Зворотні дієслова

Сучасна українська літературна мова

Дієслова із постфіксом -ся(-сь), які виражають зворотну дію, називаються зворотними: пишатися, закохатися, зустрічатися.

Суфікс -ся(-сь) може вживатися з більшістю дієслів у всіх формах, крім дієприкметників. Стоїть він після інфінітивного суфікса - -ти(-ть) або закінчення в особових формах дієслова. Наприклад: вмивати - вмиватися, вмиваються, вмиваюся.

Сучасний дієслівний суфікс -ся(-сь) - це давня коротка форма зворотного займенника себе у знахідному відмінку однини.

За допомогою суфікса -ся(-сь) утворюються дієслова:

-ся(-сь)-Ся(-Сь)без -ся(-сь) не вживаються
від перехідних -неперехіднівід неперехідних -безособові
купати - купатися (неперехідні); лікуватися, битися, мазатисяспати - спиться (безособові); водиться, не спиться, не сидитьсябоятися, сміятися, лінуватися, гордитися, пишатися, сподіватися, намагатися

Увага! Пишеться -сь пишеться -ся

Купаємось у морі - купаємося в озері; Голивсь учора - голитися двічі.

Категорія дієслівного стану

Категорія стану виражає відношення дії до суб'єкта і об'єкта. Суб'єктно-об'єктні відношення виявляються в реченні. Дієслово є основною ланкою в реалізації граматичних відношень між суб'єктом і об'єктом дії. Так, у реченні Бригада виконує план суб'єктом дії (або носієм динамічної ознаки) виступає слово бригада; дія, виконувана суб'єктом як активним діячем, спрямована на об'єкт (план), що в реченні виступає прямим додатком.

Логічні відношення суб'єкта і об'єкта в цьому реченні збігаються з граматичними; дієслово виражає значення активної дії, спрямованої на самостійний об'єкт.

Однак ці логічні відношення можна передати в іншому граматичному оформленні, наприклад: План виконується бригадою. У такій структурі речення дієслово виступає із значенням пасивної дії. Дієслово виконується, утворене від перехідного дієслова виконувати за допомогою постфікса -ся, втратило значення перехідності. Логічний суб'єкт при цьому виражається залежною формою іменника — орудним суб'єкта, логічний об'єкт виступає у формі називного відмінка.

Порівняйте ще: Усі вітають друга і Друзі вітаються. У першому випадку дієслово виражає активну дію, спрямовану на самостійний об'єкт, у другому - дія розподіляється між суб'єктами, що є водночас і об'єктами.

Значення дієслівного стану тісно пов'язане з семантикою дієслова і виявляється в синтаксичних зв'язках його з іншими словами.

Категорія стану знаходить свій вияв у способах дієслівного керування, тісно пов'язуючись із категорією перехідності/неперехідності. Так, усі перехідні дієслова можуть виражати значення активної дії, а неперехідні не виражають її ніколи. Дієслова перехідні й неперехідні, утворені від перехідних за допомогою постфікса -ся, виражають подвійні суб'єктно-об'єктні відношення, а неперехідні, що не співвідносяться з перехідними дієсловами (наприклад, іти, рости, цвісти), виражають однобічні, суб'єктні відношення. Порівняйте, наприклад:

Суб'єктно-об'єктні відношення Суб'єктні відношення

Учень виконує завдання. - Навколо все спить.

Завдання виконується учнем. Василько йде до школи.

Оленка одягає сестру. - Оленка сміється.

Оленка одягається (Оленка одягає себе).

Морфологічно-словотворчим засобом вираження окремих значень стану виступає постфікс -ся. За допомогою цього словотворчого афікса виражаються значення зворотної і пасивної дії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зворотні дієслова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова
  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту