Синтаксичний розбір речення зі звертанням

Сучасна українська літературна мова

Порядок синтаксичного розбору речення зі звертанням

• 1. Загальна характеристика простого речення.

• 2. Вказати, що речення ускладнене зворотами.

• 3. Назвати способи вираження звертання.

• 4. Характеристика головних та другорядних членів, наявних у реченні.

• 5. Побудувати схему речення із звертанням. 4. Пояснити правила вживання розділових знаків при звертанні.

Зразок усного розбору

Ой вийди, серце, з води на волю (В. Симоненко).

Схема

Речення просте, спонукальне, неокличне, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, ускладнене непоширеним звертанням, вираженим іменником у кличному відмінку однини.

Кома ставиться перед і після звертання у середині речення.

Порівняльний зворот у ролі члена речення

Порівняльний зворот - це сполучення слів, яке шляхом порівняння образно характеризує дію чи якісну ознаку предмета думки. Наприклад: Враз біля нас як з-під землі виріс стражник Чапля (Петро Панч); Промайну, як весна, як та вишня рясна, не осиплюся квітом (В. Гринько).

Порівняльний зворот у простому реченні найчастіше виступає обставиною способу дії: / так живу, як придолинний цвіт, - Без розмислу, без дум і неспокою (В. Свідзинський); рідше означенням: Навіщо ж він, як марево, як мрево. Весь вік стоїть у спогаді моїм? (В. Свідзинський).

Порівняльний зворот у простому реченні (у предикативних частинах складного) може виконувати роль іменної частини складеного іменного присудка. Перед іменною частиною - порівняльним зворотом - ставиться тире. Проте не можна ставити кому між головними членами. Наприклад: А була ж ти — як ніч на купала... (П. Тичина); Оченьки - як тернок, брови - як шнурок, личенько — хоч малюй, устоньки — хоч цілуй, станочок - хоч пиши (Марко Вовчок). Такий присудок уводиться сполучниками як, ніби, нібито, мов, мовби, хоч та ін.

Від порівняльного звороту в ролі іменної частини складеного присудка треба відрізняти речення з однорідними присудками, коли другий доповнює значення попереднього, поєднуючись частками ніби, мов, мовбито, наче, начеб з модальним значенням приблизності і вірогідності, невпевненості: Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина весь у море лісових звуків (М. Коцюбинський). Такий зворот не відокремлюється (на противагу підрядній частині порівняльного складнопідрядного речення: Полохливий заєць ... пригина вуха, витріща очі ніби порина весь у море лісових звуків).

Порівняльний зворот у реченні виконує також роль відокремлених другорядних членів означення та обставини: Стояв осінній вечір на стерні. В молодику, неначе в ореолі (Д. Павличко); Зорі мигтіли, як перед дощем (О. Гончар) — обставина способу дії. Такі означення та обставини виражаються формами непрямих відмінків [або з прийменником]: / підходить товариш до мене, мов дитину, під руку бере... (В. Сосюра) - обставина способу дії; А ми і в червні, як і в квітні, чудес не явлених ждемо (М. Рильський) - обставина часу; Коли ж дзвінкі, як скло, надходили морози..., плавці ламали враз ті крижані лани (М. Драй-Хмара) — обставина міри.

Порівняльний зворот завжди відокремлюється, якщо пов'язується з прикметником, наприклад: Три ночі ти і красуня величава, цвітеш, розклавши на воді листи, великі і округлі, мов щити (М. Драй-Хмара). Відокремлюються також дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти (поширені означення та обставини), які уводяться в речення модальними частками ніби, мов, немов та ін.: У цей час у порту завжди, ніби граючись у хрещика, сновигали матроси всіх націй (Петро Панч).

Не відокремлюються порівняльні звороти, якщо вони є фразеологізмами: Руки зробилися (холодні) як лід; Опало тихо яку вусі; Дощ ллє як із відра; Розсілася як квочка та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксичний розбір речення зі звертанням“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням
  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту