Члени речення поєднуються в так звані ряди за допомогою сурядного зв'язку. Речення з рядами часто розглядають як трансформи, стягнення кількох речень в одне на основі спільного підмета, присудка чи другорядного члена. Наприклад, речення Ніч була тиха, спокійна й прекрасна (Ю. Смолич) можна розглядати як стягнене з трьох речень: Ніч була тиха+Ніч була спокійна + Ніч була прекрасна. Так розглядали речення з рядами російські та українські мовознавці ХІХ-ХХ ст. Наприклад, Ф. Буслаєв називав конструкції з рядами стягненими реченнями, а відповідні члени речення кваліфікував як стягнені підмети, присудки, означення, додатки, обставини. Такий погляд давав підстави для обгрунтування спорідненості таких конструкцій зі складними реченнями. Тому й значно пізніше термін "стягнене речення" залишався популярним. Так, О. Пєшковський стягненими називає речення, що містять у своєму складі однорідні члени, зазначаючи, що "речення ці такі ж давні, як і "нестягнені", і процес самого "стягнення* довести не можна*. Тому не випадково історики мови (О. Потебня, Д. Овсянико-Куликовський, О. Шахматов) не вживали цього терміна.
Учення О. Пєшновського про стягнені речення з однорідними членами мало вплив на багатьох мовознавців, у т. ч. й українських (О. Синявський, Л. Була-ховський та ін.). О. Мельничук розглядає однорідність у розділі про синтагматичне членування речення і вводить поняття про однорідні синтагми. А. Загнітко трактує ряд як тип конструкцій з паралелізмом, що співвідносяться з поняттями су рядності та однорідності. Ряд охоплює такі функціональні різновиди: однорідні члени речення; неоднорідні, але сурядні члени; пояснення; уточнення; включення. При цьому конструкції з кількома присудками вчений відносить до складних речень. Українські мовознавці Б. Кулик, І. Вихованець, Г. Козачук усі речення з однорідними членами розглядають як прості ускладнені, що цілком виправдано.
Основним різновидом ряду є однорідні члени. Вони виражаються всіма повнозначними частинами мови. Взаємна залежність, спільна віднесеність до "третього члена", однакова синтаксична позиція - це тільки умови для утворення рядів; виникнення ж самої конструкції можливе лише за наявності внутрішнього синтаксичного зв'язку між словоформами, що виражається сполучником (його еквівалентом) або ж інтонацією. Безсполучниковий однорідний ряд виражає синтаксичну еквівалентність, однофу нкціонал ьність, рівнозначність наприклад: Жінка, діти, книжки - все те не пускало його, не давало йому вирваться на село (І. Нечуй-Ле-вицький). Сполучник, конструюючи ряд, водночас називає семантичну основу, на якій будується рівнорядність словоформ. Основними семантичними типами внутрішньорядних відношень є єднальні, протиставні, розділові, вторинними щодо яких є градаційні і приєднувальні відношення.
Не завжди члени ряду, поєднані сурядним зв'язком, с однорідними, наприклад: Ніхто І ніде мене не чекає (М. Хвильовий). Члени ряду є нерівноправними, якщо внутрішньорядні відношення характеризуються відтінком залежності причиново-наслідкового та умовно-наслідкового характеру, наприклад: Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно (В. Підмогильний).
Речення з однорідними членами
Кілька членів речення, що виконують тотожну функцію, відносяться до одного ' слова, об'єднуються один з одним сурядним зв'язком, відповідають на однакове питання, називаються однорідними. Пісня та мила, пісня та люба. Все про кохання, все про любов (Нар. творчість).
Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією частиною мови, але у функції однорідних можуть виступати і слова різних частин мови. Перший сніг! Juno не пам ятає його, першого, білого, аж голубого, пухнатого, м якого (Ю. Збанацький).
Кілька підметів у двоскладному реченні при одному присудку і кілька головних членів речення в односкладному реченні завжди однорідні. Що ж до другорядних членів речення, то вони можуть бути однорідними Й неоднорідними, їх однорідність або неоднорідність зумовлюється різними чинниками.
Так, наприклад, узгоджені означення будуть однорідними за умови:
• а) якщо в їх значенні наявний якийсь спільний відтінок;
• б) якщо вони перераховують різновидності предмета або характеризують предмет за однією і тією ж ознакою;
• а) якщо стоять після означуваного слова;
• г) якщо вони виступають художніми означеннями (епітетами).
Наприклад: Люблю цю тишу мрійну, вечорову, коли виходить місяць у діброву (І. Нехода); / nada сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом (М. Рильський); Голубі, зеленкуваті, фіолетові присмерки спадають степом (І. Цюпа); Пролетів буйний вітер в пустині, по безкрайому, мертвому полі (Ю. Мушкстик).
Коли два означення пояснюють предмет з різних боків чи перше означення стосується словосполучення з іншим означенням, то вони неоднорідні, наприклад: Густий вечірній промінь падав із вікна Сократові на голову (Ю. Му шкетик),
Ці правила поширюються і на обставини та додатки. Для однорідності додатків основною вимогою є питання, на які відповідають додатки. Якщо додатки відповідають на одне питання, тоді вони однорідні. Без цієї умови додатки неоднорідні, наприклад: Абітурієнт надіслав (кому?) батькам (що?) листівку (неоднорідні додатки); Як на ті чорнобривці погляну. Бачу матір стареньку. Бачу руки твої, моя мамо... (М. Сингаївський). У другому реченні додатки (матір і руки) однорідні.
Однорідні обставини повинні бути одного значеннєвого розряду і виражати дію з одного боку: Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер (О. Довженко). Якщо обставини виражають різнотипні значення, вони не є однорідними: До Києва (куди?) звідусіль (звідки?) гості прибули.
Однорідні члени речення поєднуються між собою за допомогою перелічувальної інтонації та сполучників сурядності. Використання єднальних, протиставних і розділових сурядних сполучників зумовлюється смисловими відношеннями, наявними між однорідними членами речення. Наприклад: Розквітають і квіти, і доля На моїй українській землі (М. Сингаївський); Але ні вогонь, ні попіл не дали полегшення (М. Стельмах); Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця... (М. Коцюбинський).
Однорідні члени речення мають такі особливості:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень“ на сторінці 1. Приємного читання.
