Іменник
Загальне значення іменника і його граматичні ознаки
Іменник - це частина мови, що об'єднує слова з предметним значенням, вираженим у граматичних категоріях відмінка і числа та у формах певного граматичного роду.
В іменнику об'єднуються спільним значенням предметності семантично різні слова: назви конкретних предметів (човен, ліс, золото), істот (дівчина, ведмідь, синиця), явищ природи (блискавка, дощ), узагальнених властивостей і ознак (доброта, сміливість, блакить), станів (відпочинок, дрімота) і т. д. На відміну від прикметників, прислівників, дієслів, іменники називають ознаки і дії або стани самостійно, незалежно від тих предметів і явищ, яким ці ознаки або процеси властиві, хто є їх носіями.
Загальнокатегоріальне значення предметності в іменнику дістає вияв у граматичних категоріях і в словотворчих засобах. Основні граматичні ознаки іменника - це наявність категорій роду, відмінка і числа. Кожний іменник належить до одного з трьох граматичних родів - чоловічого, жіночого або середнього. Не мають граматичного роду лише іменники множинної форми (ворота, висівки, дріжджі та ін.).
Іменники змінюються за відмінками (крім деяких слів іншомовного походження, деяких абревіатур і прізвищ) і характеризуються граматичним значенням числа (одні мають співвідносні форми числа, інші виступають лише в однині або у множині).
Категорії роду, числа і відмінка іменників відрізняються від прикметникових, займенникових і частково числівникових: в іменнику вони є визначальними, а в інших іменних частинах мови повторюють граматичні значення пояснюваного іменника, отже, є синтаксично зумовленими значеннями, наприклад: солона вода, солоної води, солоній воді, солоною водою; мій друг, мого друга, моєму другові, моїм другом.
В іменнику значення числа досить часто виражається допоміжним засобом (наголосом), а значення роду сприймається в процесі зіставлення флексій усього парадигматичного ряду (порівняйте: ткач і піч, день і сіль) та врахування семантичної віднесеності до статі в назвах істот (порівняйте: батько і яблуко, Микола і Марина) і ще ряду ознак.
У прикметниках, в частині займенників і числівників усі три граматичні значення (роду, числа і відмінка) виражаються флексією.
Іменник як назва предмета виступає в типовій для нього синтаксичній функції підмета (в початковій формі - називного відмінка) або додатка (в непрямих відмінках). Наприклад: Небо сьогодні синіло по-весняному (О. Гончар); Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукав (Л. Костенко).
Іменник може також виконувати вторинні функції: означення (узгодженого - прикладки та неузгодженого), обставини, іменної частини складеного присудка, наприклад: Синок Омелько—невеличке хлоп 'я - стояв біля матері й дивився, що вона робила (Олена Пчілка); Пружний вітерець дихав йому назустріч прісною свіжістю великих вод, тонким прянистим духом далеких степів (О. Гончар); У чужому краю не шукайте, не питайте того, що немає і на небі, а не тільки на чужому полі (Т. Шевченко); Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).
| Що означає | Предмет |
| Морфологічні ознаки | Відмінювані слова. Змінюються за відмінками і числами. Мають рід. Початкова форма: називний відмінок однини, а для тих, що вживаються тільки в множині, - називний множини. За лексичними і морфологічними ознаками поділяються на власні і загальні, конкретні і абстрактні, назви істот і неістот, збірні та одиничні |
| Синтаксичні ознаки | Основна: підмет (називний відмінок або родовий, коли поєднується з кількісним числівником або іншим словом із кількісним значенням -у складеному підметі), додаток (у непрямих відмінках). Неосновна: обставина (частіше іменник з прийменником, особливо в місцевому відмінку), неузгоджене означення, прикладка, іменна частина складеного присудка |
Під предметністю об'єднуються різні лексичні значення, але всі Вони сприймаються як назви предмета. Це можуть бути назви:
• конкретних предметів (ліжко, мітла, окуляри, сани);
• істот (людина, вчитель, лікар, бджола, лелека, гуска, кішка);
• рослин (жито, акація, ялина, калина);
• явищ природи (хурделиця, хуртовина, блискавка, дощ, сніг); —дії або стану (малювання, листування, варіння, допис);
• абстрактних понять (доброта, успіх, гідність, кохання, щедрість).
Семантико-граматичні категорії іменника
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частини мови“ на сторінці 1. Приємного читання.
