Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

Сучасна українська літературна мова

У них Зв'язок послідовної підрядності є основним. Регулярно вживаними є конструкції з чотирьох — семи компонентів, наприклад: Та, мабуть, природа інколи досить примхлива до людини, бо останнім часом Володя відчув, що йому муляє в боки, а дорогі серцю пейзажі починають набридати (М. Чабанівський); На її яскраво осяяному — і від того ще кращому—смаглявому обличчі буяла така радість, яку Євген бачив лише тоді, коли вони йшли грузьким берегом моря і він сказав, що кохає її (В. Канівець).

Здебільшого однорідні супідрядні являють собою підрядні другого ступеня в ланці послідовної підрядності. Однак трапляються й конструкції, у яких однорідні супідрядні виявляються як підрядні третього і навіть четвертого ступеня підпорядкування, причому такі конструкції вживаються часто, наприклад: Дика у тебе, волошко, натура, що не злама її людська культура, бо ж не скорив тебе той садівник, що дивогляди виводити звик, що простуватих дивує сусідів барвами різних чудесних гібридів (М. Рильський). Іноді такі супідрядні, функціонуючи на одному рівні членування, становлять кілька блоків, наприклад: Треба ж щось робити. Адже ми так заплутали справу, що вже незнаемо, де кінець, а де початок, де винні постачальники, а де ми самі (В. Єременко).

У семантико-синтаксичному плані в цих структурах ведучими можуть бути всі семантико-синтаксичні відношення, властиві складнопідрядному реченню, оскільки всі вони, як правило, однаковою мірою властиві і зовнішньому, і внутрішнім рівням членування. Відношення, властиві складносурядному реченню, завжди виявляються лише на внутрішніх рівнях членування.

Речення з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю

Це такі структури, в яких однорідні і неоднорідні супідрядні безпосередньо стосуються абсолютно незалежної головної частини, причому одне з них має при собі залежне речення, формуючи разом з ним стосовно головного послідовне підпорядкування. Мінімальними є речення з п'яти предикативних одиниць, наприклад: Тільки тепер до свідомості Жені, яка весь час перебувала в своєму півсні, яка бачила, чула й нам ятала лиш одного Сашка, тільки тепер до її свідомості дійшло, що означає дратуюче стукотіння, яке доносилося звіддалік (С. Журахович).

Здебільшого основним є зв'язок неоднорідної супідрядності. Лише в тому випадку, коли неоднорідні супідрядні не залежать безпосередньо від абсолютно незалежної головної частини, визначальним є зв'язок однорідної супідрядності, наприклад: Отак згадуючи, не помітила Банда, як заснула і як сам собою перекинувся місток між тим, що було тут весною, і тим, що в тривозі думалось зараз, по приїзді до Львова (Д. Бедзих). Один з різновидів супідрядності може виявлятися на третьому — четвертому ступені послідовної підрядності, наприклад: Коли кинеш оком назад, передивишся всю путь, яку пройшов Кость Кошевський, — аж ізігнешся, згадавши, скільки труда перевернула ця людина, щоб дійти до того, про що мріяли в ті часи, коли на голові хвацько стирчав циліндр і молоді груди облягав "хорошо сшитый фрак" (Остап Вишня). У таких конструкціях деколи один і той же різновид супідрядності повторюється на різних ступенях послідовної підрядності, наприклад: Хизуючись, позирав на вікна будинків, повз які проїжджав, наче прагнув пересвідчитися, чи всі бачать його, чи усвідомлюють, хто це йде і з якою метою (П. Гуріненко).

Спорадично у відношеннях неоднорідної супідрядності перебувають ряди однорідних супідрядних, від частини яких залежать підрядні другого ступеня, наприклад: / коли товстун уже майже здався, а високий взяв напереваги гвинтівку, четвертий полонений, який увесь час ішов позаду і про якого вони тільки знали, що до війни він працював перукарем у Саратові, ступив уперед і простягнув руку (Ю.Мушкетик).

У цих конструкціях реалізуються всі можливі комбінації семантико-синтаксичних відношень, які в багатьох випадках не є ієрархічними, оскільки чимало речень не піддаються чіткому членуванню на зовнішній і внутрішні рівні у зв'язку з ведучим зв'язком неоднорідної супідрядності.

Речення з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю

У цих реченнях абсолютно незалежній головній частині завжди безпосередньо підпорядковане тільки одне підрядне першого ступеня, від якого залежать, як мінімум, три підрядні другого ступеня, що перебувають у відношеннях неоднорідної і однорідної супідрядності, наприклад: Ніхто не міг передбачити, що, може, найбільша удача випала саме вайлуватому Байдашному, бо коли настала розруха, то виявилося, що панське зерно давно з 'їдено, хомути спріли, телицю одібрали денікінці, а маленький діамант, вправлений у костяну ручку, лишився таким же гострим, а головне необхідним, як і раніше (М. Чабанівський).

Оскільки основним зв'язком у цій моделі є послідовна підрядність, то на зовнішньому (логіко-синтаксичному) рівні членування, як правило, чітко виділяються дві частини: перша - абсолютно незалежне головне речення, друга - блок підрядних. Тому зовнішніми можуть виступати всі типи семантико-синтаксичних відношень, властиві елементарним складнопідрядним реченням. На внутрішніх рівнях членування функціонують усі типи семантико-синтаксичних відношень, що використовуються у складносурядних і складнопідрядних реченнях мінімальної структури.

Отже, складнопідрядні багатокомпонентні речення є центральним типом конструкцій у системі складних багатокомпонентних речень сучасної української мови. Основні моделі цих структур - речення з неоднорідною супідрядністю, послідовною підрядністю, однорідною супідрядністю. Інші моделі периферійні, у них по-різному комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність та послідовна підрядність. конструкцію По обидва боки шляху лежали незаймані землі, які чергувалися з перелісками, а далі синіла смуга лісу (Петро Панч) - як складне речення з підрядністю і сурядністю. Однак очевидним є те, що провідним і в першому, і в другому випадках є сурядний зв'язок, що, до речі, підтверджують ті мовознавці, які залишають поза увагою внутрішні зв'язки між частинами таких структур і визначають їх як складносурядні.

Залежно від того, який синтаксичний зв'язок є провідним, виділяють дві моделі цих конструкцій: складні речення із сурядністю і підрядністю; складні речення з підрядністю і сурядністю.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю
  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту