У мовознавстві стосовно принципів поділу речень за метою висловлювання існують різні погляди. Так, Л. Булаховський поділяє речення за інтонацією на розповідні, питальні й окличні. Н. Шведова за метою повідомлення (комунікативного завдання) виокремлює непитальні і питальні, а непитальні, в свою чергу, диференціює на розповідні, спонукальні і речення зі значенням бажання. Деякі мовознавці виділяють розповідні, питальні і спонукальні речення (Є. Галкіна-Федорук, В. Бабайцева, О. Руднєв, Б. Кулик, А. Мсдушевський), інші - ще оптативні (бажальні) речення (І. Вихованець, А. Загнітко, М. Каранська, В. Кононснко та ін.), що, на наш погляд, є цілком прийнятним.
Розповідні речення є найпоширенішим типом простого і складного речення, наприклад: Серед широких та розлогих степів, на вільнім просторі, вирощував Івась свою молоду силу (Панас Мирний); Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом - мені здається, що бачу душу поета (М. Коцюбинський).
Розповідні речення - речення, які містять повідомлення й опис певних явищ і фактів дійсності.
Розповідним реченням властива специфічна розповідна інтонація, яка підвищується на найважливішому для повідомлення слові й у кінці речення знижується.
Питальні речення - речення, що містять запитання, яке вимагає відповіді від співрозмовника.
Первинна функція питальних речень полягає в тому, що вони спонукають до відповіді іншого (інших) мовця, наприклад: - Сестро Секлето, де заночуєм? (М. Коцюбинський); Що ж будемо робити? (Панас Мирний); Було, питаю: - Ну чого ви, мамо? (Л. Костенко).
Засобами вираження питання є питальна інтонація (універсальний засіб, властивий усім питальним реченням), питальні займенникові слова, питальні частки, порядок слів, за яким слово, що виражає питання, переноситься на початок речення, наприклад: - Кажуть, ти вчора мотоциклом ганяв по степу? (О. Гончар); Значить, Андрій Петрович так і не сказав? (В. Кучер); - Сину мій Максиме! Чи ти чуєш свою матір стару? (М. Стельмах); А що таке життя? Чи те, що переждалось? Чи все-таки життя - це те, що відбулось? (Л. Костенко).
Питальні речення, з огляду на тип питання і характер передбачуваної відповіді, поділяють на загальнопитальні і частковопитальні. Загальнопитальні речення передбачають ствердну чи заперечну відповідь (Так; Ні). Частковопитальні речення орієнтовані на отримання часткової інформації. Ці речення називають вчасне питальними', у них мовець спонукає до відповіді на поставлене запитання, наприклад: Хто ж це біля столу з друзями сидить серед книжок? (В. Швець); Чом у тебе очі сині? (Б. Олійник); Ой ти ж, роде мій, роде родоньку? Чом бур'ян пішов по городоньку? (Л. Костенко); Корівонько, що їла. що пила? (Л. Костенко); Морфо, дівчинко, що з тобою? (Л. Костенко).
Невлаєне-питальні конструкції за значенням близькі до розповідних і спонукальних речень, виражають риторичне ствердження чи заперечення, або ввічливе спонукання, не вимагають відповіді на поставлене запитання, наприклад: Туристи, фольклористи і відряджені, чи не отут спинялися ви всі - здивовані; просвітлені, розряджені, закручені, як білка в колесі? (Л. Костенко); Чи є кращі між квітками та над веснянії? Чи є кращі в життю літа та над молодії? (Леся Українка).
А. Загнітко, диференціюючи питальні речення, виділяє власне питальні, питально-стверджувальні, питально-заперечні, питально-риторичні й питально-спонукальні речення.
Спонукальним-рсчснням властива спонукальна інтонація. Типовими засобами вираження спонукання виступають дієслівні форми наказового способу, наприклад: Чоловіче мій, запрягай коня (Л. Костенко); О, не взискуй гіркого меду слави! (Л. Костенко); —Ану встаньте, пройдіться до вікна й назад (А. Дімаров).
Спонукальні речення - речення, що виражають волевиявлення: наказ, заклик, прохання, вимогу, побажання тощо.
Поширеними є спонукальні конструкції з інфінітивом у функції імператива, порівняйте: Голосно не розмовляти; Усім відступити до лісу! Негайно виконати завдання!,' еліптичні конструкції, слова-речення тощо, наприклад: Світла, тату! Світла! (Марко Вовчок); Цить! Гайда! Геть! Тихіше!
Головними засобами вираження бажальності є умовні форми дієслів та інфінітиви з часткою би(б). наприклад: Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Леся Українка); Долетіть, долетіть би мені (В. Сосюра).
Бажальні (оптативні) речення - речення, що виражають модальність бажальності.
Речення за метою висловлювання охоплюють усі типи конструкцій, кожному з яких властива своя специфічна інтонація, яка в типових виявах чітко репрезентує розповідні, питальні, спонукальні та бажальні речення.
Інтонаційний малюнок різних типів речень за мстою висловлювання може бути звичайним, властивим більшості, таких, конструкцій, хоча в багатьох випадках лексичне наповнення таких утворень засвідчує їхню високу емоційну наснаженість. Речення зі звичайною інтонацією називають неокличними, наприклад: Якось раз над містечком стояіа тиха, місячна, літня ніч (І. Нечуй-Лсвицький); Ніхто не знав нічого? Не бачив ніхто вночі хлопця? (О. Кобилянська); Чи справді необхідно, щоб жінка була мужня? (Л. Костенко); Панотче, не бентежся, ми ж бо друзі (Леся Українка).
Розповідні, питальні, спонукальні та бажальні речення, що вимовляються з особливою інтонацією, називають окличними. В кінці таких речень ставиться знак оклику. Окличними можуть бути прості і складні речення, в яких часто використовуються вигуки, прислівники, займенники, наприклад: А дівчата були й справді гарнії (І. Нс-чуй-Левицький); - А де ж вони брали все те?! - аж голову з грудей дядя Пйвлуся підвела Любка (В. Винниченко); Пручайся, скрипко Страдіварі! (Л. Костенко).
Отже, всі типи простих і складних речень за метою висловлювання можуть бути розповідними, питальними, спонукальними і бажальними. Залежно від інтонації, з якою вони вимовляються, їх поділяють на неокличні та окличні (За К. Шульжуком).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією“ на сторінці 1. Приємного читання.
