Сучасна українська літературна мова
Просте речення
Типи простих речень
| Двоскладні | Односкладні | ||||
| Людина стає людиною тільки серед людей (Й. Бехер). · Має два головні члени - підмет і присудок, які групують навколо себе другорядні члени речення | Не можна судити про людину з першого · погляду (Ж. Лабрюйєр). · Граматична основа складається з одного головного члена, який виконує предикативну функцію | ||||
| 2. За метою висловлювання та за емоційним забарвленням | |||||
| Розповідні | Питальні | ||||
| Попереду забовванів ліс (М. Стельмах). · Містить у собі якесь повідомлення, розповідь про щось. Інтонація характеризується пониженням тону наприкінці речення | Хато, хижо, біло-сиза ятко, Хто тебе любовно прибере? (П. Сиченко). Містить у собі якесь питання, на яке передбачається обов'язкова відповідь або питання, що не вимагає відповіді. Тон підвищується на слові, у якому міститься зміст питання | ||||
| Спонукальні | Окличні | ||||
| Лев: Метка! Та що ж, приходь... (Леся Українка). Ой скинемось та й по таляру. Та купім коня отаману (Нар. творчість). · Містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. Оформляється розповідною або окличною інтонацією | а) розповідно-окличні; б) питально-окличні; в) спонукально-окличні. · Окличної модальності може набувати будь-який тип речення за метою висловлювання, якщо тільки його вимовити емоційно, з очевидною експресією, виражаючи таким способом якесь почуття - радість, захоплення, подив, гнів, страх, відчай, обурення, захоплення та ін. Оклична інтонація характеризується високим тоном, більшою силовою напругою голосу | ||||
| 3. За наявністю чи відсутністю другорядних членів | |||||
| Поширені | Непоширені | ||||
| Гарячий день розлив пекуче золото (Є. Маланюк). · Крім головних, у реченні є ще й другорядні члени | Минув рік. Йшло літо (У. Самчук). · Якщо речення складається лише з головних членів, то воно називається непоширеиим | ||||
| 4. За наявністю необхідних членів речення | |||||
| Повні | Неповні | ||||
| Мале орля, а вище старого літає (Нар. творчість). · Речення, в якому немає опущених членів, незалежно від того двоскладне воно, чи односкладне | Ну, як би так мені туди? Хоч би ж тобі де-небудь щілка (Л. Глібов). Неповним простим реченням є таке речення, в якому опущено один або кілька членів, які легко встановити: · а) з попередніх речень; б) з наступного речення; в) із ситуації, в якій відбувається розмова; г) із змісту неповного речення, зокрема наявних у ньому членів. · Неповними речення бувають як з двома го-ювними членами, так і з одним головним іленом · --- | ||||
| Порядок слів у реченні | |||||
| Прямий | Зворотний або інверсійний | ||||
| підмет стоїть перед присудком; узгоджене означення займає позицію перед означуваним словом; неузгоджене означення стоїть після означуваного слова; додаток займає позицію після того слова, яке ним керує; обставини можуть займати різні позиції залежно від різновиду | присудок стоїть перед підметом; узгоджене означення після означуваного слова; додаток - перед словом, яке ним керує | ||||
| Нечленовані конструкції (слова-речення) | |||||
| Специфічний тип речень, які не можна кваліфікувати ні як двоскладні, ні як односкладні; вони не мають окремих членів речення і не виконують номінативну функцію, оскільки нічого не називають; використовуються в діалогічному мовленні | |||||
| Стверджувальні слова-речення; заперечні, питальні, спонукальні, емоційно-оцінні та ін. | 1. Ви цілком свідомі себе? - Так (0. Довженко).; 2. Повечеряємо разом?-Ні (М. Стельмах).; 3. Яка радість у нас, Дмитре... - Невже? (М. Стельмах).; 4. Глянь, де вода! - Ого-го! Далеченько (0. Гончар).; 5. А! Моє шанування! (А. Головко). | ||||
| Незакінчені або обірвані (перервані) речення | Ти того... Кинь натякать... Боя... (І. Рябокляч). | ||||
| Речення-звертання | Заходить (пан) у чорну пекарню, пхає рукою двері і кричить: - Марино! - Нікого. - Олено! (М. Коцюбинський). | ||||
| Просте ускладнене речення | |||||
| Речення з однорідними членами | Любить він такі ночі без вечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі (0. Гончар). | ||||
| Речення з відокремленими членами | Внизу, як величезне біле покривало, простяглася північна пустиня - тундра (М. Трублаїні). | ||||
| Речення із звертанням, вставними і вставленими словами | Грими, моя пісне, могутня, палка, на всім українськім роздоллі (Г. Чупринка). Чужа душа - то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! (Л. Костенко). | ||||
| За будовою | |||||
| Прості | Складні | ||||
| У слові розкривається душа (П. Мовчан). · У Простому реченні наявна одна граматична основа, один предикативний центр, навколо якого граматично і за змістом групуються другорядні члени | Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш (Нар. творчість). · У складному реченні наявні дві і більше граматичні основ. Воно складається з двох або кількох предикативних частин (простих речень), об'єднаних за смислом та інтонацією. За функцією такі частини не виступають окремими самостійними реченнями, а в єдності утворюють змістову формальну цілісність - складне речення | ||||
Наступний розділ:
Просте і складне речення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Просте речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
