаючих білкових речовин (збитий білок яєць, молоко), призначають наркотичні анальгетики (морфін, промедол та ін.), проводять симптоматичну терапію. Для боротьби з ацидозом внутрішньовенно вводять натрію гідрогенкарбонат та ізотонічний розчин натрію хлориду.
Кислоту цитринову в 1 % розчині застосовують парентерально у випадках алкалозу. Призначають усередину в складі комплексних препаратів для лікування хворих на подагру та уролітіаз (блемарен, солюран та ін.). Хворим на уролітіаз кислоту цитринову застосовують у складних розчинах і вводять через систему катетерів.
Препарати амінокислот є основним будівельним матеріалом для синтезу специфічних тканинних білків, ферментів, пептидних гормонів та інших фізіологічно активних сполук. Амінокислоти мають також важливе функціональне значення: кислоти глютамінова, аспарагінова та інші мають невромедіаторні функції; фенілаланін, а також тирозин є попередниками у біосинтезі дофаміну, иорадреналіну, адреналіну, триптофан – попередником серотоніну, гістидин – гістаміну, аргінін – бере участь в утворенні азоту оксиду.
Похідними амінокислот є енкефаліни, ендорфіни та інші невропептиди, рилізинг- фактори гіпоталамуса, гормони гіпофіза тощо.
Кислота глютамінова має нейромедіаторний вплив, стимулює окисно-відновні процеси, бере участь у білковому і вуглеводному обмінах, сприяє знешкодженню аміаку, підвищує стійкість тканин до гіпоксії, стимулює синтез ацетилхоліну та АТФ, поліпшує передачу збудження.
Кислоту глютамінову призначають головним чином для лікування при захворюваннях ЦНС (епілепсія, психози, реактивні депресії тощо).
Побічна дія: підвищена збудливість, захворювання печінки, нирок, травного каналу, анемія, лейкопенія. Кислота глютамінова разом з L-аргініном входить до складу препарату глутаргін. Гіпоамоніємічний ефект реалізується завдяки активації шляхів знешкодження аміаку в орнітиновому циклі.
Глутаргін має гепатопротекторний вплив, антиоксидантну, антигіпоксичну, мембраностабілізуючу дію.
Показання: гострі і хронічні гепатити різної етіології. Призначають для профілактики сп'яніння, гострій та хронічній інтоксикації алкоголем.
Побічна дія: дискомфорт в шлунку та кишечнику, нудота.
Метіонін є донатором метальних груп, бере участь в процесах метилювання, володіє ліпотропним ефектом, нормалізує синтез фосфоліпідів та холіну, має гепатопротекторний вплив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кислоти і луги“ на сторінці 2. Приємного читання.
