Відокремлені додатки

Сучасна українська літературна мова

На відміну від означень і обставин, додатки відокремлюються рідко. Відокремлення додатків можливе тоді, коли вони вживаються як синтаксичний зворот з прийменниками за винятком, замість, крім, опріч, прислівниками зокрема, часто, особливо, часом, завжди, частками хоч і навіть. Звороти із значенням включення, виключення або заміщення, на письмі виділяються комами незалежно від позиції до основного додагка або керуючого дієслова: Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду (Марко Вовчок); Там, замість житечка, в теплее літечко терен зацвів (Г. Чупринка). В деяких випадках додатки з прийменником замість не відокремлюються. Кома при такому додатку не ставиться, якщо прийменник замість можна замінити прийменником за: Яскравобарвні осінні квіти використовувались замість кольорового панно (Л. Каміпська). Додатки із словом замість відокремлюються/не відокремлюються залежно від змістового та стилістичного навантаження.

Уточнювальні члени речення

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інтонацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами, іноді - тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

• 1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні дівчата (І. Нечуй-Левицький);

• 2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапатько);

• 3) означення: Ніч була гаряча, жнив'яна (І. Нечуй-Левицький);

• 4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів. їхньої багатої флори, їхніх щедрот і краси (Л. Волощук);

• 5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на папері (І. Нечуй-Левицький);

• 6) обставини: Он там, на горбку, має бути весаіа батьківська хата (Ю. Мокрієв).

Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Ще мить - і вибух десь тут, З зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-вально-уточшовальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: ЇЇ зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну безконечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вії л рановський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки, наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня. Ярина! (К. Пісоцький); Він дзвенів не раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словам годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі - Петра Антоновича Косача -і матір її- відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:

• 1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі, лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий, ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед & очима за вівтарями Братської церкви, серед монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях трапляються ряди відокремлених уточнювал ьних обставин, наприклад: Там, в долині, в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не стратили, не покалічили,.. (О. Кобилянська);

• 2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, прямих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкиймолоток (Остап Вишня),

Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами, наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський); Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав,у які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відокремлені додатки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки
  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту