Просте речення

Сучасна українська літературна мова


Типи простих речень


1. За складом граматичної основи
ДвоскладніОдноскладні
Людина стає людиною тільки серед людей (Й. Бехер). · Має два головні члени - підмет і присудок, які групують навколо себе другорядні члени реченняНе можна судити про людину з першого · погляду (Ж. Лабрюйєр). · Граматична основа складається з одного головного члена, який виконує предикативну функцію
2. За метою висловлювання та за емоційним забарвленням
РозповідніПитальні
Попереду забовванів ліс (М. Стельмах). · Містить у собі якесь повідомлення, розповідь про щось. Інтонація характеризується пониженням тону наприкінці реченняХато, хижо, біло-сиза ятко, Хто тебе любовно прибере? (П. Сиченко). Містить у собі якесь питання, на яке передбачається обов'язкова відповідь або питання, що не вимагає відповіді. Тон підвищується на слові, у якому міститься зміст питання
СпонукальніОкличні
Лев: Метка! Та що ж, приходь... (Леся Українка). Ой скинемось та й по таляру. Та купім коня отаману (Нар. творчість). · Містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. Оформляється розповідною або окличною інтонацієюа) розповідно-окличні; б) питально-окличні; в) спонукально-окличні. · Окличної модальності може набувати будь-який тип речення за метою висловлювання, якщо тільки його вимовити емоційно, з очевидною експресією, виражаючи таким способом якесь почуття - радість, захоплення, подив, гнів, страх, відчай, обурення, захоплення та ін. Оклична інтонація характеризується високим тоном, більшою силовою напругою голосу
3. За наявністю чи відсутністю другорядних членів
ПоширеніНепоширені
Гарячий день розлив пекуче золото (Є. Маланюк). · Крім головних, у реченні є ще й другорядні члениМинув рік. Йшло літо (У. Самчук). · Якщо речення складається лише з головних членів, то воно називається непоширеиим
4. За наявністю необхідних членів речення
ПовніНеповні
Мале орля, а вище старого літає (Нар. творчість). · Речення, в якому немає опущених членів, незалежно від того двоскладне воно, чи односкладнеНу, як би так мені туди? Хоч би ж тобі де-небудь щілка (Л. Глібов). Неповним простим реченням є таке речення, в якому опущено один або кілька членів, які легко встановити: · а) з попередніх речень; б) з наступного речення; в) із ситуації, в якій відбувається розмова; г) із змісту неповного речення, зокрема наявних у ньому членів. · Неповними речення бувають як з двома го-ювними членами, так і з одним головним іленом · ---
Порядок слів у реченні
ПрямийЗворотний або інверсійний
підмет стоїть перед присудком; узгоджене означення займає позицію перед означуваним словом; неузгоджене означення стоїть після означуваного слова; додаток займає позицію після того слова, яке ним керує; обставини можуть займати різні позиції залежно від різновидуприсудок стоїть перед підметом; узгоджене означення після означуваного слова; додаток - перед словом, яке ним керує
Нечленовані конструкції (слова-речення)
Специфічний тип речень, які не можна кваліфікувати ні як двоскладні, ні як односкладні; вони не мають окремих членів речення і не виконують номінативну функцію, оскільки нічого не називають; використовуються в діалогічному мовленні
Стверджувальні слова-речення; заперечні, питальні, спонукальні, емоційно-оцінні та ін.1. Ви цілком свідомі себе? - Так (0. Довженко).; 2. Повечеряємо разом?-Ні (М. Стельмах).; 3. Яка радість у нас, Дмитре... - Невже? (М. Стельмах).; 4. Глянь, де вода! - Ого-го! Далеченько (0. Гончар).; 5. А! Моє шанування! (А. Головко).
Незакінчені або обірвані (перервані) реченняТи того... Кинь натякать... Боя... (І. Рябокляч).
Речення-звертанняЗаходить (пан) у чорну пекарню, пхає рукою двері і кричить: - Марино! - Нікого. - Олено! (М. Коцюбинський).
Просте ускладнене речення
Речення з однорідними членамиЛюбить він такі ночі без вечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі (0. Гончар).
Речення з відокремленими членамиВнизу, як величезне біле покривало, простяглася північна пустиня - тундра (М. Трублаїні).
Речення із звертанням, вставними і вставленими словамиГрими, моя пісне, могутня, палка, на всім українськім роздоллі (Г. Чупринка). Чужа душа - то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! (Л. Костенко).
За будовою
ПростіСкладні
У слові розкривається душа (П. Мовчан). · У Простому реченні наявна одна граматична основа, один предикативний центр, навколо якого граматично і за змістом групуються другорядні члениНе завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш (Нар. творчість). · У складному реченні наявні дві і більше граматичні основ. Воно складається з двох або кількох предикативних частин (простих речень), об'єднаних за смислом та інтонацією. За функцією такі частини не виступають окремими самостійними реченнями, а в єдності утворюють змістову формальну цілісність - складне речення

Наступний розділ:

Просте і складне речення


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Просте речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення
  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту