Ферментні препарати

Фармакологія

абсорбцію через закінчення мікроворсин, ендоцитоз на поверхні пейєрових бляшок, а також абсорбцію за допомогою мігруючих лімфоцитів. Після внутрішньом'язового введення або всмоктування в кишечнику відбувається зв'язування протеаз з білками- антипротеазами крові, основною з яких є α2-макроглобул і н. У складі цих комплексів протеази зберігають свою активність і транспортуються до ушкоджених тканин. На системному рівні вони здійснюють гідроліз запальних пептидів, контролюють стан імуноактивних речовин (цитокінів, факторів росту) та рецепторів, забезпечують видалення імунних комплексів та молекул адгезії, активують фібриноліз.

Трипсин кристалічний випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій та місцевого застосування. Він є білком з відносною молекулярною масою 21 кДа, який одержують з підшлункової залози великої рогатої худоби.

Фармакокінетика. При захворюваннях органів дихання препарат застосовують внутрішньом'язово та у вигляді інгаляцій, при хворобах плеври-внутрішньоплев- рально. В хірургії парентеральне введення поєднують з місцевим застосуванням. В офтальмології вводять у задню камеру ока або під кон'юнктиву. В ЛОР-практиці можливе введення в гайморову порожнину та порожнину середнього вуха. В крові трипсин зв'язується з α2-макроглобуліном.

Фармакодинаміка. Фермент активний при pH 5,0-8,0 з оптимумом активності при pH 7,0. Він здатний розщеплювати змертвілі ділянки тканин, фібринозні утворення, в'язкі секрети та ексудати. Стосовно здорових тканин фермент неактивний і безпечний у зв'язку з наявністю в них інгібіторів трипсину. Препарат має протизапальний та протинабряковий ефекти, активує фібриноліз.

Показання. Основними показаннями для застосування трипсину є захворювання органів дихання з густим гнійним мокротинням, гнійні рани, опіки і пролежні, тромбофлебіт, гнійні синусити, гнійні середні отити і євстахіїти з в'язким ексудатом, тромбози судин сітківки, помутніння склистого тіла, екстракція катаракти.

Побічна дія. При застосуванні трипсину можливі підвищення температури, тахікардія, незначна болючість і гіперемія у місці ін'єкції, алергічні реакції. Введення в дихальні шляхи іноді спричиняє подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

Протипоказання. Препарат протипоказаний при декомпенсованій серцевій недостатності, емфіземі легенів з дихальною недостатністю III стадії, ускладнених формах туберкульозу легенів, тяжких захворюваннях печінки, панкреатиті, підвищеній кровоточивості. Не слід вводити трипсин в осередок запалення, а також наносити (як і інші протеолітичні ферменти) на поверхні злоякісних пухлин. Забороняється вводити препарат внутрішньовенно.

Хімотрипсин кристалічний має фармакологічні властивості і застосування, подібні до таких у трипсину. Він відрізняється дещо більшою стабільністю в організмі та іншими сайтами рестрикції, гідролізуючи переважно зв'язки, утворені ароматичними амінокислотами і викликаючи глибше розщеплення білка.

Нуклеази. До цього класу гідролітичних ферментів належать рибонуклеаза та дезоксирибонуклеаза. Рибонуклеаза деполімеризує РНК до моно- та олігонуклеоти- дів. Дезоксирибонуклеаза – білок альбумінового типу, який гідролізує (розщеплює) ДНК до дезоксирибонуклеотидів. Для клінічного застосування важливо, що нукле-

ази зменшують густину та в'язкість гною, який завжди містить велику кількість нуклеїнових кислот, що утворюються зі зруйнованих лейкоцитів.

Рибонуклеаза випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчинів, який одержують із підшлункової залози великої рогатої худоби. Відповідно до локалізації патологічного процесу, засіб вводять внутрішньом'язово, ендотрахеально, в порожнини тіла, застосовують місцево. Препарат деполімеризує РНК і, внаслідок цього, розріджує гній, слиз, в'язке гнійне мокротиння; має протизапальну дію, котра є вторинною. Він затримує розмноження деяких РНК-вмісних вірусів. Основними показаннями для застосування рибонуклеази є захворювання дихальних шляхів з в'язким гнійним мокротинням, пародонтоз, гінгівіт; остеомієліт, свищі, абсцеси, трофічні виразки, синусит, отит, тромбофлебіт; кліщовий енцефаліт; вірусний менінгіт. Під час лікування можуть виникати подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, алергічні реакції. Рибонуклеаза протипоказана при гіперчутливості, хронічній серцевій, дихальній та печінковій недостатності, відкритій формі туберкульозу, кровоточивості.

Дезоксирибонуклеаза викликає деполімеризацію ДНК і розрідження гною. Вона володіє здатністю затримувати розвиток вірусів герпесу, аденовірусів та інших вірусів, що містять ДНК. Цей ферментний препарат застосовують при герпетичних та аденовірусних інфекціях, а також для зменшення в'язкості і поліпшення евакуації мокротиння і гною у хворих з гнійними захворюваннями легенів.

Препарати гіалуронідази. Гіалуронідаза спричиняє розпад гіалуронової кислоти, яка є “цементуючою” проміжною речовиною сполучної тканини, і тим самим призводить до збільшення проникності тканин та поліпшення руху міжклітинної рідини. Цей механізм визначає участь даного ферменту в регуляції запалення, набряку, транспорту речовин, еластичності сполучної тканини (рис. 11.2). Ефект гіа- луронідази оборотний.

Механізм дії гіалуронідази

Рис. 11.2. Механізм дії гіалуронідази

Лідаза – ферментний препарат із сім'яників великої рогатої худоби, діюча основа якого представлена гіалуронідазою. Лідазу вводять підшкірно, під рубцево змінені тканини, внутрішньом'язово, методами електрофорезу або аплікацій на слизові оболонки (в очній практиці). Тривалість дії сягає 48 годин. Ефект препарату полягає у появі рухливості суглобів, розм'якшенні рубців, усуненні та зменшенні контрактур, розсмоктуванні гематом. Дія найбільш виражена на ранніх стадіях патологічних процесів. Показання для застосування лідази – контрактури суглобів, анкілозуючий спондилоартрит, рубцеві зміни шкіри, гематоми, хронічні виразки, склеродермія. Застосовують в офтальмологічній практиці, а також при продуктивному характері запалення легенів. Лідазу використовують для прискорення всмоктування різних лікарських засобів (місцеві анестетики, антибіотики, глюкокортикоїди). Препарат добре переноситься, але іноді можуть виникати алергічні реакції. Застосування цього ферментного засобу протипоказане при злоякісних новоутвореннях, гострих запальних процесах, легеневих кровотечах та кровохарканні.

Ронідаза – препарат гіалуронідази, за своїм походженням і фармакологічними властивостями близький до лідази. Водночас ронідаза має менший ступінь очистки і застосовується лише місцево у вигляді вологих пов'язок для лікування контрактур суглобів, рубців, гематом, хронічних тендовагінітів, ран, що не загоюються протягом тривалого часу.

Фібринолітичні ферменти. До фібринолітичних ферментів належать фібринолізин та активатори фібринолізу (стрептокіназа, урокіназа, альтеплаза). За механізмом дії всі вони є протеазами, але фармакодинаміка і застосування для тром- болітичної терапії дають підстави для виділення зазначених ферментів в окрему класифікаційну одиницю. Детально ці препарати розглянуті в розділі “Засоби, що впливають на згортання крові та фібриноліз”.

Оксидоредуктази та інші ферменти. Цитохром С – фермент, який бере участь у тканинному диханні. Цей фермент застосовують при асфіксії новонароджених, а також для лікування гіпоксичних станів, що мають місце при бронхіальній астмі, серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця. Перорально препарат призначають при високих фізичних навантаженнях.

Супероксиддисмутаза – ключовий фермент антиоксидантного захисту клітин, який гальмує процеси вільнорадикального окислення. Він застосовується в офтальмології для лікування очних хвороб, що супроводжуються тканинною гіпоксією та оксидативним стресом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ферментні препарати“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати
  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)