Категорія виду

Сучасна українська літературна мова

Категорія виду є основною граматичною категорією дієслова. Видові значення, в основі яких лежить поняття внутрішньої межі дії, вказують на її ре-зультативність/нерезультативність, тривалість/обмеження, завершеність/незавершеність.

Вид є загальнодієслівною категорією, оскільки охоплює всі форми дієслова: інфінітивну, способові й часові, дієприкметникові і дієприслівникові.

Видове протиставлення виражається граматично у співвідносних дієсловах спільного кореня (і тільки в поодиноких випадках у словах з різними основами - суплетивно), що виступають як видова пара, наприклад: класти — покласти, робити -зробити, допомагати - допомогти, брати - взяти.

Значення доконаного й недоконаного виду у формах інфінітива виражається безвідносно до інших граматичних значень дієслова, воно властиве самій дієслівній основі, де показником виду виступає афікс (префікс або суфікс), чергування звуків у корені слова, наголос тощо. Кожний інфінітив об'єднує всі можливі форми одного виду, наприклад: замикати - замикаю, замикав, замикатиму, замикай, замикав би, замикаючи; замкнути — замкну, замкнув, замкни, замкнув би, замкнений.

В інших формах значення виду тісно пов'язане із значенням часу. Кожне дієслово видової пари утворює свою систему часових форм: дієслова недоконаного виду творять форми усіх трьох часів, а дієслова доконаного виду - лише минулого й майбутнього часів. Так само дієприкметникові і дієприслівникові форми творяться від дієслів, зберігаючи значення виду, закладене в початковій формі: везти - везучи; привезти — привезений, привізши.

Основне значення форм недоконаного виду пов'язане з відсутністю вказівки на обмеженість дії, вони виражають загалом тривалу нерезультативну дію, наприклад: писати, читати, робити, синіти.

Значення форм доконаного виду пов'язується із вказівкою на внутрішню межу -вони виражають результативну дію, переважно нетривалу, наприклад: написати, прочитати, зробити, посиніти.

Крім основних значень, дієслівні форми можуть виражати різні додаткові відтінки значень недоконаного і доконаного виду: тривалу спрямовану дію (летіти, пливти); повторювану дію (ганяти, їздити); супровідну дію (приспівувати, приказувати); тривалу завершену дію (посидіти, поспати); раптову дію з відтінком підсилення (смикнути, грюкнути, рубонути); багатократну обмежену в часі (попоходив, попорозказую, попоносили); вказівку на початок дії, обмеженої в часі (заспівав, закричу, покотиться) та ін. Ці додаткові відтінки переважно передаються різними часовими формами, оскільки динамічна ознака в процесі її становлення або розгортання виявляється як реалізована чи нереалізована, тривала чи нетривала в часових межах.

Творення корелятивної видової пари

Корелятивна видова пара - це співвідносні дієслова, що відрізняються тільки значенням виду, наприклад: сідати - сісти, берегти - зберегти.

Видові співвідношення у споріднених дієсловах виражаються засобами афіксації (префіксами' й суфіксами), чергуванням голосних у корені слова, зміною наголосу.

Засіб префіксації виступає при творенні дієслова доконаного виду від безпрефіксного дієслова недоконаного виду, наприклад: вітати - привітати, знайомити -познайомити, нам 'ятати — запам 'ятати.

Корелятивні видові пари відрізняються від префіксального словотворення тим, що при видотворенні похідна форма змінює тільки значення виду, а при словотворенні похідне дієслово виступає з додатковим семантичним відтінком, наприклад: писати — написати (видова пара); писати — списати, розписати, підписати, виписати, записати, відписати, переписати (словотворчий ряд дієслів спільного кореня).

У процесі префіксального словотворення префікси виражають і словотворче, і видове значення (писати — недоконаний вид, списати, розписати—доконаний вид), але в межах усього словотворчого ряду виступає тільки одна видова пара префіксального творення (писати - написати). Кожне новоутворене префіксальне дієслово вступає у видове співвідношення з дієсловом того самого кореня, утворюючи кореляцію за допомогою інших засобів видотворення, наприклад: списати - списувати, розписати - розписувати.

У сучасній українській літературній мові для видотворення використовуються найчастіше префікси з- (с-), за-, на-, по-, при-, про-, наприклад: казати — сказати, робити - зробити, програмувати - запрограмувати, лити — налити, бити — набити (когось, чогось, щось), синіти - посиніти, ставити — поставити, іти — прийти, летіти - прилетіти, гнати—пригнати (до певного пункту) і прогнати (вигнати).

У в ага! Паралельні форми видотворення можливі у випадку омонімії безпрефіксного дієслова, порівняйте: жати - зжати (жито) і жати - вижати (сік), а також у випадку значних розходжень у відтінках багатозначного дієслова, наприклад: гнати (до якогось пункту) - пригнати і гнати (виганяти)—прогнати.

Видова пара може творитися одночасним приєднанням префікса і зміною суфікса: падати - впасти, вішати—повісити або префіксацією дієслова іншого кореня: ловити - впіймати, брати - взяти, заходити (в приміщення) - увійти.

Суфіксальний спосіб творення видової пари виступає переважно в кореляції другого ярусу: від префіксальних дієслів доконаного виду творяться форми недоконаного виду, наприклад: читати - прочитати (І ярус); прочитати - прочитувати (II ярус). Префіксальним видотворенням виражається основне значення виду - вказівка на внутрішню межу, на завершеність/незавершеність дії в часі, на результативність її. Суфіксальними засобами виражаються різні додаткові відтінки видового значення: протяжність, повторюваність дії і т. ін.

У сучасній українській літературній мові дієслова доконаного виду мають співвідносні форми недоконаного виду, утворені за допомогою суфіксів -ува-, -овува-, -ва-, -а-, -ля-, що виражають значення тривалої, багатократної, повторюваної або супровідної дії, наприклад: заспівати - заспівувати, витягти - витягувати, відшукати - відшукувати; скупити - скуповувати, опрацювати - опрацьовувати, прилаштувати — прилаштовувати, викорчувати - викорчовувати; зігріти - зігрівати, оббити - оббивати, зшити - зшивати; виробити - виробляти, випекти - випікати, заборонити — забороняти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Категорія виду“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду
  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту