Позиції підмета в реченні
Підмет при прямому порядку слів завжди перебуває в препозиції до присудка. Це стосується підметів, виражених іменниками і субстан-тивованими словами, простих і складених, наприклад: В садку якась дівчина співала пісні (І. Нечуй-Левицький); Життя квітів починається з пролісків (Ю. Смолич); Розкішна полуднева ніч показувала всю свою красу (М. Гру шевський); Вона згодилася з радістю, і я теж відчув полегшення, і ніхто з нас не відав тоді, що настане згодам, чим обернеться та нічна дивна згода (П. Загрсбельний). Препозитивну позицію займає підмет, виражений інфінітивом, наприклад: Жити мені без праці - зовсім не жити (Д. Павличко); Погомоніти з високим начальствам було для Хоми втіхою (О. Гончар).
При зворотному порядку слів підмет перебуває в постпозиції до присудка. Такий порядок є цілком природним у словах автора при прямій мові, що стоять у середині прямої мови чи після неї, наприклад: - Панство гадає, що йому конче треба поцілувати ікону? - поспитав возний (П. Загрсбельний); - Відбулась розмова на вільну тему, — веселіючи, сказав Віруньчин сталевар (О. Гончар).
Постпозитивним є підмет при присудкові, що виражає буття, існування, перебування, в різних описах, наприклад; Так минуло кілька літ (М. Гру шевський); Сповнилась мрія кількох поколінь українців - зруйнованих, знедолених, з яничарених і -уцілілих, сповнилась мрія і мого життя! (Р. Іваничук); Зеленіла молода бутвина на городах, зеленіли поля, садки, зеленіли розкішні бур'яни та бузина (І. Нечуй-Левицький).
Підмет постпозитивний, якщо на початку речення наявні обставинні члени, наприклад: Від страху бути захопленими серед козаків почала зростати тривога (Петро Панч); До залізничної станції міста Намаджан квапливо доїздили чотири двоколісні арби, яскраво цяцьковані ферганськими кольорами (Іван Ле).
Позиції присудка в реченні
Присудок (простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний, складний (подвійний)) при прямому порядку слів перебуває в постпозиції до підмета, наприклад: Сонце хилилося на захід і входило у чорну бовдуристу хмару (Р. Іваничук); Канни цвітуть над морем... (М. Вінграновський); Він був щасливий (М. Вінграновський); Небо було ясне і синє (І. Нечуй-Левицький). Завжди постпозитивним с присудок, виражений вигуково-дієслівними формами, наприклад: Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т. Шевченко). Це стосується і присудка у формі наказового способу, що має значення дійсного способу, наприклад: Друзі бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай, посуду перемий, та тоді й лягай (Панас Мирний).
Прямий порядок використання присудка властивий художнім творам оповідального характеру, відносно нейтральним з емоційного боку, які передають дії (події), що поступово розвиваються, наприклад: Ранок був сонячний і чудовий. Ранку, власне, ще не було, але зараз він вже мав бути. Його не було ще тут, у темній і задушній після ночі кімнаті, але там, в іншому світі, поза кімнатою, надворі, він уже був. І сонця було там так багато, що йому бракувало місця. Крізь щілини віконниць воно врізалося в темінь кімнати вузькими і довгими лозами. Воно пронизувало темінь цілим віялом напнутих і тремтливих гарячих сонячних шпагатів. І міріади кольористих порошинок вихрилися, роїлися і тремтіли в сонячному промінні (Ю. Смолим). Природно сприймаються інверсійні присудки в конструкціях типу Настала весна; Стояло тепле літо. Навпаки, постпозитивний порядок присудків засвідчує деяку їхню незвичність, наявність стилістичних відтінків, nop.: Весна настала; Тепле літо стояло.
У художніх описах інверсія присудка використовується як стилістичний засіб; при цьому дії постають як деталі єдиної картини, наприклад: Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Роставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка (І. Нечуй-Левицький).
Позиції додатка в реченні
Додаток при прямому порядку стоїть у постпозиції до слова, яке ним керує, при зворотному — в препозиції, наприклад: Вибирай завжди дорогу нелегку (В. Сухомл инський); Ти знайшов собі дорогу, ти знайшов собі мету (І. Франко). Інверсія додатків є тиловим явищем у художньому, розмовному, публіцистичному мовленні. Інверсійне наголошення додатків, важливих у змістовому плані речення, посилює емоційність мовлення, наприклад: Ходить мати по дорогах, гайвороння гонить, а подружжя на розпутті чорні руки ломить (М. Стельмах); Повечоріє мій день, туман поле ясне укриває, хвиля хвилю з-за Десни доганяє (О. Довженко).
Місце означень у реченні
Узгоджене означення при прямому порядку слів перебуває у препозиції до означуваного слова, при зворотному—в постпозиції, наприклад: Ходить дивний чоловік по, лісу. Дивиться, дивиться, шарудить у осінньому листі (Л. Костенко); Зіходить ніч на витишений сад... (М. Вінграновський). У художньому і публіцистичному стилях інверсія узгоджених означень виконує роль емоційно-експресивного, стилістичного засобу, наприклад: Я чую смутку пальці крижані (Л. Костенко); Тобі ми з товариством сповідаємо і молодість свою, і сивину (М. Вінграновський); Рать світозора грозою постала (М. Рильський). Нерідко у віршовому поетичному мовленні одночасно вживаються препозитивне і постпозитивне означення. Такі структури несуть значне стилістичне навантаження, наприклад:
Материну пісню колискову вогняними крилами озброїв, вогняними крилами живими (М. Рильський); СоловЧна арія старанна, осокори й тиха осока (Л. Костенко). Неузгоджене означення при прямому порядку слів стоїть у постпозиції до означуваного слова, наприклад: Це аскетична пристрасть гітариста, коли він струни пальцями торка (Л. Костенко); На цямру монастирської кринички схилила осінь грона горобин (Л. Костенко); Ми слів страждання ще тоді не знали (М. Вінграновський). Інверсія неузгоджених означень властива передусім поетичному мовленню, наприклад: За дорогами прослався степу гобелен (П. Усенко); Одкрили зорі золотої ворота ми в битві за щастя своє (В. Сосюра). Подеколи одночасно використовуються препозитивні й постпозитивні неузгоджені означення, наприклад: Строкаті ритми вулиць і юрби, дахів похилих старовинні плечі (Л. Костенко).
Позиції обставин у реченні
Місце обставин у реченні залежить від їх способу вираження, значення. Вони можуть займати різні позиції; при цьому типовішою для обставин способу дії, міри і ступеня є препозитивна до присудка позиція, наприклад: Ми низько вклонились хаті, де теплий вогник горів (А. Малишко); Данило здивовано поглянув на матір (О. Копилснко); обставини місця і часу теж частіше вживаються у препозиції до присудка, наприклад: В такі хвилини поспішала на островок, між люди (Іван Ле); До Валок від Харкова було п 'ятдесят верстов по залізниці. Влітку майже щосуботи я приїздив додому (Петро Панч). Обставини причини і мети частіше вживаються в постпозиції до присудка, наприклад: Хлопці закашляли від реготу (І. Микитенко); Палатки посивіли від морозу (О. Гончар). Однак усі типи обставин можуть займати й інші позиції, що впливає на посилення стилістичної виразності конструкцій у художньому, публіцистичному й розмовно-побутовому стилях.
Порядок слів у простих ускладнених реченнях
Ці речення характеризуються більш чи менш типовим розміщенням відокремлених другорядних членів, вставних і вставлених конструкцій, звертань.
Відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, можуть перебувати в реченні в будь-якій позиції, наприклад: Зовні спокійний, Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою (Н. Рибак); В небі, ще рожевачу від заходу, проходять табуни (О. Гончар); Ось перед нами хата, чиста, ясна (Панас Мирний). У кінці речень не вживаються лише одиничні непоширені відокремлені означення. Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами, теж перебувають у різних позиціях, наприклад: Добувшись до двору, Лец-Ота-манів здивувався (Петро Панч); Стоїть людина, скинувши баласти, відмолодівши років на сімсот (Л. Костенко); Ми привіталися, називаючи один одного по прізвищу, надто вже різнився наш суспільний стан і звання наші так само (П. Загребсльний).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Позиції головних і другорядних членів у реченні“ на сторінці 1. Приємного читання.
