Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

Сучасна українська літературна мова

Основною формою реалізації цього різновиду є чотирикомпонентна конструкція, що складається з простого і складного речень з однорідною супідрядністю, поєднаних сурядним зв'язком, наприклад: І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні, —і в мріях ввижалась їм казка ясна, де квіти не в януть, де вічна весна (О. Олесь); Крізь стрункі сосни уже видно було на білому будинку дощечку з чотирнадцятим номером, і він прискорив крок, хоч зовсім уже задихався, а серце мало не вистрибувало з грудей (Петро Панч).

Часто використовуються конструкції з п'яти-шести компонентів, наприклад: Дівчина солодко спить і бачить найліпші рожеві ранкові сни, а електричний годинник, який Альберт сам сконструював і який показує час з точністю до кількох наносекунд, мільярдних частин секунди, вже дав сигнал, і машина ввімкнула електричний чайник (В. Соб ко). У таких реченнях може траплятися на внутрішніх рівнях членування і звичайна підрядність, однак виділяти їх в окремий різновид недоцільно, оскільки послідовна підрядність і супідрядність являють собою більш складні різновиди підрядного зв'язку, що повністю включають ознаки звичайної підрядності (але не навпаки), наприклад: Простір навкруги відкривався широкий, легкий, не захаращений хатами, бо розкидані вони були зрідка, але цей простір був позбавлений саме того, чого зараз не вистачало Гїлатину, до чого він звик за все своє життя і від чого не міг відцуратись (Є. Гуцало).

Складні речення з сурядністю і з підрядністю та сурядністю.

Це периферійний різновид моделі, оскільки спорадично використовуються навіть "чисті" конструкції з підрядністю і сурядністю, у яких підрядні компоненти вживаються у розширеній функції, наприклад: Сидячи, Галатин задрімав, а коли розплющив очі - вже зовеш розвиднілось і страва парувала на столі (Є. Гуцало).

Складні речення з сурядністю і неоднорідною супідрядністю

У мінімальних, чотирикомпонентних, структурах сурядним зв'язком поєднуються просте і трикомпонентне речення з неоднорідною супідрядністю. Як і при самостійному функціонуванні, у складних реченнях із сурядністю і підрядністю конструкції з неоднорідною супідрядністю можуть бути:

• 1) різночленними, наприклад: Усі погляди схрестилися на ньому, а він мовби й не помічав нічого, лежав і дивився на далекий обрій, що пливу легкому мареві, на дівчину, яка сапала картоплю, прикривши від сонця обличчя химерним капелюшком (Ю. Муш-кетик);

• 2) причленними (прискладними), наприклад: Полковник Кноп провів його похмурим поглядом, а коли двері за Шаховським зачинилися, нервово підхопився із розкішного крісла, заходив по величезному кабінету, бо душила його безсила лють (В. Канівець);

• 3) з комбінованою супідрядністю, наприклад: За дорогою і побіля неї сумовито затюгикали кулі, а коли замовк їхній посвист, вона підняла скошену 'свищем стеблину, Що впала біля неї(М. Стельмах).

Різну будову мають і речення, що складаються з п'яти і більше компонентів, наприклад: Ще задовго до того, як вона мала здавати іспити, підготував собі відпустку, щоб поїхати в Харків і самому просто з останнього іспиту забрати її, та якраз на греблі почались прориви, І стало не до відпусток (Яків Баш); Вона не назвала Оксані свого прізвища, сказала лише, що дзвонить з правобережної клініки, але по тому, як вона розпитувала, і по її голосу, в якому відчувалася незвичайна для лікаря схвильованість і якась душевна турбота за долю хворого, — Оксана одразу догадалася, що з нею говорить Марія (Яків Баш).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю
  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту