Особливість неозначено-особових речень полягає в тому, що основна увага зосереджена на факті, події. Дійова особа є або неназваною, оскільки з погляду мовця це несуттєво, або неозначеною. У будь-якому разі в реченні немає граматичного підмета. Однак неозначеність особи не засвідчує її активності. Річ у тім, що виконувач дії перебуває на задньому плані; важливою є виконувана ним дія. Саме неозначеність суб'єкта дії і є особливістю цього типу речень, наприклад: Везли людей на заслання (А. Тесленко); Та половина, де клас, темна, а друга, де їх квартира, дивиться великими освіченими вікнами, їх дожидають (Б. Грінченко); Замість затемнювача-про-пияки прислали на ферму молодшого, завзятого, з іншої далекої бригади. Поставили завідувати фермою (О. Гончар); Цінять його на службі, це правда (О. Гончар); Чіпчинухату опечатали, забили (Панас Мирний).
У неозначено-особових реченнях ступені неозначеності суб'єкта дії різні. У най-типовіших випадках дія, позначувана дієсловами третьої особи чи формами минулого часу, стосується невизначеної кількості осіб, що для мовця не має принципового значення, наприклад: Засвітили в вагоні (А. Тесленко); Цілі династії тут поховано металургів, тих, що списи постачали на Січ та гаківниці. Ще й зараз дещо знаходять. Якось викопали на городі в Кінесбаса човник крем яний, міркували гуртом, що воно таке, для чого (О. Гончар); Над лиманом білять синім, білять білим над лиманом (М. Вінграновський); А з яким звичаєм народним проводжають тут хлопців до військкомату! (О. Гончар).
Особа, що виконує дію, може бути відома мовцеві, але з певних причин не називається, наприклад: Потім задали завдання на дроби (Петро Панч); І коли повалили його на долівку, він усе зрозумів (Л. Костенко); Півроку пролежав я в госпіталі. А потім списали мене по чистій (І. Цюпа).
Дійовою особою може бути сам мовець, але він з певних причин не акцентує не цьому, а використовує форму неозначено-особового речення, наприклад: Тут тебе завжди чекають; Вас просять заспокоїтись. Такі речення вживаються замість двоскладних речень: Я тебе завжди чекаю; Я прошу Вас заспокоїтись. Вони можуть функціонувати і як синоніми односкладних означено-особових речень: Чекаю тебе завжди; Прошу Вас заспокоїтись.
Отже, основне значення дієслівної форми в неозначено-особових реченнях -неозначеність, а не множинність виконувачів дії, хоча найчастіше неозначеність і збігається з множинністю. Деколи головний член неозначено-особового речення може виражатися дієсловом третьої особи однини теперішнього чи майбутнього часу або ж формою однини минулого часу, наприклад: Постукало у вікно (С. Васильченко); Застукало дужче у вікно (С. Васильченко).
Широке вживання неозначено-особових речень у розмовному стилі спричинило появу типізованих зворотів типу Тобі кажуть; Кому кажуть?
Формально неозначено-особові речення можуть збігатися з неповними двоскладними реченнями, в яких пропущений підмет. Останні неважко розрізняти в контексті, підмет звичайно встановлюється з попереднього речення, порівняйте: Молодь на Зачіплянці здебільшого вишнева — живуть тут хлопці-смаглюки й дівчата-смаглявки. Десь працюють, десь вчаться, зникають на цілий день і лише надвечір повертаються на свою Веселу (О. Гончар). На відміну від неповних двоскладних, в односкладних неозначено-особових реченнях виконувач дії не зумовлюється контекстом, наприклад: Верба усохне, /спиляють грушу Зелене море зроблять із Дніпра (Л. Костенко).
Отже, в неозначено-особових реченнях основна увага зосереджена на дії, а дійова особа є неозначеною, хоча деколи форма неозначено-особових речень використовується стосовно конкретних осіб.
Односкладні узагальнено-особові речення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Односкладні неозначено-особові речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
