Передньоязикові верхньозубні приголосні

Сучасна українська літературна мова


Артикуляційні норми для [р], [р']


Під час вимови дрижачого передньоязикового [р] кінчик язика напружений і загнутий до альвеол. Під тиском повітряного струменя вібрує.

Під час вимови [р'] артикуляційний фокус пом'якшеного [р'] порівняно з [р] просунений уперед. При його вимові змикається з ділянкою твердого піднебіння не тільки верхня частина кінчика язика, а й передня ділянка спинки, що й надає йому м'якості.


Артикуляційні норми для [л], [л']


Щілинні передньоязикові сонорні [л], [л'] належать до групи так званих бокових, тому що при їх вимові повітряний струмінь, який створює дуже незначне тертя, проходить по боках язика.

Під час утворення [л] кінчик язика впирається в передні верхні зуби й ділянку піднебіння над ними, що й є фокусом утворення перепони приблизно в тому місці, що й зімкнені [д], [т].

На відміну від [д], [т], краї язика при вимові звука [л] з одного або з двох боків опущені й утворюють щілини для виходу повітряного струму. При вимові [л'] зімкнення з зубів переміщується на альвеоли.


Артикуляційні норми для передньоязикових [д], [д'] і [т], [т']


Під час вимови звуків [д], [т] губи пасивні, передня спинка разом з кінчиком язика притискається до верхніх зубів із внутрішнього боку та початку альвеол і різко відштовхується від них. Чим швидше відтягнути язик, тим чіткіше звучатимуть звуки [д]> [т]. Внаслідок послаблення напруженості мовних органів під час вимови звука [д] крім шуму з'являється голос.

Передньоязикові палаталізовані зімкнені глухий [т'] і дзвінкий [д'] — м'які звуки. Утворюються завдяки підйому середньої частини спинки язика до твердого піднебіння. Артикуляція палаталізованих [д'], [т'] ускладнюється і подібною артикуляцією. Слід пам'ятати, що дотик має бути щільний, інакше звуки спотворюватимуться.


Артикуляційні норми для утворення зімкнених носових [н], [н']


Зімкнеш носові [н], [н'] артикулюються тим же активним мовним органом і таким же способом, як і шумні дзвінкі приголосні [д], [д'].

Передня частина язика притиснута до верхніх зубів і різко відштовхується від них. Рот трохи розтулений. Відмінним є те, що при вимові [н] м'яке піднебіння опускається й відкриває прохід одночасно в носову й ротову порожнини. Під час вимови [н'] середня частина язика наближається до твердого піднебіння.


Передньоязикові нижньозубні приголосні



Артикуляційні норми утворення свистячих приголосних [з], [с], [з'], [с']


Передньоязикові нижньозубні щілинні [з], [с], [з'], [с'] утворюються внаслідок того, що широкий кінчик язика впирається в основу нижніх зубів, передня частина спинки язика зближується з передніми зубами й альвеолами, при цьому посередині язика утворюється вузька щілина у формі жолобка. Краї язика притискуються до бокових зубів і до частини твердого піднебіння. Зуби ледь розтулені. Повітряний струмінь протискується крізь щілину, вдаряється об верхні різці, і внаслідок цього утворюється різкий шум, що нагадує свист. За цією акустичною ознакою приголосні М" [с], [з'], [с'] називаються свистячими. Без участі голосу утворюється глухий [с], аз участю голосу - дзвінкий [з]. При вимові палаталізованих [з'], [с'] основна артикуляція, властива [з], [с], але ускладнюється додатковим підняттям передньої і середньої частини язика до твердого піднебіння. Язик та губи більш напружені.


Артикуляційні норми зімкнено-щілинних [дз], [дз'], [ц], [ц']


Під час утворення передньоязикових африкат [ц], [ц'], [дз], [дз'] кінчик язика спочатку утворює зімкнення з ділянкою біля верхніх різців і альвеол, а потім це зімкнення поступово переходить у коротку щілину, тому не відбувається вибуху, як при вимові [т] і [д]. Артикуляція [ц], [дз] значною мірою подібна до [з], [с], оскільки і при вимові [ц], [дз] з'являється характерний свист, за яким приголосні називаються свистячими. Палаталізовані африкати [ц'], [дз'] відрізняються від своїх твердих відповідників тим, що середня спинка язика більшою мірою піднімається до твердого піднебіння.


Артикуляційні норми африкат [дж], [ч]


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передньоязикові верхньозубні приголосні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні
  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту