Непрямий додаток - це додаток, що означає предмет, на який дія переважно не переходить безпосередньо. В окремих випадках непрямий додаток, залежачи від неперехідного дієслова, може означати предмет, на який безпосередньо поширюється дія, наприклад: завідувати школою, управляти філією, керувати кафедрою тощо. Тому особливість непрямого додатка полягає не в характері спрямованості дії на предмет, а в морфологічних засобах його вираження, які є формами непрямих відмінків, крім знахідного безприйменникового і в деяких випадках родового безприйменникового. Непрямі додатки звичайно реалізуються в двох різновидах: безприйменниковому і прийменниковому.
Непрямий безприйменниковий додаток
Непрямий безприйменниковий додаток виражається формами родового, давального та орудного відмінків, що залежать від неперехідних дієслів.
1. У формі родового відмінка непрямий додаток поєднується з групами дієслів, яким властиві значення досягнення результату (досягти, дочекатися, домогтися та ін.), стосунку до об'єкта (триматися, торкнутися та ін.), позбавлення об'єкта (зректися, позбавити та ін.), уникання об'єкта (уникати, боятися, страхатися та ін.), міри наявності об'єкта (вистачати, бракувати та ін.), навчання, опанування об'єктом (учитися, навчитися та ін.), достатності охоплення об'єкта (напитися, наслухатися, надивитися та ін.), бажання, волевиявлення (бажати, жадати, хотіти, воліти та ін.), наприклад: Любові й щастя хочеться людині (М. Рильський); Ми дочекалися весни, ми вже підходимо до брами (В. Сосюра); Хай зречеться він усіх життєвих дрібниць (О. Довженко).
Родовий безприйменниковий додаток також може залежати від предикативного віддієслівного іменника, прислівника, наприклад: Мальві жаль було гір, ватрища, овечого запаху, казок і безнастанного погейкування та співу Ахмета (Р. Іваничук); Читання книги захопило юнака.
2. Непрямий додаток, виражений формою давального безприйменникового відмінка, є типовим прикладом вираження об'єкта, на який дія не поширюється безпосередньо. Цей додаток може бути обов'язковим і супровідним компонентом речення. Обов'язковими є додатки, що поєднуються з дієсловами, які мають загальні значення залежності від об'єкта, погодження з ним (коритися, присягати, кланятися та ін.), успіху (щастити, таланити та ін.), ставлення до об'єкта, виявлення почуттів (радіти, дякувати, заздрити, заважати, мстити та ін.); супровідні непрямі додатки залежать від перехідних дієслів і мають виразне значення адресата або ж виступають як супровідні компоненти при неперехідному дієслові й указують на об'єкт, що безпосередньо не охоплюється дією, чи на реальний суб'єкт дії або стану, наприклад: Він мені-нічого не каже! (О. Кобилянська); Недарма ж цей Колядко не сподобався мені з першого погляду (О. Гончар); Не буде щастя ні мені, ні люду, поки на світі нещаслива буде хоча б одна людина роботяща (М. Вінграновський); Кожний вірш свій і поему він присвячував народу (М. Рильський); Отоді-то була радість нашій Україні (М. Костомаров); Чубинському зробилось душно (М. Коцюбинський).
Давальний безприйменниковий додаток залежить .і від прикметника (вдячний колективові, відомий усім), наприклад: В нашому місті гарнізон був вірний Тимчасовому урядові (Ю. Смолич).
3. Непрямий безприйменниковий додаток у формі орудного відмінка залежить від кількох груп дієслів, що вимагають об'єктного поширення. Орудний відмінок в об'єктній функції вимагається опорним компонентом, тоді як орудний відмінок в обставинній функції є факультативним. Опорним дієсловам властиві загальні значення стосунку до об'єкта (дорожити, ризикувати, цікавитись, захоплюватись та ін.); керівництва, володіння об'єктом (керувати, оволодіти, командувати); виділення об'єкта з можливим відтінком обставинного значення способу дії (сипати, дихати, кипіти, сповнюватися, заростати та ін.); надання руху об'єктові (хитати, ворушити, розводити та ін.); наділення відповідним об'єктом (нагородити, забезпечувати, оснащувати та ін.); вживання відповідного об'єкта (харчуватися та ін.); обміну об'єктами (ділитися, обмінюватися та ін.), наприклад: Кінь збивав куряву некованими копитами (Р. Іваничук); Пашить медами скосиста гора (Л. Костенко); Я тишком-нишком милувалась ним (І. Драч); Душа моя живе твоїм печальним іменем прозорим (М. Вінграновський); Красу природи і всього довкілля треба розуміти серцем (І. Цюпа); А вже й поля імлою обгорнулись (Л. Костенко). Додаток, виражений орудним відмінком без прийменника, часто підпорядковується опорному слову -прикметнику і дієприкметнику (задоволений результатами, відомий успіхами).
Додаток в орудному відмінку часто співвідноситься з підметом у називному відмінку. У такому разі об'єкт дії стає граматичним підметом, а суб'єкт дії—додатком. Такі речення є пасивними конструкціями, тимчасом як вираження суб'єкта дії -називним відмінком, а об'єкта - орудним засвідчує активну конструкцію, наприклад: Робітники будують будинок - Будинок будується робітниками.
Непрямий прийменниковий додаток
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Непрямий додаток“ на сторінці 1. Приємного читання.
