Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

Сучасна українська літературна мова

Основною формою реалізації цього різновиду е п'ятикомпонентна конструкція, що поєднує просте речення і чотирикомпонентне з подвійною супідрядністю, наприклад: Лиш тоді, як танкісти промчаться по полю і сурма зарокоче в поході з полками, устають, щоб побачить, і стогнуть від болю, і шаблі-гартуванці дзвенять під руками (А. Малишко).

Складні речення з сурядністю і послідовною підрядністю

Мінімальними у цьому різновиді є чотирикомпонентні структури, у яких на зовнішньому рівні членування поєднується просте речення і трикомпонентне складнопідрядне з послідовною підрядністю, наприклад: 3 дідового оповідання він зрозумів, що приїхав начальник будівництва інженер Набатов, прізвище якого недавно згадувалося в урядовій постанові, і від того вчорашня поразка на іспиті ще дужче загострювала тривогу (Яків Баш).

У п'ятикомпонентних структурах найчастіше ведучим сурядним сполучником поєднуються просте речення і чотирикомпонентне складнопідрядне з послідовною підрядністю, наприклад: Семен шарпнув малого за комір, а батько так глянув, що той, сьорбнувши носом, надовго принишк біля лежанки, де завжди товпились малі, коли в хаті був чужий чоловік (А. Іщук). Трапляється, що трикомпонентне речення з послідовною підрядністю поєднується з елементарним складнопідрядним реченням, наприклад: Ніхто у нас не був певен, що це саме те судно, яке ми шукаємо, але якщо воно тікає від нас, то, мабуть, недаремно (Д. Ткач); Ніхто не знав, скільки ще доведеться йти, і всім було незрозуміло, чому ми йдемо кудись, коли поряд воюють (І. Багмут).

Існують й інші поєднання частин і компонентів, наприклад: Аж важко було дихати, але такого повітря більше ніде не було, і я вдихав його на повні груди, особливо припах оселедців, хоч ті, що вивернулися поверх ропи, більше скидались на іржаві бруски (Петро Панч). У наведеному реченні на зовнішньому рівні членування виділяються просте і складне речення з сурядністю і підрядністю; і лише на внутрішньому рівні наявна конструкція з послідовною підрядністю.

Складні речення з сурядністю, однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю

Здебільшого такі речення реалізуються в п'яти-шести компонентах. Можливі різні комбінації однорідної супідрядності і послідовної підрядності; ці різновиди підрядного зв'язку можуть виступати і в різних частинах, наприклад: Мені хотілося відповісти, що розумію, що я завжди любив ці лермонтовські вірші, але й слова не мовив, бо збагнув, що для Віктора ці вірші важили значно більше, що вони супроводжували його завжди, що він бачив у них щось та-ке, чого, можливо, мені не побачити (Є. Гуцало).

Найчастіше вживаються речення з ведучим внутрішнім зв'язком однорідної супідрядності, наприклад: Отруйна ця рідина розлилася по палубі, і хоч Ягнич розумів, чим це йому загрожує, хоч ні на мить не забував, що й трюми під ним навантажені вибуховим матеріалом і можуть злетіти в повітря щомиті, але треба було щось робити! (О. Гончар).

Поширеними є і речення з визначальним внутрішнім зв'язком послідовної підрядності, наприклад: Як Ґонтар не допитувавсь у діда, чи довго він тут, де живе, та дід, згадуючи, мабуть, про втечу, ніяковіючи, тільки хмурився, і неможливо було добути від нього хоч би виразного слова (Яків Баш). У більших за обсягом конструкціях може використовуватись навіть кілька домінуючих ланок послідовного підпорядкування, наприклад: Я мовчав просто блискуче. Героїчно й відчайдушно мовчав, і за це з ганьбою був вигнаний з директорського кабінету, де засідала грізна державна комісія, очолювана ще грізнішим головою, чоловіком, якого знали всі металурги, про якого ходило поміж людей безліч історій, людину, до деякої міри легендарну, але та легендарність здалася на ніщо перед моєю впертою мовчанкою, за якою стояла впевненість у слушності тієї справи, яку розпочали мої друзі і до якої запросили й мене (П. Загребельний).

Складні речення із сурядністю, неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю

Регулярно використовуються у мовленні п'яти- і шестикомпонентні структури, наприклад: А далі людські погляди переходили на Ганну, і в них з 'являвся вираз подиву і навіть цікавості, хоч цього дня людям, яких гнала жорстока сила і страх, здавалося, не було діла ні до чого, крім думок про те, що їх чекає (С. Журахович).

Найчастіше в одному блоці функціонує неоднорідна супідрядність і послідовна підрядність; ведучим внутрішнім зв'язком є неоднорідна супідрядність, наприклад: То був мовчазний, суворий чоловік, і коли Миколина мама сказала якось, що хоче кудись поїхати у справі, він відповів, що машина призначена зовсім не для цього (В. Кисельов).

Складні речення із сурядністю, подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю

Це різнопланові конструкції, у яких наявна максимальна кількість зв'язків, можливих у реченнях цього типу. Мінімальною є шестикомпонентна конструкція, причому всі різновиди підрядного зв'язку виявляються переважно в одному блоці, наприклад: Ніхто з хлопців її не знав, а вона мовчала, не відаючи до кінця, що й до чого, бо коли б відала, то, мабуть, сказала б, що її батько - мельник з Пізнього, що вони недавнечко вернулися з міста, поселились на Басовім Куті (Ю. Мушкетик). Деколи різновиди підрядного зв'язку наявні в різних частинах, наприклад: Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться і що він уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Г. Тютюнник).

У більшості складних речень із сурядністю і підрядністю чітко виділяються рівні членування. Оскільки основний зв'язок сурядний, то центральними є і семанти-ко-синтаксичні відношення, властиві складним багатокомпонентним реченням з провідним сурядним зв'язком: темпоральні, зіставно-протиставні і причиново-наслідкові. На внутрішніх рівнях членування в цих реченнях наявні всі семантико-син-таксичні відношення, властиві складносурядним і складнопідрядним реченням мінімальної структури, тобто більшість відношень мають ієрархічний характер.

Наступний розділ:

Період


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю
  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту