Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

Фармакологія

Фармакодинаміка магнію сульфату залежно від способу застосування

Рис. 8.1. Фармакодинаміка магнію сульфату залежно від способу застосування

ефект настає через 4-6 годин. Концентровані розчини солей можуть спричинити пілороспазм, а значить – затримку їх надходження в кишечник.

Сольові послаблювальні засоби застосовують для швидкого спорожнення кишечнику одноразовим прийомом. Повторний прийом протягом найближчих днів призначати не можна (виражена подразнювальна дія).

Оскільки після прийому сольових послаблювальних затримується всмоктування в кишечнику не тільки води, але й харчових, лікарських, отруйних речовин, основними показаннями для їх застосування є гострі отруєння різноманітними речовинами, вжитими всередину. Сольові послаблювальні в комбінації з протигельмінтними засобами застосовують для прискорення виведення гельмінтів і протигельмінтних препаратів з організму. Показання до призначення сольових послаблювальних: загроза крововиливу в мозок, набряк мозку, дегідратація організму. У такому разі для виведення з організму максимальної кількості рідини використовують концентровані розчини натрію сульфату (20-30 г на /г склянки води).

Протипоказання до призначення як сольових, так і інших послаблювальних – гострі захворювання органів черевної порожнини (апендицит, перитоніт, холецистит, механічна перешкода для просування вмісту кишечнику, защемлена грижа, кровотечі з матки, травного тракту і т. ін.).

Об'єм кишечнику збільшують також синтетичні дисахариди (лактулоза), полімерні препарати поліетиленгліколю (форлакс, транзипег). Це сполуки з високою молекулярною масою, що не абсорбуються при набуханні і утримують значну кількість води. Вміст кишечнику при цьому збільшується, що приводить до посилення перистальтики і послаблювального ефекту, який настає через 24-48 годин.

До препаратів, які підвищують рухову активність переважно тонкого кишечнику, належать масла та олії, які не розщеплюються і не абсорбуються в кишечнику (масло вазелінове), або розщеплюються і адсорбуються частково (рицинова, оливкова, мигдальна, кунжутна олії, риб'ячий жир).

Ці масла чинять подразливу дію на слизову оболонку тонкого кишечнику і розм'якшують калові маси, полегшуючи їх просування в кишечнику.

Олію рицинову (касторову) отримують з насіння рослини рицини (Ricinus communis). У дванадцятипалій кишці з олії рицинової під впливом ліпази утворюється рицинова кислота. Солі останньої подразнюють рецептори кишечнику і, очевидно, порушуючи транспорт іонів, затримують усмоктування води. У результаті посилюється моторика кишечнику і прискорюється його спорожнення. Ефект проявляється через 2-6 годин.

Як послаблювальний засіб рицинову олію застосовують всередину при тривалому закрепі у хворих на геморой, проктит з тріщинами заднього проходу. Рицинову олію призначають при підготовці до рентгенологічного дослідження органів черевної порожнини для видалення з кишечнику газів і вмісту (натщесерце). Сольові по- слаблювальні з цією метою призначати не можна, оскільки після їх застосування гази і рідина в кишечнику залишаються.

Протипоказана рицинова олія як послаблювальний засіб при отруєннях жиророзчинними сполуками (бензолом, фосфором та ін.), а також після приймання препаратів чоловічої папороті (у зв'язку з розчинністю речовин в олії прискорюється їх абсорбція і посилюється інтоксикація).

Масло вазелінове призначають всередину переважно хворим на хронічні закрепи.

Велике практичне значення мають проносні засоби, що діють переважно на товсту кишку. Серед них розрізняють препарати рослинного і синтетичного походження.

Із препаратів рослинного походження частіше використовують ті, що містять ан- траглікозиди: препарати кори крушини (з кори крушини вільхоподібної – Frangula ainus Mill.), кореня ревеню (з кореневища ревеню тангутського – Rheum palmatum), листя сенни (Folium Sennae) (отримують з рослин Cassia acutifolia Del. і Cassia angustifolia Vahl).

Антраглікозиди складаються з цукрів і похідних антрацену, наприклад, емодину, хризофанової кислоти. Вони частково всмоктуються в тонкій кишці і виділяються в товстій, а частково вивільняються в товстій кишці під впливом бактеріальної флори. Таким чином, діючими речовинами є не самі антраглікозиди, а продукти їх гідролізу. Останні стимулюють рецептори товстої кишки і, крім того, затримують всмоктування електролітів і води, посилюючи у такий спосіб перистальтику товстого кишечнику.

Допускають, що гідроліз антраглікозидів відбувається в інших органах, можливо в печінці. Далі продукти гідролізу разом з жовчю виділяються в кишечник, де і діють на рецептори. Послаблювальна дія настає через 8-12 годин. Зазвичай препарати, що містять антраглікозиди, дають перед сном. Ефект настає наступного дня.

Хризофанова кислота (один із продуктів гідролізу антраглікозидів) виділяється з організму з сечею, молоком жінки-годувальниці, забарвлюючи їх.

Послаблювальні засоби, що містять антраглікозиди, як і синтетичні препарати, застосовують переважно для усунення звичайного запору, а також при затримці і утрудненій дефекації при геморої. У цьому випадку препарати приймають у великих дозах. За відсутності ефекту у зв'язку з тривалим застосуванням одного засобу переходять на інші послаблювальні. Послаблювальні препарати, які містять антраглікозиди, у великих дозах можуть викликати біль у животі і тенезми. Особливо обережним слід бути, призначаючи зазначені препарати вагітним і жінкам-году- вальницям, а також пацієнтам із захворюваннями печінки і нирок. Ретельний добір доз може запобігти небажаним ефектам послаблювальних засобів.

З кори крушини (Cortex Frangulae Anni) готують рідкі і сухі екстракти, збори.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка
  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)