Артикуляційні норми для утворення голосних звуків
[а] - нижня щелепа опущена максимально, рот набуває округлої форми. Язик лежить плоско, вільно. Кінчик язика - біля нижніх різців.
[о] - губи мають округлу форму і трохи висунуті вперед. Язик злегка відтягнутий назад, задня частина його піднята.
[у] - губи витягнуті трубочкою вперед. Язик ще більше відтягується назад, задня частина його високо піднята.
[е] - нижня щелепа опущена більше, ніж при вимові звука [і], тобто займає середнє положення. Губи відкривають кінці верхніх і нижніх різців, куточки рота більш закруглені. Язик опускається, але лежить без напруження, кінчик язика - біля нижніх різців, але не дотикається до них.
[и] - губи розтягнуті, але куточки підібрані, щоб звук не був плоским. Кінчик язика наближається до нижніх зубів і трохи піднятий, передньосередня його частина піднімається до середньої частини піднебіння. Слід пам'ятати, що українське [и] утворюється легко, без напруження та без помітного підняття спинки язика. Цим він і відрізняється від російського [и], який звучить глибше.
[і] - нижня щелепа трохи опущена, верхня губа піднята і розтягнута ніби в усмішку, але куточки губів підібрані, щоб звук не був плоским. Язик напружений, вигнутий, середня частина його піднята до верхнього піднебіння. Кінчик язика дотикається до верхніх зубів.
Вимова приголосних звуків
Артикуляційні норми для утворення губних приголосних звуків [б] та [п]
Під час вимови [б] - [п] губи стиснуті і розкриваються внаслідок прориву перепони й шумним видихом повітря. Нижня щелепа опускається, язик лежить плоско. Дзвінкий [б] утворюється з участю голосу, глухий [п] - без участі голосу.
Артикуляційні норми для утворення губного приголосного [в]
Щілинна сонорна фонема /в/ виступає в українській мові в кількох алофонах:
• губно-губний /в [у/]/ виступає в позиції на початку складу перед голосними [о], [у], наприклад: [гуода], [>уулик]. Під час вимови [вг] перед [о], [у] нижня губа зближується з верхньою, утворюючи щілину, крізь яку проходить струмінь повітря, утворюючи голос і незначний шум. Голос переважає над шумом. М'яке піднебіння піднято і закриває вхід у носову порожнину. Задня спинка язика піднята до м'якого піднебіння;
• губно-зубний /в' [у']/ напівпом'якшений виступає перед [і]: [у'іл], [у'ік], а також перед голосними заднього ряду [а], [о], [у], які на письмі позначаються літерами я, ю та буквосполученням ьо: [с'у^ато] - свято, [у'у]ртемберг- В*юртемберг, [ц'у'охнути] - цвьохнути',
• губно-губний /в [у/]/ або губно-зубний /в []/ виступає перед голосними [а], [е], [и]: [va3a] і [уаза]; [vepuia] і [уерша]; [жираз] і [уираз]. Під час вимови губно-зубного нижня губа зближується з верхніми зубами;
• нескладовий голосний /в [у]/ виступає в таких позиціях: 1) на початку слова перед приголосним: влада - [улада]; 2) у кінці слова після голосного: сказав -[сказау]; 3) у середині слова після голосного перед приголосним: давно -[дауно];
• нескладовий безголосий /в [у]/ виступає у кінці слова перед глухим приголосним: мистецтв - [мистецту].
Під час вимови нескладового голосного /в [у]/ губи витягуються вперед, утворюючи великий отвір між губами, але значно менший, ніж при вимові голосного [у]. Нескладовий безголосий /в [у]/ вимовляється легко і стишено.
Артикуляційні норми для губного приголосного [м]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимова голосних звуків“ на сторінці 1. Приємного читання.
