Форми давального, орудного і місцевого відмінків множини в іменниках четвертої відміни мають ті самі флексії, що й в усіх відмінах.
У знахідному відмінку в назвах істот переважає форма, спільна з родовим (загнав курчат, кликав поросят, пас ягнят і ягнята), а в назвах неживих предметів виступає форма, спільна з називним (коліщата, племена).
Примітка. Закінчення -а в родовому відмінку однини мають іменники з конкретним значенням; -у — з абстрактним значенням, збірні, а також із значенням великого простору, назви річок, озер, гір, островів, областей; віддієслівні іменники. У деяких іменниках закінчення -а, у залежить від наголосу: гурта — гурту, моста - мосту. У давальному відмінку однини можна вживати -у або -ові, якщо поряд кілька іменників чоловічого роду: товаришеві Іванову. Закінчення -ові переважає в назвах істот. Іменники з суфіксами -ів (-їв), -ову -ев (-ев), -іім, -їм (-їн) мають у давальному відмінку тільки закінчення -у: Києву, Федорову. У знахідному відмінку закінчення таке, як і в називному, мають назви предметів, а назви істот - таке, як у родовому відмінку.
Увага! Щоб краще запам'ятати закінчення іменників II відміни в родовому відмінку, розгляньте таблицю.
| Закінчення | 1. Назви істот, дерев, імена, прізвища | студента, вовка. | ||
| -а(-я) | 2. Назви населених пунктів | Шевченка, Києва, Львова, | ||
| 3. Географічні назви з наголосом на закінч. | Дністра, Орла, гектара. | |||
| 4. Назви мір, днів, місяців | місяця, вівторка, атома. | |||
| 5. Наукові терміни, геометричні фігури та їх | ромба, суфікса, | |||
| частини | ||||
| 6. Назви чітко окреслених предметів | цвяха, олівця, плаща | |||
| Закінчення | 1. Префіксальні іменники | випадку, заробітку, опіку, | ||
| -у(-ю) | 2. Збірні поняття | ансамблю, гурту, хору, | ||
| 3. Назви речовин, матеріалів | бальзаму, борту, меду, | |||
| 4. Назви організацій, установ, будівель | водню, вокзалу, залу, | |||
| 5. Назви явищ природи | вітру, дощу, холоду, болю, | |||
| 6. Назви почуттів, дій, ознак, станів | гніву, страху, вальсу, | |||
| 7. Назви ігор і танців | тенісу, танцю, | |||
| 8. Деякі географічні назви | Дону, Дунаю, Кіпру | |||
У в а г а! У родовому відмінку закінчення -їв пишеться при роздільній вимові: верхів 'їв, подвір 'їв, солов "їв.
При збігові двох приголосних у кінці основи при нульовому закінченні з'являється вставний о або е: вікон, відер, кілець, ребер.
В орудному відмінку можуть бути паралельні написання: гостями і гістьми; конями й кіньми; чоботами і чобітьми, крилами і крильми. Деякі іменники, що мають тільки форму множини, пишуться із закінченням -ми: гусьми, курми, людьми, саньми.
Іменники середнього роду око, плече мають в орудному відмінку множини закінчення -има: очима, плечима.
Відмінкові закінчення іменників ІІІ відміни
Увага! В іменниках III відміни в орудному відмінку однини перед закінченням -ю подовжений приголосний передається двома буквами: маззю, віссю, тінню.
Подовженими не бувають звуки б, п, в, м, ф, р, бо вони вимовляються перед звуком [й] твердо: кров'ю [кровну], матір'ю, любов'ю. Не відбувається подовження, якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних: честю, радістю.
Відмінкові закінчення іменників IV відміни
Увага! В іменниках IV відміни у непрямих відмінках перед закінченням наявні суфікси -ат-, -ят-, -єн-: качати—качаті, теляти—теляті, імені—іменем. У знахідному відмінку множини іменники - назви неістот мають закінчення таке, як у називному відмінку: коліщата, горнята. Назви тварин можуть мати паралельні форми: гусенята і гусенят. Назви людей мають таке закінчення, як і в родовому відмінку: дівчат, хлоп ят.
Відмінювання іменників множинної форми
Множинні іменники (ріигаїіа Іапшт) мають ті самі відмінкові форми, що й іменники першої—третьої відмін у множині.
У родовому відмінку множинних іменників виступають закінчення -ей: саней, курей, людей; -ів (графічно -їв): дріжджів, окулярів, помиїв або чиста основа: воріт, канікул, висівок, ножиць.
У давальному, орудному і місцевому відмінках множинні іменники мають ті самі флексії, що й іменники усіх чотирьох відмін у формах множини: -ом (-ям); -ами (-ями); ах (-ях), В орудному відмінку можлива флексія -има; дверима, плечима, грошима.
У знахідномі відмінку майже всі множинні іменники мають форму, спільну з називним. Лише назви істот (люди, діти, кури) можуть мати форму знахідного відмінка, спільну з родовим: кличу дітей (курей), але пасу гуси і гусей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Граматичні категорії іменника.“ на сторінці 13. Приємного читання.
