Прикметникові префікси

Сучасна українська літературна мова

У словотворенні прикметників віддавна брали участь префікси, спільні для іменників і прикметників: па-, пра-, су- (прадавній, сукупний), а також власне прикметниковий суфікс пре-, що виражає значення особливо високого ступеня вияву ознаки в предметі (превеликий, прерозумний). У розмовному мовленні префікс пре- вживається у другому повторюваному слові: гарний-прегарний, чорний-пречорний.

Синонімічні значення здатні виражати префікси зверх- і над- (переважно в книжному стилі мовлення): зверхмодний, зверхвисотний, надзвуковий, надпотужний.

Префікс за- (переважно в розмовному мовленні) виражає ознаку великої міри: задовгий, зашвидкий, зависокий, замілкий. Префікс поза- виражає ознаку за часом передування названого основою: позаминулий, позаторішній.

Інші префікси прийменникового походження вживаються головним чином при суфіксально-префіксальному словотворенні прикметників.

Префікс не- виявляє себе в прикметниках найбільш продуктивно: від кожного якісного прикметника і багатьох відносних можна утворити похідні з префіксом не-, що виражають протилежне значення: близький - неблизький,рівний-нерівний, сімейний — несімейний.

Як і в іменниках, широко використовуються для творення прикметників префікси іншомовного походження та частини слів, що набули інтернаціонального вжитку: а-, анти-, архі-, про-, супер-, ультра-, мікро-, мокро-, псевдо- та інші (аритмічний, антивоєнний, архіважливий, профашистський, суперідейний, ультрачервоний, мікропористий, макросейсмічний, псевдопатріотичний).

Дієслівні префікси

Префіксальний спосіб є основним у творенні дієслів від дієслівних основ.

Більшість дієслівних префіксів прийменникового походження: в-(ві-), у-, уві-, від-(віді-), ви-, до-(ді-), з-(зі-, із-, с-), за-, на-, над-(наді-), о-, об-(обі-), під-, пере-, по-, при-, про-, поза-, понад-, попід-.

Приєднання різних префіксів до безпрефіксного дієслова видозмінює значення його за просторовими, часовими та іншими ознаками дії, служить розширенню гнізда споріднених слів. Наприклад:

Дієслівні префікси

До новіших за походженням належать дієслівні префікси зне-, обез-, недо-: зневажати, обезболювати, недочувати.

Збсрігши давні прийменникові значення, дієслівні префікси розвинули нові, віддалені від прийменникових. їх багатозначність виявляється у поєднанні з основами різних лексичних груп дієслів.

Наприклад, префікс за- у дієсловах переміщення означає напрям руху всередину або вдалину (зайти, завезти, забігти), а з дієсловами активної дії над предметом - її початок (засвітити, застогнати) або кінцевий результат (замилити, занурити). У ряді інших дієслів виявляється значення приєднання предмета (зачепити), покриття чого-небудь суцільно, сильно (засніжити, запорошити) та ін.

Дієслівні префікси виконують подвійну роль - словотворчу і граматичну. Префікси виступають основним засобом творення видової пари від дієслів недоконаного виду. Цю роль виконує небагато префіксів: з-(с-), за-, на-, по-, при-, про- (питати -спитати, програмувати - запрограмувати, лити - налити, чорніти - почорніти, летіти — прилетіти).

У процесі префіксального словотворення дієслів префікси виконують, крім словотворчої ролі, і граматичну — виражають також значення виду.

Зрідка використовується в дієслівному словотворенні іменний префікс напів-. Він, як правило, не впливає на видове значення дієслова: лежати - напівлежати, присісти — напівприсісти, заснути — напівзаснути.

Префікси не-, недо- виражають повне або часткове заперечення дії або фізичного стану: маю — немає, чути - недочувати.

З префіксів іншомовного походження у дієслівному словотворенні беруть участь такі: де-(дез-), duc-, ре- (маскуватися - демаскуватися, орієнтувати - дезорієнтувати, асоціювати - дисасоціювати, мігрувати - ремігрувати).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прикметникові префікси“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси
  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту