Лікування гіпервітамінозу D. Необхідно припинити введення препарату і прискорити його біотрансформацію шляхом призначення глюкокортикоїдів і фенобарбіталу. До того ж глюкокортикоїди перешкоджають утворенню білка, який зв'язує кальцій у кишках, і абсорбції кальцію, гальмують кальциноз судин та інших тканин. У випадках гіпервітамінозу D важливе значення мають препарати антиоксидантної дії (токоферолу ацетат, кислота аскорбінова, ретинолу ацетат), які стабілізують клітинні мембрани й обмежують вільнорадикальні реакції. Для прискорення виведення кальцію з сечею доцільно призначати сечогінні засоби, а також препарат кальцитоніну – кальцитрин, що запобігає розсмоктуванню кісткової тканини. Для стабілізації клітинних та субклітинних мембран застосовують глюкокортикостеро- їди. Для зменшення надходження кальцію в тканини призначають антагоністи цих іонів (верапаміл, фенігідин). Одночасно застосовують препарати калію, магнію, ліквідують ацидоз.
Протипоказаннями до застосування кальциферолу є активна форма туберкульозу легень, декомпенсована серцева недостатність, захворювання печінки, нирок, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, атеросклероз, похилий вік.
Вітамінними препаратами вітаміну D3 є також відеїн, холекальциферол та риб'ячий жир. Риб'ячому жиру властива D- і А-вітамінна активність. При його застосуванні загроза розвитку гіпервітамінозу D і А є значно меншою.
Токоферолу ацетат
Токоферол (вітамін Е) – це група похідних токолу і токотрієнолу, що мають подібну хімічну структуру й біологічну активність. У медичній практиці використовується стабільніший синтетичний препарат – α-токоферолу ацетат.
Міститься вітамін Е практично в усіх харчових продуктах. Особливо багато його в рослинних оліях.
Фармакокінетика. Токоферол у разі приймання всередину абсорбується переважно у проксимальній частині тонкої кишки за допомогою жовчних кислот. Всмоктування проходить повільно за механізмом пасивної дифузії. З травного каналу повільно всмоктується 50 % препарату. Максимальний рівень концентрації діючої речовини в крові утворюється через 4 години після прийому лікарського засобу. Вітамін потрапляє переважно в лімфу, а потім – у кров. Близько 90 % токоферолу в плазмі крові зв'язується з ліпопротеїнами. Він швидко розподіляється в тканинах організму. Вітамін надходить до всіх тканин організму, де локалізується в ліпопроте- їнах мембран клітин і субклітинах органел, головним чином мітохондрій і мікросом. Найвища концентрація спостерігається в надниркових залозах, гіпофізі, статевих залозах, міокарді, жировій тканині, де створюється депо вітаміну. В організмі жінки міститься в 4 рази більше токоферолу порівняно з організмом чоловіка. Метаболі- зується в печінці з утворенням глюкуронідів та продуктів окислення токоферолу. Подібно до інших жиророзчинних вітамінів, токоферол підлягає ентерогепатичній циркуляції. Значна частина препарату (70-80 %) виводиться з калом. 20-30 % препарату виводиться з сечею у вигляді водорозчинних метаболітів.
Механізм дії. Механізм дії цього вітаміну остаточно не з'ясовано. Вважають, що він бере участь в регуляції окисних процесів. Одна з основних його функцій – антиоксидантна дія. Зокрема, вважають, що він гальмує окислення ненасичених жирних кислот, перешкоджаючи утворенню з них перекисів ліпідів, білків, нуклеїнових кислот. Крім цього, вітамін Е, мабуть, впливає на клітинне дихання шляхом активації креатинфосфокінази, натрій-калієвої-АТФ-ази, цитохром-С-оксидази, стимуляції синтезу убіхінону.
Фармакодинаміка.
• 1. Забезпечує антиоксидантний ефект.
• 2. Стимулює тканинне дихання і підвищує стійкість тканин до гіпоксії.
• 3. Нормалізує білковий і ліпідний обмін.
• 4. Проявляє мембранопротекторну активність.
• 5. Регулює нормальний розвиток та функціонування епітелію статевих залоз та сприяє виношуванню плода.
• 6. Підтримує рівновагу між вільним і зв'язаним холестеролом, внаслідок чого стимулює секрецію гормонів, у тому числі статевих.
• 7. Сприяє утворенню гема та активує еритропоез.
• 8. Покращує реологічні властивості крові, зменшуючи агрегацію тромбоцитів.
• 9. Здійснює гальмівний вплив на пероксидні механізми атерогенезу та попереджує атеросклеротичні ураження судинної стінки.
• 10. Має кардіотропну дію (покращує оксигенацію і скоротливу активність міокарда, попереджує розвиток дистрофічних процесів у серцевому м'язі).
• 11. Сприяє синтезу сурфактанту в легенях.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Препарати жиророзчинних вітамінів“ на сторінці 4. Приємного читання.
