Речення з подвійною супідрядністю

Сучасна українська літературна мова

Охоплюють два різновиди супідрядності: однорідну і неоднорідну. Визначальним є зв'язок неоднорідної супідрядності, наприклад: Але щоб краще збагнути навколишню красу, він навчав діток малювати, переносити на папір все, що вони бачать, що їм до вподоби (І. Цюпа). Це переважно чотирикомпонентні речення. У мовленні вони трапляються значно рідше, ніж конструкції з одним видом супідрядності.

Серед них виокремлюють передусім структури з трьома - п'ятьма підрядними компонентами, рідше з шістьма і більше. У цих конструкціях підпорядкування підрядних може бути причленним (прискладним), різночлснним і комбінованим. Найуживаніші різночлснні конструкції, наприклад: Він чув і про примхи "заклятої" скелі, і про битву з повіддю, до подробиць знав про гарячі сутички, коли висували зустрічний, і палко хвалив Бобрицького, ніби саме він тут був прикладом мужності і відваги, ніби тільки завдяки йому здобули перемогу (Яків Баш). Часто вживаними є комбіновані конструкції, наприклад: А вона на що б не дивилася, де б не гуляла, всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси, голубоводі, оточені очеретами і рогозою озерця, тихі, як вечірня година, річечки, що плинуть собі широкими долинами між зажурених верб (М. Олійник).

Зрідка використовуються конструкції, у яких в одному реченні наявні дві пари однорідних супідрядних, які є неоднорідними супідрядними стосовно одна одної, наприклад: Коли їй було шістнадцять років, а йому вісімнадцять, він був першим, хто держав її мовчки за руку біля перелазу в тихий вечір і довго не випускав руки, хто пробудив у ній ніжність, мрії, бажання щастя, і надії, і сльози (О. Довженко).

У семантико-синтаксичному аспекті конструкції з подвійною супідрядністю являють собою різноманітні комбінації семантико-синтаксичних відношень, що функціонують у реченнях з неоднорідною супідрядністю та реченнях з однорідною супідрядністю, тобто охоплюють усі типи семантико-синтаксичних відношень, що реалізуються в складнопідрядних і складносурядних елементарних реченнях.

Речення з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю

Це такі кон-таміновані структури, в яких основною є однорідна супідрядність, допоміжною — послідовна підрядність. Реалізуються у чотирьох - восьми предикативних компонентах, наприклад: Раптом ти відчуваєш, що ніхто не може тебе стримати у твоєму вигадництві, ні час, ні простір для тебе не існують, а вже про звичайні земні перешкоди, про той світ умовностей, звичок, забобонів, химер, яким оточують себе люди, тут навіть мови бути не може (П. Загребельний). Деколи з метою актуалізації підрядних речень модель у мовленні може розриватися, наприклад: Ні, він не шкодував, що поїхав. І що не пішов у дослідний інститут, куди обіцяли влаштувати хлопці... (Ю. Му шкетик).

Іноді різновиди однорідної супідрядності повторюються, виступаючи. в ролі основних і допоміжних залежно від того, прямо чи опосередковано вони залежать від головної частини, на яких рівнях членування виявляються, наприклад: Ти кажеш, що жінка ніколи ще так не любила, що звіку любові такої ніде не було, що ти ради мене усе найдорожче лишила, що будеш ти вірна, як орлу його крила, як сонцю земля і колодязеві - джерело (І. Вирган).

У цих контамінованих структурах на зовнішньому рівні членування виділяється головна частина, що складається з одного предикативного компонента, і блок підрядних, що охоплює як мінімум три предикативні компоненти. Глибина структури цих конструкцій завжди не менша трьох рівнів, оскільки на другому рівні членування сурядним зв'язком поєднуються між собою речення, з яких принаймні одне складнопідрядне, що підлягає членуванню на третьому рівні.

Деколи в реченнях цієї моделі підрядні частини є парцельованими, утворюють комплексну рему, збільшують семантичне навантаження, наприклад: Мені ще стояв перед очима страшний день нинішній. Коли гармати рикали, мов дикі звірі ненажерні. Кали гук голосів людських пересилював гриміння мушкетів і пищалей затинних. Коли навіть дерева вили, ніби з них здирали шкуру. Коли тільки смерть володарювала над величезним простором. Коли люди падали на землю, як вода небесна, якої вже ніхто не візьме назад (П. Загребельний).

Оскільки визначальним зв'язком у цих структурах є однорідна супідрядність, то вони, як і конструкції з однорідною супідрядністю, нерідко мають будову періодів і значне стилістичне навантаження, наприклад: Коли в грудях моїх тривога то потухає, то горить; коли загублена дорога, а на устах любов тремтить; коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні, — тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Рильський).

У семантико-синтаксичному ярусі визначальними є відношення об'єктні, означальні, зумовленості, часові, порівняльні, просторові. На внутрішніх рівнях членування виділяються всі типи семантико-синтаксичних відношень.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Речення з подвійною супідрядністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю
  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту