Загальне поняття про частки
Частка - це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткового відтінку або служить засобом творення форм слів та похідних слів.
За роллю у слові і реченні частки поділяються на: 1) формотворчі, 2) словотворчі і 3) фразові (заперечні та модальні).
| Що виражає | Різні модальні відтінки в реченні або додаткові словотвірні чи граматичні значення в слові |
| Морфологічні ознаки | Незмінювані слова. Поділяються на словотворчі і граматичні (ті, що творять форми умовного та наказового способу дієслів). Пишуться разом, окремо або через дефіс |
| Синтаксична роль | Підсилюють або виділяють якесь слово; служать засобом вираження питання, заперечення, ствердження, спонукання і т. д. |
Формотворчі і словотворчі частки
Формотворчі частки використовуються для творення форм дієслова: би (б) -умовного способу; хиб, нехай - наказового способу: жити - жив би, жила б, жило б, жили б (у цих краях). Наприклад: Тим часом дідова каша википіла, присмалилась і, мабуть, зовсім згоріла б, коли б не каменоломи ... (Яків Баш); Хай моя й хай твоя пісенька зіллються, хай лунають у гаях, до світанку в 'ються (Леся Українка).
Частка б може стояти після дієслова, перед ним або відділятися від дієслова кількома словами, може об'єднуватися з деякими сполучниками підрядності (аби, щоб, якби, ніби, мдвбито). Наприклад: Чи ще Марко не приїхав? Ох, якби я знала. Що діждуся, що побачу... (Т. Шевченко).
Словотворчі частки служать для творення слів, а тому з часом перетворюються на суфікси або префікси. Так, заперечна частка ні служить для творення заперечних займенників (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки) і прислівників, похідних від займенників (ніде, ніколи, ніяк, нізвідки, нітрохи); частка не функціонує як префікс, за допомогою якого творяться прикметники і похідні від них прислівники (високий ~ невисокий - невисоко, давній - недавній - недавно); частка ся перетворилася на дієслівний словотворчий суфікс (лити- литися, вітати - вітатися); так само.частки аби, де, чи, що, як, будь, небудь, казна, хтозна та деякі інші, що служать для творення займенників і прислівників, зближуються з суфіксами та префіксами (абихто, абиколи, деякий, деінде, чимало, щодня, якнайскоріше, будь-що, будь-коли, скільки-небудь, як-небудь, казна-що, хтозна-де).
Модальні (фразові) частки
Модальні частки надають окремому слову в реченні або цілому реченню додаткових відтінків: ствердження, питання, спонукання, сумніву тощо. Групи модальних часток:
• 1.Стверджувальні: так, авжеж, аякже, еге ж. Наприклад: Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Леся Українка).
• 2. Питальні: чи, хіба, невже. Наприклад: Невже це ранок? - Прислухається Юрій до шелесту пташиних крил і недовірливо поглядає на небо (М. Стельмах).
• 3. Вказівні: це, оце, ось, ото. Наприклад: Ось і Настя, йДокійка втирають сльози (І. Цюпа).
• 4. Окличні: що, за, як. Наприклад: Ой, гарно які - щипаю кілька промерзлих кетягів калини (М. Стельмах).
• 5. Обмежувально-видільні: тільки, лише, лиш, саме, хоч би, якраз, навіть. Наприклад: Хоч би маленькую хатину він мріяв мати над Дніпром, щоб у вечірнюю годину животворить своїм пером (М. Рильський).
• 6. Власне модальні: мов, ледве, чи, мовби, ніби, нібито, навряд чи та ін. Наприклад: Воронцов ніби становив найголовнішу, невід'ємну частину складного організму полку (О. Гончар); - Оце ж я нібито маю в Італію їхать (Леся Українка).
• 7. Заперечні: не, ні Наприклад: Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар. творчість).
Модальні частки служать засобом творення різних типів речення: стверджувальних, заперечних, питальних, спонукальних, окличних або виражають невпевненість, можливість, сумнів, недостовірність. Окремі частки служать для підсилення ознак і дій. Це так звані підсилювальні частки: а, аж, адже, же (ж), -таки, -бо, -но, -то. Наприклад: Ніч була темна, аж чорна (М. Коцюбинський); - Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? (Т. Шевченко).
Виділяються також кількісні частки: майже, трохи не, ледве не та інші, що вказують на часткову невідповідність чомусь, приблизну кількість: Гнуться мало не до зеті струнні білі берези (І. Франко); Злива тривала майже годину (М. Трублаїні).
Частки слід відрізняти від однозвучних з ними інших службових і самостійних слів. Порівняйте:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частка“ на сторінці 1. Приємного читання.
